Шоки Загальні питання розвитку, діагностики та лікування шоку

1. Визначення: Шок - синдромокомплекс, в основі якого лежить неадекватна капілярна перфузія зі зниженою оксигенацією і порушеним метаболізмом тканин і органів, обумовлених дефіцитом об'єму циркулюючої крові.

2. Актуальність проблеми:

А) Шок - найбільш часта причина смерті постраждалих в перші хвилини та години з моменту отримання травми, виникнення кровотечі або впливу на організм інших факторів агресії.

Б) При клінічних проявах шоку, результат лікування залежить від багатьох чинників, однак основними є обсяг і якість первинної допомоги, а також час, від початку якого ця допомога почала надаватися.

3. Класифікаційні та термінологічні дефініції шоку:

А) Крововтрата - геморагічний шок.

Б) Гостра дегідратація організму (блювання, проноси, нориці) - гіповолемічний шок.

В) Плазмовтрата - опіковий шок.

Г) Вплив ендогенних токсинів - септичний шок.

Д) Алергічна реакція - анафілактичний шок.

Е) Зменшення насосної функції серця (інфаркт міокарда, аритмії) - кардіогенний шок.

4. Види, причини розвитку та нозологічні форми шоку:

А) Гіповолемічний (олігемічний) шок - розвивається в результаті втрати організмом хворого рідини:

а) гіповолемічний шок внаслідок крововтрати - геморагічний шок:

- травма (зовнішня, внутрішня кровотеча);

- шлунково-кишкова, легенева, внутрішньо-черевна кровотеча;

б) гіповолемічний шок внаслідок втрати рідини - негеморагічний шок:

- дегідратація, втрата у "третю" порожнину (перитоніт, панкреатит, асцит);

- блювання;

- діарея;

- фістули;

- опіки;

- поліуричний діабетичний кетоацидоз;

- нецукровий діабет.

Б) Кардіогенний шок - характеризується первинною дисфункцією міокарда, яка веде до неспроможності серця забезпечувати необхідний серцевий викид:

а) міокардіальний шок:

- інфаркт міокарда;

- контузія серця;

- міокардит (вірусний, аутоімунний, паразитарний);

- кардіоміопатія (гіпертрофічна, амілоїдна);

- фармакологічна/токсична депресія (бета-блокатори, блокатори кальцієвих каналів, трициклічні антидепресанти, антрацикліни);

- внутрішня депресія (пов’язана з ССЗВ*, ацидозом, гіпоксією);

б) шок внаслідок механічних порушень у серці:

- недостатність клапанів або динамічний стеноз;

- регургітація крові у порожнини серця;

- дефект міжшлуночкової перетинки;

- аневризма шлуночків;

- порушення ритму (тахікардія, брадикардія, передсердно-шлуночкова блокада).

В) Позасерцевий обструктивний шок - розвивається внаслідок внутрішньосудинної або поза­судинної перепони для кровообігу:

а) зовнішнє стискання судин:

- медіастенальні пухлини;

б) підвищення внутрішньогрудного тиску:

- напружений пневмоторакс;

- вентиляція легень з позитивним тиском;

в) внутрішня перепона кровообігу:

- емболія легень;

- повітряна емболія;

- здавлення судин пухлиною;

- розшарування аорти;

- каортація аорти;

- гостра гіпертензія у малому колі кровообігу;

- перикардіальний випіт з тампонадою серця (травма, розрив міокарда, синдром Дреслера, запальний, аутоімунний, інфекційний, злоякісний, уремічний конструктивний перикардит);

г) інші причини шоку:

- поліцитемія, збільшення в’язкості крові.

Г) Перерозподільний або дистрибутивний шок - розвивається внаслідок значного артеріо-венозного шунтування крові і характеризується зниженням судинного опору або зростанням ємності венозного русла:

а) шок пов’язаний із синдромом системної запальної відповіді (ССЗВ):

- сепсис (бактеріальний, грибковий, вірусний, викликаний рикетсіями);

- панкреатит важкий;

- травма важка;

- опіки;

б) анафілактичний / анафілактоїдний шок;

в) нейрогенний шок (спинальна травма);

г) токсичний / фармакологічний шок (тиреоїдний криз, мікседема, наднирникова недостатність).