ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТОЛІТТЯ

РЕАЛІЗМ

Українська література другої половини XIX ст. характеризується як ідейно-естетична система, в якій переважають орієнтації на реалістичний тип творчості.

Франкова концепція "наукового реалізму". "Література, - писав митець, - так як і наука сьогочасна, повинна бути робітницею на полі людського поступу, її тенденція і метод повинні бути наукові. Вона громадить і описує факти щоденного життя, вважаючи тільки на правду, не на естетичні правила, а заразом аналізує їх і робить з них висновки, - се її науковий реалізм; вона через те вказує хиби суспільного устрою там, де не все може добратися наука (в житті щоденнім, в розвитку психологічнім страстей та нам'єтностей людських), і старається будити охоту і силу в читателях до усунення тих хиб - се її поступова тенденція". (Франко І. Зібр. тв.: У 50 т. - К., 1980-1984.-Т.26.-С. 13).

Основні риси реалізму.

Актуалізація реалістичного типу художнього мислення, творчі пошуки у літературі означеного періоду, співвідношення художньої правди з життям, філософська основа реалізму. Реалістична система детермінант (її розуміння І.Франком).

Категорія характеру і конфліктів в реалістичній літературі. "Реалізм осмислює людину і кожний її вчинок усебічно, реалістичний психологізм ставить кожну детермінанту в системне співвідношення з усіма іншими: (Кодак М. Реалізм // Історія української літератури XIX ст.: У 3 т.-К., 1997. -Т.З. -С.46.

Особливості жанрового складу, сюжету в українській літературі означеного періоду, переважання в ній епіко-прозових форм. Увага письменників до сільського життя, особливо в прозі і драматургії.

Психологізація та драматизація української реалістичної романістики.

Етносоціологічна, соціально-побутова, соціально-психологічна течії в літературі цього періоду, їх особливості.

Особливості реалістичного ліризму в поезії другої половини XIX ст.

Проблемність та аналітичність драматургії другої половини XIX ст.

Звернення до філософських проблем, гуманізація творчого осмислення світу нереалістичними засобами (романтизм, сентименталізм)

Оцінка літературного процесу другої половини XIX ст. М.Драгомановим, І.Біликом, Г.Житецьким, І.Нечуєм-Левицьким, П.Грабовським, М.Павликом, Панасом Мирним, І.Франком.

Літературний рух кінця 50-60-х років

Реформа 1861 p., її соціально-економічне й громадсько-політичне значення. Реакція та репресії. Переслідування царизмом українського слова (Валуєвський циркуляр 1863 p.).

Культурно-освітній рух в Україні. Виникнення "Громад", їх програми. Український журнал "Основа" (1861-1862), газета "Черниговский листок" (1861-1869). Заснування "Просвіти" (1868). Галицькі видання "Правда", "Вечерниці", "Мета", "Русалка", "Нива", їх спрямування, зміст. Художня література на сторінках цих видань. Суспільно-політичні напрями діяльності української інтелігенції Галичини і Закарпаття ("москвофіли" і "народовці").

Нові імена в українській літературі: Марко Вовчок, Л.Глібов, С.Руданський, А.Свидницький, О.Стороженко, Д.Мордовець, О.Кониський.

Галицькі письменники і культурні діячі "перехідної доби": Є.Згарський, К.Климкович, Д.Танячкевич, В.Шашкевич, С.Воробкевич,

О.Огоновський, О.Барвінський та В.Барвінський, К.Устиянович, А.Вахнянин, О.Партицький та ін. Творчість Ю.Федьковича.

Т.Шевченко, П.Куліш, російська критика про українську літературу. Реалізм і романтизм як провідні художні системи часу.

Проза 50-60-х років XIX століття

Проза 50-60-х pp. XIX ст. Ідейно-тематичні й жанрові пошуки.

Нові риси реалізму. Збагачення прози соціальними мотивами й характеристиками. Утвердження реалістичного напряму як провідного. Романтичні тенденції у творчості Марка Вовчка, П.Куліша, Ю.Федьковича.

Жанр оповідання і повісті у творчості Марка Вовчка, П.Куліша, Ю.Федьковича, Д.Мордовця, О.Стороженка, Ганни Барвінок, М.Александровича (М.Олельковича), Д.Мороза, Михайла Чайки (Гуглинського), П.Кузьменка, Ф.Заревича (Юрка Ворони), Б.Дідицького та ін. Елементи соціального критицизму в прозі.

Перший український соціально-побутовий роман А.Свидницького "Люборацькі". Проблематика і поетика твору.

Літературно-науковий та громадський журнал "Основа" (1861-1862). Позиція журналу в розкритті актуальних суспільно-політичних та ідейно-естетичних проблем. Провідні засади журналу, сформульовані у виступах М.Костомарова, П.Куліша. Викриття грабіжницької реформи 1861 р. у художніх і публіцистичних творах Марка Вовчка, Л.Глібова, С.Руданського та ін. Освоєння ідейно-естетичних традицій Шевченка. Розвиток літературно-естетичної думки, становлення української професійної критики на сторінках журналу.

МАРКО ВОВЧОК (МАРІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА ВІЛІНСЬКА)

(1833-1907)

Життєвий і творчий шлях Марії Олександрівни Вілінської (Марка Вовчка).

Класик української прози і активний діяч українського і російського літературного процесу. Формування літературно-естетичних поглядів письменниці під впливом ідей Т.Шевченка. Спілкування з відомими діячами вітчизняної і світової культури, науки, освіти.

Збірки творів "Народні оповідання" та "Рассказы из народного русского быта", їх тематика, проблематика, жанрово-композиційні особливості, стиль. Ідейно-художнє новаторство збірок. Змалювання образів жінок - жертв панської сваволі ("Горпина", "Одарка", "Козачка", "Два сини", "Игрушечка", "Маша").

"Народні оповідання" - нове явище в європейській літературі порівняно з тематично близькими творами Л.Каравелова, Б.Нємцової та ін. Поєднання реалістичного і романтичного начал у збірці.

Повість "Інститутка". Проблематика і поетика твору. Особливості композиції. Соціально-психологічне розкриття образів.

Жанр героїко-романтичної повісті-казки ("Кармелюк", "Дев'ять братів і десята сестриця Галя"). Зв'язок із фольклором. Казки для дітей.

Повісті та романи Марка Вовчка російською мовою ("Живая душа", "В глуши", "Теплое гнездышко", "Жили да были три сестры"). Своєрідність вияву в них просвітительського начала. Образи героїв-різночинців - "нових людей", шукачів правди.

Перекладацька діяльність письменниці. Українське літературознавство про твори Марка Вовчка. Значення творчості письменниці.

АНАТОЛІЙ ПАТРИКІЙОВИЧ СВИДНИЦЬКИЙ

(1834-1871)

Життєвий і творчий шлях Анатолія Патрикійовича Свидницького.

Лірика письменника. Жанрові особливості та народно-пісенний характер поезій "Росте долом березина", "Україно, мати наша", "В полі доля стояла", "Коли хочеш нам добра..." та ін.

Проза А.Свидницького. І.Франко про письменника. Побутово-психологічні нариси та оповідання ("Хоч з мосту та в воду", "Гаврусь і Катруся").

Фольклорно-етнографічні нариси А.Свидницького, їх зміст і різновиди ("Відьми, чарівниці і опирі", "Великдень у подолян").

Нове слово в українській прозі - соціально-побутовий роман-хроніка "Люборацькі". Історія написання і видання твору. Особливості композиції, тематика, проблематика, образи. Перехід митця від суб'єктивно-оповідної до об'єктивно-описової форми викладу. Актуальність твору.

Новаторство письменника, місце роману "Люборацькі" в спадщині А.Свидницького і в українському літературному процесі.

Твори А.Свидницького російською мовою.