- •1. Дати визначення фінансового ринку та ринку фінансових послуг.
- •2. Визначити сутність трансформаційних послуг фінансових посередників.
- •3. Визначити сутність транзакційних послуг фінансових посередників.
- •4. Дати визначення процесу сек’юритизації.
- •5. Визначення грошового ринку як сегменту фінансового ринку
- •6. Дати визначення ринку іноз. Валюти як частини грош. Ринку
- •7. Дати визначення поточної валютної операції.
- •8. Дати визначення валютної операції, пов’язаної з рухом капіталу.
- •9. Дати визначення економічного валютного ризику.
- •10. Дати визначення транзакційного валютного ризику.
- •11. Дати визначення трансляційного валютного ризику.
- •12. Дати характеристику кредитних послуг на грошовому ринку.
- •13. Дати визначення дисконтного ринку як елементу грошового ринку.
- •14. Дати визначення ринку середньо- та довгострокових кредитів як сегменту фінансового ринку.
- •15. Навести класифікацію позик за видами процентних ставок.
- •16. Навести класифікацію позик за умовами погашення.
- •17. Навести класифікацію позик за строком надання.
- •18. Навести класифікацію позик за механізмом надання.
- •19. Навести класифікацію позик за кількістю сторін угоди.
- •20. Дати визначення фондового ринку як сегмнту фінансового ринку.
- •21. Навести класифікацію цінних паперів за характером випуску.
- •22. Навести класифікацію цінних паперів за механізмом обороту.
- •23. Класифікація цп за видами засвідчуваних прав
- •24. Визначити двосторонні методи хеджування ризику.
- •25. Позиція по фінансових операціях, види позиції.
- •26. Навести класифікацію фінансових послуг.
- •27. Визначити основні проблеми непрофесійних учасників фінансового ринку, які зумовлюють виникнення фінансового посередництва.
- •28. Визначити причини процесу дезінтермедіації на фінансовому ринку.
- •29. Визначити роль та місце домогосподарств як суб’єктів ринку фінансових послуг.
- •30. Визначити роль та місце комерційних підприємств як суб’єктів ринку фінансових послуг.
- •31. Визначити роль та місце державного сектора на ринку фінансових послуг
- •32. Визначити роль та місце фінансових посередників як суб’єктів ринку фінансових послуг.
- •33. Обгрунтувати класифікацію суб’єктів ринку фінансових послуг за організаційною формою.
- •34.Обгрунтувати поділ s-тів (с-та) рфп за рольовою ознакою.
- •35. Обґрунтувати класифікацію с-тів рфп за функціями на фінан ринку
- •36. Обгрунтувати доцільність сегментарного підходу до визначення структури рфп.
- •37. Визначити чинники інституційного сегментування рфп.
- •38. Визначити фін інструменти грошового ринку, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •39. Визначити фін інструменти ринку позик, види та спрямованість послуг на цьому ринку
- •40. Визначити фінансові інструменти фондового ринку, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •41. Визначити фін інструменти ринку хеджування ризику по фін операціях, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •42. Визначити поняття споживчої вартості валютної цінності та порядку її визначення для різних груп валютних цінностей.
- •43. Визначити поняття векселя, види векселів та сутність обов’язкових реквізитів векселя.
- •44. Індосамент векселя. Визначити ризики при індосаменті векселя.
- •45. Аваль вексельних зобов’язань як різновид фінансової послуги.
- •46. Акцепт та платіж за векселем.
- •47. Визначити особливості хеджування валютного ризику за векселем.
- •48. Протест за векселем. Ризики при опротестуванні векселів.
- •49. Захист прав власника векселя.
- •50. Визначити поняття чека, види чеків та сутність обов’язкових реквізитів чека та особливості його обігу.
- •51. Визначити основні групи депозитів як інструментів грошового ринку. Дати характеристику основних споживчих характеристик різних груп депозитів.
- •52. Фінансові інструменти місцевих або державних грошових ринків, їх цільова спрямованість.
- •53. Визначте особливості функціонування фінансових інструментів фондів грошового ринку.
- •54. Визначити фінансові інструменти кредитного ринку та їх характерні відмінності від інструментів грошового ринку.
- •55.Проаналізувати види забезпечення позик.
- •56. Навести та обґрунтувати необхідність класифікації позик за категорією позичальника.
- •58. Проаналізувати переваги та недоліки різних форм випуску цінних паперів.
- •59. Проаналізувати класифікацію, механізм обігу та споживчі характеристики опціонів та похідних цп з ознаками опціону.
- •60. Визначити та охарактеризувати специфічні види страхових послуг спеціалізованих страх-х орг-й на рфп
- •61. Визначити і охарактеризувати специфічні види види послуг з хеджування ризику які надаються неспеціалізованими фін посередниками на ринку фін послуг.
- •62. Проаналізувати систему односторонніх методів хеджування ризику.
- •63. Захист прав споживачів фінансових послуг за рахунок цільових фондів.
- •64. Розкрити зміст сис-ми пруденційного регул-ня д-ті фін посередників.
- •72. Основні завдання державного регулювання ринку цінних паперів в Україні.
- •71. Основні механізми державного регулювання діяльності страхових компаній.
- •Осн напрямки держ регул-ня профес д-сті з торгівлі цп в Україні та їх ціль.
- •67. Основні напрямки державного регулювання діяльності реєстраторських установ на ринку цінних паперів України.
- •68. Основні напрямки державного регулювання діяльності депозитарних установ України.
- •Державне регулювання діяльності інвестиційних фондів та інвестиційних компаній в Україні.
- •70. Спрямування держ рег-ня посередницької д-ті довірчих тов-в (дт).
- •73. Державна комісія з цінних паперів та фондового рику та її функції.
- •74. Нагляд за страховою діяльністю та його завдання.
- •75. Національний банк України та його повноваження в галузі державного регулювання ринку фінансових послуг.
- •76. Саморегулівні організації фінансових посередників в Україні, їх функції та завдання.
- •77. Нормативне регулювання капіталу комерційного банку в Україні, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •78. Нормативне регулювання ліквідності комерційного банку в Україні, його завдання та вплив на фінансовий ринок.
- •79. Нормативне регулювання ризику комерційного банку в Україні, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •80. Нормативне регулювання відкритої валютної позиції уповноваженого банку, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •81.Дати хар-ку кредиту як фп.
- •82. Дати характеристику лізингу як фінансової послуги.
- •83. Дати характеристику фінансових послуг фондів грошового ринку.
- •84. Дати характеристику депозитних операцій фінансово-кредитних установ як фінансової послуги.
- •86. Дати характеристику андеррайтингу як фінансової послуги.
- •85. Дати характеристику фінансових послуг з випуску депозитарних розписок.
- •87. Дати характеристику факторингу як фінансової послуги.
- •88. Дати характеристику опціону як інструменту хеджування валютного ризику.
- •89. Дати хар-ку ф’ючерсу як інстр-ту хеджування валют ризику.
- •90. Дати характеристику послуги зі страхування життя як форми здійснення заощадження.
- •91. Дати характеристику можливостей хеджування ризику шляхом видачі векселя.
- •92. Дати характеристику послуги спільного інвестування через інвестиційний фонд.
- •93. Дати характеристику форвардної угоди, як фінансової послуги.
- •94. Дати характеристику банківської гарантії як фінансової послуги.
- •95. Дати характеристику операції своп як фінансової послуги.
- •Недостатки для форфейтера
- •97. Брокерські послуги торговців цінними паперами.
- •98. Депозитарні послуги на фондовому ринку, їх вплив на ефективність фінансових послуг.
- •99. Реєстраційні послуги на ринку цінних паперів, їх вплив на ефективність фінансових послуг.
- •100. Довірче управління фінансовими вкладеннями як вид фінансової послуги.
71. Основні механізми державного регулювання діяльності страхових компаній.
Державне регулювання діяльності страхових компаній здійснюється через:
спеціальну податкову політику (НП. не оподатков. под. на приб. страх-ня життя (підвищений податок в разі дострокового розірвання договору));
прийняття законів по окремих видах підприємницької діяльності, які відбивають порядок підписання договорів страхування;
через встановлення обов’язкових видів страхування. Обов’язкова форма страхування передбачає державне визначення суб’єктів та основних умов страхування за допомогою цих видів страхування держава може підтримувати окремі верстви населення;
через прийняття відповідного законодавства про страхові компанії
(НП на У. СК тільки у формі акціонерні, повні, командитні товариства або товариств з дод. відповідальністю,
Число учасників – не менше 3
Загальна часта нерезидентів у стат. кап. не більша 49%)
Д-не регулювання діяльності страх-х комп-ій передбачає контроль на стадії здійснення страховою компанією страхових операцій, а також прийняття акцій до страхових компаній, які відхиляються від встановлених норм.
До адміністративної реформи наприкінці 1999 року в Україні функціонував Комітет з нагляду за страховою діяльністю, зараз його функції покладені на відповідний Департамент у складі Мініфіну, який здійснює ліценз-ня, контроль за страх-ми послуг. й ін. функції щодо нагляду за страховою діяльністю.
Осн напрямки держ регул-ня профес д-сті з торгівлі цп в Україні та їх ціль.
Торгівля ЦП є одним з видів профес д-сті на РЦП.
Торгівля цінними паперами — здійснення цивільно-правових угод з ЦП, які передбачають оплату ЦП проти їх поставки новому власнику на підставі договорів доручення чи комісії за рахунок своїх клієнтів (брокерська діяльність) або від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу третім особам (ділерська діяльність), крім випадків, передбачених законодавством.
Держ рег-ня профес д-сті з торгівлі ЦП в Україні полягає в тому, що ДКЦПФдР встановлено певні правила торгівлі ЦП.
67. Основні напрямки державного регулювання діяльності реєстраторських установ на ринку цінних паперів України.
Першою функцією регулювання є реєстрація цінних паперів, згідно з якою цінні папери повинні надійти в обіг лише після їх державної реєстрації. Вимоги реєстрації повинні виконуватися всіма суб'єктами, чиї цінні папери обертаються на території України. При цьому передбачається принцип обов'язкового ліцензування діяльності професійних учасників ринку цінних паперів, а також розробка правил допуску на ринок іноземних інвесторів. Регулювання ринку здійснюється також шляхом виконання функції гласності та забезпечення якості цінних паперів.
Реєстратором може бути юридична особа, що отримала дозвіл на ведення реєстра власників іменних цінних паперів. Однак Закон забороняє органам державної влади, а також центрам сертифікатних аукціонів бути засновниками чи учасниками реєстратора. Доля одного емітенту в статутному фонді реєстратора не може перевищувати 10%. Ведення реєстру власників іменних цінних паперів не може суміщатися з іншими видами діяльності, крім депозитарної.
Друга функція - забезпечення гласності є важливою функцією і кожен, хто продає чи пропонує до продажу цінні папери нових випусків, зобов'язан опублікувати проспект емісії, який повинен містити повну, достовірну і чітку інформацію про випуск та емітента. Забезпечення якості допущених до обігу цінних паперів передбачає передпродажну перевірку їх на забезпеченість активами.
Діяльність професійних учасників ринку регламентується положеннями про правила і порядок проведення торгів, грошових розрахунків та поставки цінних паперів через систему депозитаріїв. Згідно з Законом "Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", національна депозитарна система складається з двох рівнів: нижній рівень - зберігачі цінних паперів, які ведуть рахунки власників цінних паперів, та реєстратори власників іменних цінних паперів; верхній рівень - Національний депозитарій України та локальні депозитарії,які ведуть рахунки зберігачів і здійснюють кліринг та розрахунки за угодами з цінними паперами.