- •Травма органів черевної і грудної порожнин травма живота, грудей та заочеревинного простору
- •Загальні питання діагностики і лікування травматичного впливу на організм потерпілого
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Види і тяжкість травматичних ушкоджень:
- •4. Послідовність дій під час надання допомоги потерпілим при травмі:
- •5. Принципи лікування травмованих хворих:
- •6. Госпіталізація травмованих хворих:
- •6.1. Травма живота і його органів (синдром травматичного ушкодження живота)
- •Причини розвитку, діагностика і принципи лікування травм живота
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Види ушкоджень органів черевної порожнини та заочеревинного простору:
- •4. Клінічні прояви травми органів черевної порожнини:
- •5. Принципи формування попереднього діагнозу за клінічними даними.
- •6. Діагностична програма при травмі живота:
- •7. Диференційна діагностика:
- •8. Клініко-статистичні класифікації травм живота і органів черевної порожнини:
- •9. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •10. Лікувальна тактика при травмі живота і органів черевної порожнини:
- •Закрита травма живота
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Причини закритої травми живота:
- •5. Принципи формування попереднього діагнозу за клінічними даними.
- •6. Алгоритм діагностики закритої травми живота:
- •7. Діагностична програма при закритій травмі живота:
- •8. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •9. Лікувальна тактика при закритій травмі живота і органів черевної порожнини:
- •Відкрита травма живота
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Причини відкритої травми живота:
- •Травма прямої кишки
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Причини, що призводять до травми прямої кишки:
- •4. Фактори, що сприяють травмі прямої кишки:
- •5. Клінічні прояви ушкодження прямої кишки:
- •6. Принципи формування попереднього діагнозу за клінічними даними:
- •7. Діагностична програма.
- •9. Клініко-статистична класифікація травм прямої кишки:
- •10. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •11. Лікувальна тактика при травмі сідничної ділянки, промежини і прямої кишки:
- •12. Експертиза працездатності і реабілітація хворих, які перенесли травму прямої кишки:
- •6.2. Травма грудної клітки та органів грудної порожнини
- •Причини розвитку, діагностики і принципи лікування травм грудної клітки
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Причини ушкодження грудної клітки:
- •4. Види і характер травматичного ушкодження грудної клітки:
- •6. Ускладнення травми грудної клітки:
- •7. Діагностична програма хворих із травмою грудної клітки:
- •8. Диференційна діагностика травми грудної клітки:
- •9. Лікувальна програма при травмі грудної клітки:
- •Закрита травма грудної клітки і її органів
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Основні принципи надання допомоги хворим із закритою травмою грудної клітки:
- •5. Механізм порушень при закритій травмі грудної клітки:
- •6. Клінічні ознаки закритої травми грудної клітки:
- •7. Принципи формування клінічного діагнозу на підставі клінічних даних.
- •8. Діагностична програма хворих із закритою травмою грудної клітки:
- •9. Диференційна діагностика:
- •10. Клініко-статистична класифікація закритої травми грудної клітки:
- •11. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •12. Лікувальна тактика хворих із закритою травмою грудної клітки:
- •13. Експертиза працездатності і реабілітація хворих:
- •Відкрита травма грудної клітки і її органів
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Види відкритих травм грудної клітки:
- •5. Принципи формування клінічного діагнозу на підставі клінічних даних.
- •6. Алгоритм діагностики хворих з відкритою травмою грудної клітки:
- •7. Діагностична програма у хворих з відкритою травмою грудної клітки:
- •8. Основні принципи надання допомоги хворим з відкритою травмою грудної клітки:
- •9. Клініко-статистична класифікація відкритих ушкоджень грудної клітки:
- •10. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •11. Експертиза працездатності і реабілітація хворих:
- •6.3. Множинна травма (політравма)
- •Загальні питання розвитку, діагностики і лікування множинної травми (політравми)
- •1. Визначення:
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Причини множинних травм (політравм):
- •4. Локалізація травми:
- •5. Характеристика тяжкості політравми:
- •7. Принципи формування клінічного діагнозу на підставі клінічних даних.
- •9. Клініко-статистична класифікація політравми:
- •10. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •6.4. Травма стравоходу (синдром травматичного ушкодження стравоходу)
- •Загальні питання розвитку, діагностики і лікування травм стравоходу
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Причини, що призводять до травматичних ушкоджень стравоходу:
- •4. Механізм розвитку травматичних ушкоджень стравоходу:
- •5. Клінічні ознаки синдрому травматичного ушкодження стравоходу:
- •6. Принципи формування клінічного діагнозу на підставі клінічних даних:
- •7. Діагностична програма у хворих з підозрою на ушкодження стравоходу:
- •8. Диференційна діагностика травматичного ушкодження стравоходу:
- •9. Загальні принципи лікувальної тактики при ушкодженнях стравоходу:
- •Механічна травма стравоходу
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Патоморфологічні зміни при ушкодженні стравоходу:
- •4. Клінічні ознаки ушкоджень стравоходу:
- •5. Принципи формування клінічного діагнозу на підставі клінічних даних.
- •6. Діагностична програма у хворих з підозрою на ушкодження стравоходу:
- •7. Диференційна діагностика ушкоджень стравоходу:
- •8. Ускладнення ушкоджень стравоходу:
- •9. Клініко-статистична класифікація ушкодження стравоходу:
- •10. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •11. Лікувальна програма у хворих з ушкодженнями стравоходу:
- •12. Експертиза працездатності і реабілітація хворих:
- •Хімічний опік стравоходу
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Види хімічних ушкоджень стравоходу:
- •4. Морфологічні зміни при опіках стравоходу:
- •5. Стадії патоморфологічних змін при хімічному опіку стравоходу:
- •7. Принципи формування клінічного діагнозу на підставі клінічних даних.
- •8. Діагностична програма у хворих з підозрою на хімічний опік стравоходу:
- •10. Ускладнення хімічних опіків стравоходу:
- •11. Клініко-статистична класифікація хімічного опіку стравоходу:
- •12. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •13. Лікувальна тактика у хворих з хімічними опіками стравоходу:
- •14. Експертиза працездатності і реабілітація хворих:
- •Список літератури
- •Контрольні питання до розділу 6
- •6.1. Травма живота і його органів
- •6.2. Травма грудної клітки та органів грудної порожнини
- •6.3. Множинна травма
- •6.4. Травма стравоходу
- •Грудній клітці:
7. Принципи формування клінічного діагнозу на підставі клінічних даних.
Попередній діагноз формується на підставі скарг хворого, анамнезу захворювання і його об’єктивних проявів, підтверджених фізикальними методами дослідження.
Для підтвердження або уточнення діагнозу оцінюють дані інструментальних (рентгенографія грудної клітки, ЕКГ), лабораторних методів дослідження і пункції плевральної порожнини.
8. Діагностична програма хворих із закритою травмою грудної клітки:
А) Лабораторні обстеження:
- клінічний аналіз крові - анемія при внутрішньоплевральній кровотечі;
- клінічний аналіз сечі - зміни залежать від характеру травми (при ушкодженні нижніх ребер можлива гематурія).
Б) Додаткові методи обстеження:
- оглядова рентгенографія органів грудної порожнини у вертикальному положенні хворого;
- ЕКГ (для виключення електрокардіографічних ознак забиття серця);
- пункція плевральної порожнини (при клініко-рентгенологічних даних пневмотораксу або гемотораксу).
9. Диференційна діагностика:
А) Неускладнена травма грудної клітки.
Б) Ускладнена травма грудей.
10. Клініко-статистична класифікація закритої травми грудної клітки:
S20 Поверхнева травма грудної клітки
Макет клінічного діагнозу: Поверхнева травма грудної клітки {Lх}, {забиття Qх}, ускладнена {Ох}
Локалізація ушкодження:
L1 - ліворуч
L2 - праворуч
L3 - з обох боків
Клінічні прояви:
Q1 - молочної залози
Q2 - передньої поверхні грудної клітки
Q3 - задньої поверхні грудної клітки
Q4 - множинних відділів грудної клітки
Ускладнення:
О1 - післятравматична пневмонія
О2 - плеврит
S22 Закрита травма грудної клітки
Макет клінічного діагнозу: Закрита травма грудної клітки {Lх}, з ушкодженням {Вх}, ускладнена {Ох}
Локалізація ушкодження:
L1 - ліворуч
L2 - праворуч
L3 - з обох боків
Вид ушкодження:
В1 - грудного відділу хребта (поодинокий хребець)
В2 - грудного відділу хребта (множинне ушкодження хребців)
В3 - груднини
В4 - одного ребра
В5 - кількох ребер
В6 - ребер за типом "флотуючих грудей"
В7 - забиття серця
Ускладнення:
О1 - пневмоторакс {L х}
L1 - ліворуч
L2 - праворуч
L3 - з обох боків
О2 - гемоторакс {L х}
L1 - ліворуч
L2 - праворуч
L3 - з обох боків
О3 - гемопневмоторакс {L х}
L1 - ліворуч
L2 - праворуч
L3 - з обох боків
О4 - підшкірна емфізема
О5 - емфізема середостіння
О6 - травматичний шок
О7 - післятравматична пневмонія
О8 - плеврит
О9 - емпієма плеври
О10 - абсцес легені
О11 - респіраторний дистрес-синдром дорослих
11. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
А) Поверхнева травма грудної клітки ліворуч, ускладнена післятравматичною пневмонією.
Б) Закрита лівостороння тупа травма грудної клітки з переломом 6-7-8 ребер, ускладнена гемопневмотораксом.
12. Лікувальна тактика хворих із закритою травмою грудної клітки:
А) При поверхневій травмі та неускладненому переломі ребер:
- усунення болю (блокада місць перелому ребер або місця забиття, ненаркотичні аналгетики);
- дихальна гімнастика, дихання з опором на видиху (профілактика гіповентиляції і ателектазування легеневої тканини);
- фізіотерапія (електрофорез з новокаїном та ін.);
- антибактеріальна терапія при неускладненому переломі ребер не застосовується (винятком є потерпілі із супутньою хронічною бронхолегеневою патологією - для профілактики гнійних ускладнень, лікування загострень).
Б) При ускладненій закритій травмі грудної клітки:
а) вікончасті (флотуючі) переломи ребер:
- відновлення прохідності дихальних шляхів і лікування гострої дихальної недостатності (допоміжна вентиляція легень, інсуфляція кисню, лікувальна бронхоскопія, за показаннями - трахеостомія з адекватним дренуванням і санацією трахеобронхіального дерева);
- інфузійна (протишокова) терапія;
- усунення больового синдрому (новокаїнові блокади, ненаркотичні аналгетики, наркоз, тривала перидуральна анестезія);
- антибактеріальна терапія;
- стабілізація кісткового каркаса грудної клітки (може проводитись як зовнішня, так і так звана "внутрішня стабілізація" - хворому тривалий час проводиться ШВЛ), оперативне відновлення;
б) перелом ребер з підшкірною емфіземою та емфіземою середостіння (тільки в тих випадках, коли вона настільки поширена, що відзначається стискання шиї і порушення дихання):
t до вищеперерахованих заходів проводяться маніпуляції, спрямовані на зменшення емфіземи:
- для видалення повітря з підшкірної клітковини використовують товсті голки Дюфо, дренування середостіння над верхньою апертурою;
- наявність вираженої підшкірної емфіземи є показанням для встановлення плеврального дренажу за Петровим на боці ушкодження;
в) перелом ребер із пневмотораксом:
- плевральний дренаж (в II міжребер’ї по середньоключичній лінії), додатково до загальноприйнятих процедур при закритій травмі грудей;
- плевральне дренування може бути пасивним і активним;
г) перелом ребер з гемотораксом:
- дренування плевральної порожнини проводиться в місці найбільш близького розташування крові до грудної стінки, при накопиченні крові в нижніх відділах - в VII міжребер’ї по середній пахвовій лінії з використанням активної аспірації (при малому гемотораксі і негативній пробі Ревілуа-Грегуара можна обмежитись пункціями плевральної порожнини і видаленням крові);
- спиртоновокаїнові блокади ділянки перелому ребер, ненаркотичні аналгетики;
- відшкодування крововтрати і корекція водно-електролітного обміну: реінфузія крові, гемотрансфузія, переливання плазми, інфузійна терапія;
- гемостатична терапія;
- антибактеріальна терапія;
- забезпечення прохідності дихальних шляхів і дренажної функції бронхів;
- фізіотерапія: елекрофорез із новокаїном, йодистим калієм та ін.;
- ЛФК і дихальна гімнастика.
Показання до торакотомії при переломі ребер, що ускладнився гемотораксом:
- триваюча кровотеча на підставі показників гемодинаміки і проби Ревілуа-Грегуара, надходження крові по дренажу - 250 мл на годину і більше (після встановлення плеврального дренажу необхідні динамічне спостереження за хворим, з урахуванням кількості виділень по дренажу, і контрольна рентгенографія грудної клітки наступного дня);
д) гемоторакс, що згорнувся (лікувальна тактика залежить від величини гемотораксу і строків з моменту травми):
- малий гемоторакс, що згорнувся (проводиться комплекс антибактеріальної, ферментолізуючої терапії, що розсмоктує згортки, ендоскопічне вилучення згортків, фізіотерапевтичне лікування);
- середній гемоторакс, що згорнувся (механічна ліквідація при торакоскопії, гідравлічне руйнування згортка і відмивання його за допомогою дренажу в перші 4 доби після травми, ферментолізуюча терапія через дренажну трубку в строки від 3 до 5 діб з моменту травми, або торакоскопічне руйнування і видалення згортків, при неефективності всіх перерахованих засобів лікування показана торакотомія);
- великий гемоторакс, що згорнувся (торакоскопія і видалення згортків через торакоскоп або торакотомія).
N.B.! При недренованому гемотораксі найбільш частим ускладненням є емпієма плеври і осумковані гнійники плевральної порожнини.