Драматургія 70-90-х років XIX століття

Несприятливі умови для розвитку української драматургії в 50-60-х pp. XIX ст. Відсутність професійного театру, посилення царських репресій щодо розвитку української культури.

Виникнення аматорських театральних гуртків, їх активна діяльність. Виступи преси на підтримку театрального руху ("Черниговский листок", "Основа", "Слово").

Драматичні твори Л.Глібова ("До мирового"), С.Гулака-Артемовського (опера "Запорожець за Дунаєм"), М.Кропивницького ("Микита Старостенко").

Розвиток театру і драматургії в Галичині та на Буковині. Драматична література на Закарпатті (О.Духнович, "Добродетель превышает богатство" та ін.).

Український театр у 70-90-х pp. XIX ст.

Створення першої професійної театральної трупи' М.Кропивницького (1882) та об'єднаної трупи (1883) під керівництвом М.Старицького, що зосередила найвидатніші мистецькі сили (М.3аньковецька, М.Садовський, І.Карпенко-Карий, П.Саксаганський, О.Грицай, М.Садовська-Барілотгі, М.3атиркевич-Карпинська, Борисоглібська та ін.). Театр корифеїв, його засади і роль у розвитку культури.

Творення нового репертуару. Сценічні переробки та інсценізації, j Розвиток жанрів соціальної драми і комедії ("Лимерівна", j "Перемудрив", "Згуба" Панаса Мирного, "На Кожум'яках" І.Нечуя-Левицького, п'єси Б.Грінченка, М.Кропивницького та ін.). Рух від соціально-побутової до соціально-психологічної драми.

Жанр соціально-психологічної драми і комедії у творчості І.Карпенка-Карого, М.Старицького, М.Кропивницького, І.Франка. Драматичні твори Олени Пчілки, Г.Цеглинського, О.Огоновського та ін.

Історична драма і трагедія. Поєднання реалістичних і романтичних тенденцій у драматургії.

Інші види драматичного мистецтва (оперета, водевіль). Народний театр Старицького, Кропивницького, Карпенка-Карого - якісно нове явище в культурно-громадському житті України та за її межами.

МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ СТАРИЦЬКИЙ

(1840-1904)

Михайло Павлович Старицький - поет, прозаїк, драматург, театральний і культурно-громадський діяч.

Життєвий і творчий шлях письменника.

Поєднання реалістичних і романтичних тенденцій у творчості митця.

Поезія М.Старицького. Проблематика віршів, засоби художньої виразності в поезії.

Доля трудящої людини у поезіях "Край коминка", "Місто спить", "Швачка", "Ніч"; заклик до боротьби за людські й суспільні права, надія на перемогу і волю ("Борцю", "Занадто вже!", "Борвій". "Зустріч", "До молоді", "Двері, двері замкніть!"). Ідея єднання слов'янських народів у віршах "Слов'янська доля", "Смерть слов'янина", "На прю!".

Інтимна лірика. Поезія "Виклик". Переклади М.Старицького. і Новаторство Старицького-поета. І.Франко про поезію М.Старицького.

Театральна діяльність і драматична творчість. Інсценізація творів! М.Гоголя, переробка творів І.Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Я.Кухаренка та ін.

Оригінальна драматургія. Реалізм і новаторство драм М.Старицького на тему села ("Не судилось", "Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці", "У темряві"). Тематика, проблематика цих творів. Елементи мелодрами у п'єсах. Сценічність.

Проблеми творчої інтелігенції у драмі "Талан". Соціально-j психологічна проблематика драми "Крест жизни".

Драми на історичні теми: "Богдан Хмельницький", "Маруся Богуславка", "Облога Буші". Реалістична основа п'єс. Романтичні засоби змалювання героїв, людей сильних почуттів, великих пристрастей, небуденних вчинків. Злиття долі героїв з долею Вітчизни, народу. Роль М.Старицького в розвитку української драматургії і театру.

Художня проза. Повість "Осада Буши", романна трилогія "Богдан Хмельницкий". Місце роману серед вітчизняних і світових обробок історичного сюжету й образу.

Роман "Разбойник Кармелюк", його проблематика, жанрові особливості; використання фольклорних і документальних джерел у змалюванні образу Кармелюка. Художня майстерність Старицького-романіста.

Студії над історією України в романах "Молодість Мазепи" і "Руїна", в повістях з історії Києва ХУІІ ст.

Значення творчості письменника.

МАРКО ЛУКИЧ КРОПИВНИЦЬНИЙ

(1840-1910)

Марко Лукич Кропивницький - український драматург, актор, режисер, композитор, організатор театральної справи.

Життєвий і творчий шлях.

Формування естетичних поглядів драматурга.

Перша соціально-побутова драма "Дай серцеві волю, заведе в неволю" ("Микита Старостенко..."). Продовження традицій! І.Котляревського і Т.Шевченка у п'єсі. Тема, драматичний конфлікт,] групування персонажів. Досконале знання автором сільського побуту, народної мови і пісенної творчості. Реалістична основа драми.] Елементи мелодраматизму у творі.

Драма "Доки сонце зійде, роса очі виїсть". Реалістичне відтворені нових суспільних явищ у пореформеному селі. Образи твору. Психологізм у зображенні персонажів. Сценічність твору. / Драма "Глитай, або ж Павук". Актуальність проблематики твору] Викриття галереї українських "чумазих" в образі Йосипа Бичка. Обря-мІ Олени, Стехи, Андрія. І.Франко про драму.

Драма "Дві сім'ї" (первісна назва "Де зерно, там і полова"). Жанр твору. Показ проникнення буржуазних відносин в усі сфери життя села, руйнування дворянських гнізд, суспільна диференціація. Загальна деморалізація людських відносин під владою капіталу.

Комедія "Пошились у дурні". Комізм ситуацій, динамізм сюжету, гумор. Художня цінність водевілю "По ревізії". Сценічний успіх твору. Елементи соціальної сатири у комедійних творах М.Кропивницького.

Драма "Розгардіяш". Відтворення в п'єсі атмосфери доби, змін у свідомості народних мас. Показ революційних подій 1905 р.

Твори для дітей: п’єси-казки "Івасик-Телесик", "По щучому велінню".

Значення творчості драматурга.

ІВАН КАРПОВИЧ КАРПЕНКО-КАРИЙ (ТОБІЛЕВИЧ)

(1845-1907)

Іван Карпович Карпенко-Карий (Тобілевич) - майстер української драматургії XIX ст. Життєвий шлях письменника. Формування світогляду.

Суспільна діяльність.

Реалізм і народність творчості. І.Карпенко-Карий як реформатор української драми.

Соціально-побутова драма "Бурлака" - нове явище в українській драматургії. Актуальність проблематики. Поєднання у творі реалістичних і романтичних рис. Образ правдошукача Опанаса. Зображення складних суспільних взаємин у тогочасному українському селі. І.Франко про п'єсу.

Драма "Наймичка". Нетрадиційне розкриття традиційної теми. Проказ страждань і безвихідного становища наймитів. Образи драми. Ліризм і трагізм образу наймички Харитини.

Психологічна драма "Безталанна" (первісна назва "Хто винен?"). Напруженість сюжету твору. Прийоми характеротворення у п'єсі. Образи Варки, Гната, Софії, Ганни, Івана. Дискусія Карпенка-Карого зі Старицьким з приводу конфлікту твору.

І.Карпенко-Карий як видатний майстер соціальної комедії. "Драми стяжания" - "Розумний і дурень", "Сто тисяч", "Хазяїн" (трилогія про "чумазого" на українському грунті). Своєрідність сюжету і композиції, реалізм, народність мови, засоби сатири і гумору в творах. Характерологія стяжания в комедіях.

Високі сценічні якості та величезна популярність комедії І.Карпенка-Kaporo "Мартин Боруля". Образи п'єси. Гумористичне зображення сільської буржуазії, її прагнень перейти у дворянство. Висміювання судових порядків з їх хабарництвом, крючкотворством. Своєрідність драматичного конфлікту, особливості композиції.

Тема інтелігенції в дилогії І.Карпенка-Карого "Суєта", "Житейське море". Показ відриву інтелігенції від народу. Критика системи освіти й виховання, яка духовно спотворює молоде покоління, у комедії "Суєта".

Комедія "Житейське море". Розкриття становища театру й акторів у п'єсі. Образи комедії. Морально-етична спрямованість проблематики твору.

Історична тематика у творчості І.Карпенка-Kaporo ("Бондарівна", "Лиха іскра поле спалить і сама щезне", "Паливода ХУШ ст. ", Тандзя"). Патріотичний пафос п'єс, гостродраматичні колізії, сильні, яскраво окреслені постаті. Романтичні художні засоби у п'єсах. Історичні та фольклорні джерела трагедії "Сава Чалий". Патріотична ідея твору, колоритність образів, композиційна стрункість, напружений сюжет. Особливості мови. Образи представників повсталого народу -Сави Чалого, Гната Голого. І.Франко про твір.

Значення драматургії І.Карпенка-Карого.

ІВАН ЯКОВИЧ ФРАНКО

(1856-1916)

І.Франко - поет, драматург, прозаїк, перекладач; критик і публіцист; і вчений другої половини XIX - початку XX ст.

Життєвий і творчий шлях. Суспільно-політичні, філософські естетичні погляди. Громадсько-культурна і політична діяльність.

Поезія І.Франка

Рання поетична збірка "Баляди и росказы". Романтичний характер збірки, символіка назв. Мова збірки.

Збірка "З вершин і низин" як етапне явище в історії української літератури. Основні мотиви збірки, своєрідність композиції. Вірш "Гімн" ("Вічний революціонер") - пролог до збірки. Ідейно-художній зміст вірша.

Цикл "Веснянки". Використання засобів алегорії, паралелізму, образів-символів у творах "Гримить", "Гріє сонечко", "Земле, моя всеплодющая мати".

Тема революційного оновлення дійсності у циклах віршів "Думи пролетарія", "Excelsior!" Історія написання вірша "Каменярі".

Новаторство І.Франка в жанрі сонету ("Тюремні сонети", "Вольні сонети"). Реалістичні сцени з життя трудового народу у циклі "Галицькі образки". Оцінка збірки "З вершин і низин" в літературознавстві та критиці.

Збірка "Зів'яле листя". Мотиви й образи інтимної лірики. Жанрова різноманітність і новизна збірки. Критика про збірку.

Збірка "Мій Ізмарагд". Філософське переосмислення біблійних тем, мотивів і образів давньої літератури. Різноманітність тематики: відображення тяжкого становища галицького селянства (цикли "По селах", "До Бразилії"); викриття псевдопатріотизму, лицемірства власть імущих (цикл "Поклони", "Україна мовить", "Сідоглавому", "Декадент"). Філософська спрямованість циклів "Притчі", "Легенди".

Збірка "Із днів журби", її художньо-ідейна своєрідність.

Соціальні мотиви у збірці ("Ходить вітер по житі", "Дрімають села", "І знов рефлексії"); інтимна лірика ("В парку е одна стежина", "Де я не йду, що не почну", "Не можу забути").

Збірка "Semper tiro". Центральна тема збірки - роль митця в суспільстві. Заперечення теорії "чистого мистецтва", утвердження громадянської поезії.

Характеристика збірок "Давнє і нове", "Із літ моєї молодості".

Широта проблематики та багатство художньої палітри в поемах І.Франка.

Сатиричні поеми. "Дума про Маледикта Плосколоба", "Дума про Наума Безумовича", "Ботокуди".

Соціально-побутові поеми "Панські жарти", "Сурка". Реалістичний показ польського панства, соціального і національного безправ'я народу.

Поема "На Святоюрській горі" - філософське осмислення легендарного образу Б.Хмельницького. Демократичне трактування теми "народ і вождь".

"Іван Вишенський". Історія написання твору, проблематика, художня досконалість поеми. Патріотизм твору. Філософська ідея поеми.

Поема "Мойсей" як осмислення історичної долі українського народу. Символіко-філософська основа твору, романтична укрупненість характерів.

Етичні проблеми у поемі-легенді "Смерть Каїна". Роль сюжету в розкритті ідеї твору. Поетика мови.

Обробка "світового" сюжету і "світового" образу Дон Жуана в поемі "Похорон". Засудження політичного зрадництва у творі.

Поеми-казки. "Лис-Микита". Джерела твору. Образи, мова твору. Переробка Франком східної поеми-казки "Абу-Касимові капці". Новизна, актуальність поем-казок.

Значення поетичного доробку І.Франка.

Проза І.Франка

Середня і мала проза, її жанрові різновиди.

Тематика. Новаторство у створенні образів промислових робітників в українській літературі. Цикл "Бориславські оповідання" ("Ріпник", "На роботі", "Навернений грішник", "Муляр", "Полуйка"). Змалювання тяжкого, безправного життя робітників. Розкриття внутрішнього світу героїв.

Повість "Борислав сміється". Соціальна основа твору. Сюжет. Композиція. Проблематика. Образи.

Повість "Boa constrictor". Дві редакції повісті. Проблематика твору. Новаторство письменника у розкритті соціальної психології буржуазії, явищ знелюднення, викликаних процесом підкорення людини речовій владі власності. Композиція твору, естетичні засоби, функції ретроспекції у змалюванні життя героя. Художня майстерність твору, роль образів-символів у повісті.

Твори з життя села ("Лесишина челядь", "Сам собі винен", "Добрий заробок", "Ліси і пасовиська", "Історія кожуха"). Показ безправного становища селянства і обдирання його поміщиками. Гумористичні засоби розкриття образів - "сміх крізь сльози".

Реалізм оповідань про дітей і школу ("Грицева шкільна наука", "Малий Мирон", "Оловець", "У кузні", "Отець-гуморист"). Розкриття дитячої психології в оповіданнях. Сюжет, композиція, стиль оповідань.

Сатиричні твори. Висміювання антинародної конституції Австро-Угорської імперії ("Свинська конституція", "Домашній промисел"), реакційної австрійської цензури ("Історія однієї конфіскати").

Твори з життя інтелігенції. Показ розкладу "основ суспільності" в повістях "Основи суспільності" та "Для домашнього вогнища". Нарис "Доктор Бессервіссер" та оповідання "Опозиція" - гостра сатира на українське панство, чиновництво, середньобуржуазні верстви як осередок опортунізму і пристосовництва.

Створення позитивного образу героя-інтелігента в повісті "Перехресні стежки". Образи інтелігентів в оповіданні "На дні" та в нарисі "Моя стріча з Олексою".

Історична тема в прозі І.Франка. Повість "Захар Беркут". Історична основа твору, образи, ідейне спрямування. Елементи романтизму в повісті. Історизм, спроектований на сучасність.

Драматичні твори І.Франка

І.Франко як теоретик драматургії і письменник-драматург.

Тематика драматичних творів.

Соціально-психологічна драма "Украдене щастя". Історія написання, фольклорна основа сюжету твору. Естетична наповненість образів драми. Поетика "Украденого щастя". Українське літературознавство про твір.

Багата сценічна історія драми.

П'єса "Учитель". Становище українця-вчителя в Галичині за часів Австро-Угорщини. Жанр твору. Образи п'єси.

Комедія "Рябина". Елементи драматизованої притчі, засоби фарсу у п'єсі. Соціально-естетична проблематика твору.

Народ як головний герой історії у драматичній поемі "Сон князя Святослава". Романтична умовність сюжету. Патріотична ідея твору.

Соціально-психологічні п'єси-одноактівки: "Будка ч. 27", "Майстер Чирняк", "Чи здуріла?".

І. Франко - критик, перекладач. Характеристика літературно-критичних праць І .Франка:

"Література, її завдання і найважливіші ціхи", "Слово про критику", "Із секретів поетичної творчості". Питання творчого методу, творчої праці митця, своєрідності поетичного мистецтва.

Переклади І .Франком класичної літератури (О.Пушкін, А.Міцкевич, КТавлічек-Боровський, У.Шекспір, Д.Мільтон, Р.Бернс, В.Гюго, Г.Гейне, Софокл та ін.).

Роль І. Франка у розвитку української фольклористики.

І.Франко і сучасність.