Клінічна діагностика ранової інфекції

Клінічні прояви розвитку ранової інфекції виникають на фоні природних фаз перебігу ранового процесу:

А) Клінічні ознаки розвитку ранової інфекції в ранах, що загоюються первинним натягом:

а) скарги:

- поява інтенсивного, нерідко пульсуючого болю в рані;

- підвищення температури тіла (стійка субфебрильна або до 38-39^оС);

б) місцеві зміни:

- гіперемія навколо рани без позитивної динаміки;

- поява набряку тканин, який поступово зростає;

- при пальпації визначається інфільтрація тканин, яка часто збільшується, можливе виникнення глибоко розташованих інфільтратів;

- серозний ексудат швидко переходить у гнійний.

Б) Клінічні ознаки розвитку ранової інфекції в ранах, що загоюються вторинним натягом:

а) в першій фазі ранового процесу, для якої ознаки запалення є характерними, про приєднання ранової інфекції свідчать:

- прогресуючий набряк та інфільтрація тканин навколо рани;

- поява щільних болючих інфільтратів без чітких меж;

- майже завжди виникають ознаки лімфангіїту та лімфаденіту;

- ранова поверхня вкривається суцільним фібринозно-гнійним нальотом;

- кількість ранового ексудату значно збільшується, а його характер нерідко залежить від властивостей мікроба - збудника ранової інфекції:

•стафілококи майже завжди обумовлюють появу густого гною жовтуватого кольору, а деякі штами викликають розвиток місцевої гнилісної інфекції з утворенням вогнищ некрозу тканин і грязно-сірого гною з різким запахом;

•для стрептококового ураження характерна поява рідкого гною жовтувато-зеленуватого кольору або сукровиці;

•колібацилярна і ентерококова інфекція призводить до появи гною коричневого кольору з характерним запахом;

•паличка синьо-зеленого гною (Pseudomonas aeruginosa) призводить до появи гною зеленуватого кольору із специфічним запахом.

Вид збудника ранової інфекції в значній мірі визначає її перебіг:

•для стафілококової інфекції характерний бурхливий розвиток місцевого процесу зі значними проявами гнійно-резорбтивної лихоманки;

•стрептококова інфекція має тенденцію до дифузного розповсюдження у вигляді флегмони, яка нерідко має слабовиражені місцеві ознаки;

•для палички синьо-зеленого гною і протею характерний в’ялий, затяжний перебіг місцевого процесу (після відносно бурхливого початку) з вираженими проявами загальної інтоксикації;

б) по-іншому маніфестуються клінічні прояви ранової інфекції, якщо вона приєднується в другій фазі ранового процесу:

- найбільш частою причиною розвитку ранової інфекції в цих випадках є внутрішньогос­пітальна інфекція, що обумовлює тяжкість її перебігу;

- загальна реакція організму та перифокальні місцеві зміни мають характер вищезазначених;

- своєрідними ознаками приєднання ранової інфекції в другій фазі є зміна виду грануляцій та характеру ранового ексудату;

- грануляції стають блідими, тьмяними, іноді, навпаки, набувають синюшного відтінку; крово­точивість їх різко зменшується;

- одночасно збільшується кількість ранового ексудату, він швидко набуває характер гнійного, гноєтеча нерідко призводить до швидкого лізису грануляцій;

- ознакою приєднання ранової інфекції є також уповільнення або повне припинення епі­телізації.