Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпора 51-60 макроекономыка.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
35.52 Кб
Скачать

58. Макроекономічне значення платіжного балансу

Платіжний баланс складається у формі бухгалтерських рахунків, що містять статистичну інформацію із зовнішньоторговельних операцій господарських суб'єктів країни і закордону за певний період (як правило, за рік). Вартісне вираження платіжного балансу відбиває співвідношення між вартістю, отриманою країною, і вартістю, вивезеною за її межі.

Макроекономічне призначення платіжного балансу полягає в тому, щоб у лаконічній формі відбивати стан міжнародних економічних відносин даної країни з її закордонними партнерами, являючись індикатором для вибору кредитно-грошової, валютної, бюджетно-податкової, зовнішньоторговельної політики і управління державною заборгованістю.

Платіжний баланс має такі розділи:

  торговий баланс – фіксує всі торгові операції між країною і закордоном. Показує експортні доходи й імпортні витрати;

  баланс послуг – включає фрахт, виплату ліцензій, страхові, туристичні і брокерські послуги, чистий прибуток на інвестиції (відсотки і прибутки на закордонні активи господарських суб'єктів і громадян країни за відрахуванням прибутків іноземців на активи, якими вони володіють у даній країні);

  баланс переказів – фіксує безоплатні постачання товарів і допомоги у вигляді грошових переказів;

  баланс руху капіталу – фіксує купівлю/продаж активів (акції, облігації), тобто імпорт/експорт капіталу. Позитивне сальдо балансу руху капіталу означає притік капіталу, а негативне сальдо відтік.

Рахунок поточних операцій включає торговий баланс і баланси послуг і переказів. Дефіцит рахунку поточних операцій поповнюється за рахунок чистого притоку капіталу. На розмір рахунку поточних операцій впливає темп економічного росту країни збільшення темпу економічного росту викликає дефіцит рахунку поточних операцій. Сальдо рахунку поточних платежів відбиває чистий експорт країни.

Сальдо платіжного балансу є сума сальдо поточних рахунків і сальдо балансу руху капіталу. Активне сальдо платіжного балансу означає заборгованість закордону країні і веде до підвищення курсу національної валюти. Дефіцит/надлишок платіжного балансу впливає на валютні резерви країни і, отже, на пропозицію грошей. Відсутність впливу спостерігається тільки при змінному валютному курсі. Країна повинна рухатись до нульового сальдо платіжного балансу, для чого застосовуються такі заходи:

  валютні інтервенції;

  обмеження зовнішньоекономічних зв'язків;

  зміна внутрішньої фіскальної і грошово-кредитної політики;

  зміна валютного курсу.

59. Валютний курс як засіб макроекономічного регулювання

Валютный курс как макропоказатель положения страны в системе мирохозяйственных связей занимает особое место в числе показателей, используемых в качестве средства государственного регулирования платежного баланса. Причина заключается в том, что его повышение или понижение немедленно и непосредственно воздействует на экономическое положение страны. Изменяются ее внешнеэкономические показатели, валютные резервы, задолженность, динамика товарных и финансовых потоков.Общим для всех случаев является использование динамики изменения курсов (или соотношения своей и иностранной валюты) для корректировки платежного баланса. Эти изменения могут быть разовыми или регулярными и принять форму девальвации (если стоимость национальной валюты постоянно падает) или ревальвации (при чрезмерном повышении курса национальной валюты). Девальвация валюты, т.е. понижение ее цены по отношению к другим валютам, позволяет производителю за то же количество иностранной валюты получить большее количество национальной валюты. Для получения прежней цены в национальной валюте и покрытия собственных издержек производства владелец может продать свой товар на иностранном рынке по более дешевой цене. В результате девальвации национальные товары на иностранных рынках становятся дешевле и облегчается их экспорт. При этом уменьшается количество иностранной валюты, выручаемой за единицу проданного товара. Вместе с тем импортные товары становятся дороже и количество национальной валюты, необходимой для приобретения единицы этого товара, увеличивается.