III. Методика розвитку спритності ( 10 вправ)

3.1 Визначити поняття спритності

Спритність - це здатність людини швидко засвоювати нові рухи та перебудувати рухову діяльність відповідно до вимог середовища, що різко змінюється. Тренувати спритність найкраще на початку заняття.

Спритність - складна якість, яка необхідна для економічних рухів. Вона допомагає уникнути перевтоми при виконанні великого обсягу роботи. Від цієї властивості залежить швидкість оволодіння новими руховими навичками, а також здатність найкраще реагувати на неочікувану ситуацію. Головне для розвитку спритності - різноманітність рухів. Фізична культура може створити прекрасні умови для цього в будь-якому шкільному віці завдяки можливості збільшення координаційної складності комплексів за рахунок різноманітних поєднань в одній вправі вже відомих рухів, використання неочікуваних вихідних положень та оволодіння нескінченним різноманіттям нових форм рухів. Одним з проявів спритності є вміння утримувати рівновагу, яка залежить від рівня координації різних м'язів. Деякі вправи можуть виконуватися із зменшеною опорою, наприклад, стоячи на одній нозі, з поворотами, стрибками на 90°, 180°, 360°. Існують два шляхи розвитку спритності. По-перше, спритність зростає при оволодінні новими різноманітними рухами. По-друге, якщо дається ускладнення, нове поєднання знайомих рухів, змінюються звичні умови виконання рухів. Учні повинні вміти використовувати засвоєні вміння в ігровій ситуації (наприклад, способи кидання та ловлення м'яча, стрибки).

3.2 Комплекс вправ для розвитку спритності

1. Стрибки на місці з обертами на 90 та 130’ з веденням одного, або двох м’ячів

2. Ривок з веденням одного, або двох м’ячів на 5-6 метрів, перекид вперед з м’ячем у руках та знов ривок.

3. Ходьба на руках, з перекатуванням м’яча перед собою (партнер підтримує ноги). Також цю вправу можна використовувати у якості командної естафети ( довжина етапи 30 м.).

4. Ривок з веденням м’яча від центру поля до лінії штрафного кидка, перекид вперед з м’ячем у руках та кидок у кошик.

5. Серійні стрибки через бар’ери з веденням м’яча.

6. Ривок з веденням м’яча на 5-6 м, стрибок через гімнастичного козла з подкідної доски із м’ячем у руках.

7. М’яч котиться по підлозі із постійною швидкістю. Гравці перестрибують м’яч на одній, або двох ногах. Перемогає той, хто зроби більше стрибків від лицевої до центральної, або протилежної лицевої лінії.

8. Гравець з м'ячем в руках стоїть на відстані 1-2 м від стіни, спиною до неї. Гравець виконує стрибок, зігнувши ноги вперед, посилає м'яч в підлогу під собою з таким розрахунком, щоб він відскочив в стіну. Після приземлення гравець швидко повертається та ловить м'яч. Відстань від стіни та сила удару м'яча можуть змінюватися в залежності від підготовленості підлітків. 9. Те ж саме, але два гравця з м'ячем. Під час стрибка гравець виконує передачу партнеру, а сам після приземлення ловить м'яч, що відскочив від стіни. 10. Стрибки через партнера з м'ячем в руках та передачі м'яча в стіну. Гравець, через якого виконуються стрибки, знаходиться на відстані 2-2,5 м від стіни в глибокому групуванні. Другий гравець розташовується поряд з ним з м'ячем в руках, обличчям до стіни. Виконавши передачу в стіну так, щоб м'яч відскочив від неї, з іншого боку від партнера, що знаходиться в групуванні, гравець перестрибує через нього, відштовхуючись двома ногами, ловить м'яч і виконує передачу в польоті в момент знаходження над партнером.