- •Травма органів черевної і грудної порожнин травма живота, грудей та заочеревинного простору
- •Загальні питання діагностики і лікування травматичного впливу на організм потерпілого
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Види і тяжкість травматичних ушкоджень:
- •4. Послідовність дій під час надання допомоги потерпілим при травмі:
- •5. Принципи лікування травмованих хворих:
- •6. Госпіталізація травмованих хворих:
- •6.1. Травма живота і його органів (синдром травматичного ушкодження живота)
- •Причини розвитку, діагностика і принципи лікування травм живота
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Види ушкоджень органів черевної порожнини та заочеревинного простору:
- •4. Клінічні прояви травми органів черевної порожнини:
- •5. Принципи формування попереднього діагнозу за клінічними даними.
- •6. Діагностична програма при травмі живота:
- •7. Диференційна діагностика:
- •8. Клініко-статистичні класифікації травм живота і органів черевної порожнини:
- •9. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •10. Лікувальна тактика при травмі живота і органів черевної порожнини:
- •Закрита травма живота
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Причини закритої травми живота:
- •5. Принципи формування попереднього діагнозу за клінічними даними.
- •6. Алгоритм діагностики закритої травми живота:
- •7. Діагностична програма при закритій травмі живота:
- •8. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •9. Лікувальна тактика при закритій травмі живота і органів черевної порожнини:
- •Відкрита травма живота
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Причини відкритої травми живота:
- •Травма прямої кишки
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Причини, що призводять до травми прямої кишки:
- •4. Фактори, що сприяють травмі прямої кишки:
- •5. Клінічні прояви ушкодження прямої кишки:
- •6. Принципи формування попереднього діагнозу за клінічними даними:
- •7. Діагностична програма.
- •9. Клініко-статистична класифікація травм прямої кишки:
- •10. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •11. Лікувальна тактика при травмі сідничної ділянки, промежини і прямої кишки:
- •12. Експертиза працездатності і реабілітація хворих, які перенесли травму прямої кишки:
- •6.2. Травма грудної клітки та органів грудної порожнини
- •Причини розвитку, діагностики і принципи лікування травм грудної клітки
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Причини ушкодження грудної клітки:
- •4. Види і характер травматичного ушкодження грудної клітки:
- •6. Ускладнення травми грудної клітки:
- •7. Діагностична програма хворих із травмою грудної клітки:
- •8. Диференційна діагностика травми грудної клітки:
- •9. Лікувальна програма при травмі грудної клітки:
- •Закрита травма грудної клітки і її органів
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Основні принципи надання допомоги хворим із закритою травмою грудної клітки:
- •5. Механізм порушень при закритій травмі грудної клітки:
- •6. Клінічні ознаки закритої травми грудної клітки:
- •7. Принципи формування клінічного діагнозу на підставі клінічних даних.
- •8. Діагностична програма хворих із закритою травмою грудної клітки:
- •9. Диференційна діагностика:
- •10. Клініко-статистична класифікація закритої травми грудної клітки:
- •11. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •12. Лікувальна тактика хворих із закритою травмою грудної клітки:
- •13. Експертиза працездатності і реабілітація хворих:
- •Відкрита травма грудної клітки і її органів
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Види відкритих травм грудної клітки:
- •5. Принципи формування клінічного діагнозу на підставі клінічних даних.
- •6. Алгоритм діагностики хворих з відкритою травмою грудної клітки:
- •7. Діагностична програма у хворих з відкритою травмою грудної клітки:
- •8. Основні принципи надання допомоги хворим з відкритою травмою грудної клітки:
- •9. Клініко-статистична класифікація відкритих ушкоджень грудної клітки:
- •10. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •11. Експертиза працездатності і реабілітація хворих:
- •6.3. Множинна травма (політравма)
- •Загальні питання розвитку, діагностики і лікування множинної травми (політравми)
- •1. Визначення:
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Причини множинних травм (політравм):
- •4. Локалізація травми:
- •5. Характеристика тяжкості політравми:
- •7. Принципи формування клінічного діагнозу на підставі клінічних даних.
- •9. Клініко-статистична класифікація політравми:
- •10. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •6.4. Травма стравоходу (синдром травматичного ушкодження стравоходу)
- •Загальні питання розвитку, діагностики і лікування травм стравоходу
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Причини, що призводять до травматичних ушкоджень стравоходу:
- •4. Механізм розвитку травматичних ушкоджень стравоходу:
- •5. Клінічні ознаки синдрому травматичного ушкодження стравоходу:
- •6. Принципи формування клінічного діагнозу на підставі клінічних даних:
- •7. Діагностична програма у хворих з підозрою на ушкодження стравоходу:
- •8. Диференційна діагностика травматичного ушкодження стравоходу:
- •9. Загальні принципи лікувальної тактики при ушкодженнях стравоходу:
- •Механічна травма стравоходу
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Патоморфологічні зміни при ушкодженні стравоходу:
- •4. Клінічні ознаки ушкоджень стравоходу:
- •5. Принципи формування клінічного діагнозу на підставі клінічних даних.
- •6. Діагностична програма у хворих з підозрою на ушкодження стравоходу:
- •7. Диференційна діагностика ушкоджень стравоходу:
- •8. Ускладнення ушкоджень стравоходу:
- •9. Клініко-статистична класифікація ушкодження стравоходу:
- •10. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •11. Лікувальна програма у хворих з ушкодженнями стравоходу:
- •12. Експертиза працездатності і реабілітація хворих:
- •Хімічний опік стравоходу
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Види хімічних ушкоджень стравоходу:
- •4. Морфологічні зміни при опіках стравоходу:
- •5. Стадії патоморфологічних змін при хімічному опіку стравоходу:
- •7. Принципи формування клінічного діагнозу на підставі клінічних даних.
- •8. Діагностична програма у хворих з підозрою на хімічний опік стравоходу:
- •10. Ускладнення хімічних опіків стравоходу:
- •11. Клініко-статистична класифікація хімічного опіку стравоходу:
- •12. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •13. Лікувальна тактика у хворих з хімічними опіками стравоходу:
- •14. Експертиза працездатності і реабілітація хворих:
- •Список літератури
- •Контрольні питання до розділу 6
- •6.1. Травма живота і його органів
- •6.2. Травма грудної клітки та органів грудної порожнини
- •6.3. Множинна травма
- •6.4. Травма стравоходу
- •Грудній клітці:
8. Диференційна діагностика травми грудної клітки:
А) Пневмоторакс нетравматичного ґенезу.
Б) Гемоторакс нетравматичного ґенезу.
9. Лікувальна програма при травмі грудної клітки:
А) Наявність травми грудної клітки потребує консультації хірурга для вирішення питання про тактику лікування.
Б) Обсяг допомоги залежить від виду травми, характеру ушкоджень і наявності ускладнень.
Лікувальна тактика включає наступні основні принципи:
- відновлення і підтримка прохідності дихальних шляхів;
- усунення болю;
- усунення внутрішньоплевральних ускладнень;
- усунення пошкоджень, які безпосередньо загрожують життю хворого (триваюча кровотеча, тампонада перикарда, флотація грудної стінки);
- рання активізація хворого, проведення ЛФК і дихальної гімнастики.
При наявності ускладнень з боку плевральної порожнини (рис. 6.2.4):
- раннє і адекватне дренування плевральної порожнини, що може бути пасивним та активним. При пасивному дренуванні за Бюлау, трубку із клапаном вміщують у флакон з антисептиком, а при активному - дренажну трубку з’єднують із аспіраційною системою (триампульна система або пневмоаспіратор), створюючи розрядження до 40 см вод. стовпа);
- заходи, спрямовані на якнайшвидше розправлення легені;
- герметизація і стабілізація грудної стінки;
- остаточна зупинка кровотечі і поповнення крововтрати;
- інфузійна, антимікробна і підтримуюча терапія.
Закрита травма грудної клітки і її органів
1. Визначення: Закрита травма грудної клітки виникає внаслідок механічного впливу на грудну клітку і її органи, що призводить до порушення їх анатомічної цілісності та функції.
2. Актуальність проблеми:
А) Частота травм грудей становить 8-10% усіх травм.
Б) Летальність на різних етапах евакуації і лікування залишається дуже високою - 18% після госпіталізації.
В) У 60% госпіталізованих хворих встановлюється діагноз "ускладнена травма".
Г) Особливістю закритої травми грудної клітки є розвиток порушень головного фізіологічного акту функціонування грудної клітки і її органів - дихання, що супроводжується розвитком гострої вентиляційної дихальної недостатності.
Д) Необхідність встановлення діагнозу і проведення лікувальних маніпуляцій в умовах обмеженого часу.
3. Основні принципи надання допомоги хворим із закритою травмою грудної клітки:
А) Швидкість та оперативність встановлення діагнозу в умовах обмеженого часу.
Б) Одночасне поєднання діагностичних заходів з лікувальними.
В) Дотримання певного алгоритму в діагностиці залежно від тяжкості стану потерпілого (див. схему 1, стор. 342).
Г) Виявлення основних порушень, що обумовлюють тяжкість стану постраждалого і створюють пряму загрозу його життю.
4. Обсяг діагностичних заходів у хворих із закритою травмою грудної клітки (проводиться залежно від тяжкості стану потерпілого і підрозділяється на 4 групи):
А) Потерпілі у вкрай важкому стані (іноді в стані клінічної смерті) при ушкодженнях, що ведуть до життєзагрожуючих порушень вітальних функцій (ушкодження серця, великих судин, кореня легені, важка поєднана травма):
• діагностика включає мінімальне обстеження:
- огляд;
- виявлення клінічних симптомів ушкодження;
- діагностика здійснюється одночасно з лікуванням (реанімаційними заходами).
Б) Потерпілі у важкому стані, з явищами внутрішньоплевральної кровотечі, напруженим або двостороннім пневмотораксом, напруженим пневмомедіастинумом:
а) діагностика включає фізикальне обстеження і мінімум допоміжних методів:
- огляд;
- виявлення клінічних симптомів ушкодження;
- рентгенографія грудної клітки;
- ЕКГ;
- плевральна пункція, плевроманометрія;
- дренування плевральної порожнини;
б) подальше обстеження проводиться після остаточної зупинки кровотечі, усунення пневмотораксу, напруженого пневмомедіастинуму і стабілізації стану хворого.
В) Потерпілі в стані середньої тяжкості, без загрозливих для життя порушень і зі стабільною гемодинамікою:
- проводиться весь необхідний обсяг обстеження (огляд, рентгеноскопія (-графія) грудної клітки, ЕКГ, клінічні і біохімічні аналізи, плевральна пункція, торакоскопія, консультація суміжних фахівців).
Г) Потерпілі у задовільному стані:
- проводиться весь обсяг обстежень для вивлення всіх ушкоджень.