- •Травма органів черевної і грудної порожнин травма живота, грудей та заочеревинного простору
- •Загальні питання діагностики і лікування травматичного впливу на організм потерпілого
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Види і тяжкість травматичних ушкоджень:
- •4. Послідовність дій під час надання допомоги потерпілим при травмі:
- •5. Принципи лікування травмованих хворих:
- •6. Госпіталізація травмованих хворих:
- •6.1. Травма живота і його органів (синдром травматичного ушкодження живота)
- •Причини розвитку, діагностика і принципи лікування травм живота
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Види ушкоджень органів черевної порожнини та заочеревинного простору:
- •4. Клінічні прояви травми органів черевної порожнини:
- •5. Принципи формування попереднього діагнозу за клінічними даними.
- •6. Діагностична програма при травмі живота:
- •7. Диференційна діагностика:
- •8. Клініко-статистичні класифікації травм живота і органів черевної порожнини:
- •9. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •10. Лікувальна тактика при травмі живота і органів черевної порожнини:
- •Закрита травма живота
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Причини закритої травми живота:
- •5. Принципи формування попереднього діагнозу за клінічними даними.
- •6. Алгоритм діагностики закритої травми живота:
- •7. Діагностична програма при закритій травмі живота:
- •8. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •9. Лікувальна тактика при закритій травмі живота і органів черевної порожнини:
- •Відкрита травма живота
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Причини відкритої травми живота:
- •Травма прямої кишки
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Причини, що призводять до травми прямої кишки:
- •4. Фактори, що сприяють травмі прямої кишки:
- •5. Клінічні прояви ушкодження прямої кишки:
- •6. Принципи формування попереднього діагнозу за клінічними даними:
- •7. Діагностична програма.
- •9. Клініко-статистична класифікація травм прямої кишки:
- •10. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •11. Лікувальна тактика при травмі сідничної ділянки, промежини і прямої кишки:
- •12. Експертиза працездатності і реабілітація хворих, які перенесли травму прямої кишки:
- •6.2. Травма грудної клітки та органів грудної порожнини
- •Причини розвитку, діагностики і принципи лікування травм грудної клітки
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Причини ушкодження грудної клітки:
- •4. Види і характер травматичного ушкодження грудної клітки:
- •6. Ускладнення травми грудної клітки:
- •7. Діагностична програма хворих із травмою грудної клітки:
- •8. Диференційна діагностика травми грудної клітки:
- •9. Лікувальна програма при травмі грудної клітки:
- •Закрита травма грудної клітки і її органів
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Основні принципи надання допомоги хворим із закритою травмою грудної клітки:
- •5. Механізм порушень при закритій травмі грудної клітки:
- •6. Клінічні ознаки закритої травми грудної клітки:
- •7. Принципи формування клінічного діагнозу на підставі клінічних даних.
- •8. Діагностична програма хворих із закритою травмою грудної клітки:
- •9. Диференційна діагностика:
- •10. Клініко-статистична класифікація закритої травми грудної клітки:
- •11. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •12. Лікувальна тактика хворих із закритою травмою грудної клітки:
- •13. Експертиза працездатності і реабілітація хворих:
- •Відкрита травма грудної клітки і її органів
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Види відкритих травм грудної клітки:
- •5. Принципи формування клінічного діагнозу на підставі клінічних даних.
- •6. Алгоритм діагностики хворих з відкритою травмою грудної клітки:
- •7. Діагностична програма у хворих з відкритою травмою грудної клітки:
- •8. Основні принципи надання допомоги хворим з відкритою травмою грудної клітки:
- •9. Клініко-статистична класифікація відкритих ушкоджень грудної клітки:
- •10. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •11. Експертиза працездатності і реабілітація хворих:
- •6.3. Множинна травма (політравма)
- •Загальні питання розвитку, діагностики і лікування множинної травми (політравми)
- •1. Визначення:
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Причини множинних травм (політравм):
- •4. Локалізація травми:
- •5. Характеристика тяжкості політравми:
- •7. Принципи формування клінічного діагнозу на підставі клінічних даних.
- •9. Клініко-статистична класифікація політравми:
- •10. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •6.4. Травма стравоходу (синдром травматичного ушкодження стравоходу)
- •Загальні питання розвитку, діагностики і лікування травм стравоходу
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Причини, що призводять до травматичних ушкоджень стравоходу:
- •4. Механізм розвитку травматичних ушкоджень стравоходу:
- •5. Клінічні ознаки синдрому травматичного ушкодження стравоходу:
- •6. Принципи формування клінічного діагнозу на підставі клінічних даних:
- •7. Діагностична програма у хворих з підозрою на ушкодження стравоходу:
- •8. Диференційна діагностика травматичного ушкодження стравоходу:
- •9. Загальні принципи лікувальної тактики при ушкодженнях стравоходу:
- •Механічна травма стравоходу
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Патоморфологічні зміни при ушкодженні стравоходу:
- •4. Клінічні ознаки ушкоджень стравоходу:
- •5. Принципи формування клінічного діагнозу на підставі клінічних даних.
- •6. Діагностична програма у хворих з підозрою на ушкодження стравоходу:
- •7. Диференційна діагностика ушкоджень стравоходу:
- •8. Ускладнення ушкоджень стравоходу:
- •9. Клініко-статистична класифікація ушкодження стравоходу:
- •10. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •11. Лікувальна програма у хворих з ушкодженнями стравоходу:
- •12. Експертиза працездатності і реабілітація хворих:
- •Хімічний опік стравоходу
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Види хімічних ушкоджень стравоходу:
- •4. Морфологічні зміни при опіках стравоходу:
- •5. Стадії патоморфологічних змін при хімічному опіку стравоходу:
- •7. Принципи формування клінічного діагнозу на підставі клінічних даних.
- •8. Діагностична програма у хворих з підозрою на хімічний опік стравоходу:
- •10. Ускладнення хімічних опіків стравоходу:
- •11. Клініко-статистична класифікація хімічного опіку стравоходу:
- •12. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •13. Лікувальна тактика у хворих з хімічними опіками стравоходу:
- •14. Експертиза працездатності і реабілітація хворих:
- •Список літератури
- •Контрольні питання до розділу 6
- •6.1. Травма живота і його органів
- •6.2. Травма грудної клітки та органів грудної порожнини
- •6.3. Множинна травма
- •6.4. Травма стравоходу
- •Грудній клітці:
6. Ускладнення травми грудної клітки:
А) Напружений пневмоторакс - при рентгенологічному дослідженні повний колапс легені зі зміщенням середостіння у здоровий бік внаслідок підвищення тиску в плевральній порожнині, який перевищує атмосферний.
Б) Двосторонній пневмоторакс - при рентгенологічному дослідженні наявність повітря в обох плевральних порожнинах.
В) Гемоторакс - внутрішньоплевральна кровотеча, обумовлена порушенням цілісності судин під час ушкодження вісцеральної або парієтальної плеври, яка призводить до накопичення крові у плевральній порожнині (рис. 6.2.1; 6.2.2).
Г) Гемопневмоторакс - скупчення у плевральній порожнині крові і повітря, що потрапили в плевральну порожнину при ушкодженні плеври легені (рентгенологічно - горизонтальний рівень рідини з газом над ним).
Д) Гемоторакс, що згорнувся - розвивається безпосередньо після травми при відсутності триваючої внутрішньоплевральної кровотечі.
Е) Гемоторакс, що нагноївся - розвивається на 5-7 добу при залученні інфекції у плевральну порожнину при наявності гемотораксу, що згорнувся.
Є) Компресійний ателектаз - колабування легені внаслідок скупчення крові, ексудату, повітря у плевральній порожнині.
Ж) Респіраторний дистрес-синдром дорослих - проявляється гострою дихальною недостатністю, що супроводжується артеріальною гіпоксемією і "шунтуванням" неоксигенованої артеріальної крові у велике коло кровообігу, збільшенням опору дихальних шляхів, зниженням рО2.
З) Післятравматична пневмонія.
7. Діагностична програма хворих із травмою грудної клітки:
А) Клінічні ознаки:
- скарги;
- анамнез захворювання;
- об’єктивні дані.
Б) Лабораторні обстеження:
- клінічний аналіз крові - анемія при внутрішньоплевральній кровотечі;
- клінічний аналіз сечі - зміни залежать від характеру травми (при ушкодженні нижніх ребер можлива гематурія).
В) Додаткові методи обстеження:
•Оглядова рентгенографія органів грудної порожнини у двох проекціях дозволяє визначити:
- часткове або повне затемнення легеневого поля (скупчення крові);
- зміщення середостіння;
- підшкірну емфізему, пневмомедіастинум;
- переломи ребер (при переломах верхніх ребер зі зміщенням, висока ймовірність поранення великої судини, великих бронхів);
- розширення середостіння (більше 8 см у задній проекції, лежачи на спині у дорослого хворого - ознака розриву великої судини);
- відсутність контуру дуги аорти в прямій проекції, задній або передній - ознака ушкодження аорти;
- відхилення назогастрального зонда праворуч (можливе при розриві аорти);
- збільшення тіні серця, випрямлення лівої межі серця (гемоперикард або випіт у порожнину перикарда);
- газові міхури шлунка і кишечника над діафрагмою - розрив діафрагми.
•Електрокардіографія - проводять усім потерпілим, особливо при наявності ознак, що свідчать про тупу травму - сильний удар у груди, падіння грудьми на тупий предмет. Порушення ритму серцевих скорочень, зміни сегмента ST і зубця Т, характерні для ішемії міокарда є ознаками забиття серця.
•Пункція плевральної порожнини:
- для виявлення наявності повітря у плевральній порожнині, пункцію проводять в II-III міжребер’ї по середньоключичній лінії в положенні хворого сидячи або лежачи на спині;
- для виявлення наявності крові у плевральній порожнині, пункцію проводять в місці передбачуваного накопичення крові і найбільш близького розташування до грудної стінки, найчастіше її виконують в VII міжребер’ї по задній пахвовій лінії в положенні хворого сидячи або в VI міжребер’ї по середній пахвовій лінії в положенні хворого лежачи (при одержанні крові із плевральної порожнини обов’язково виконують пробу на кровотечу, що продовжується - проба Ревілуа-Грегуара): якщо кров, отримана із плевральної порожнини, згортається - проба вважається позитивною і це свідчить про триваючу внутрішньоплевральну кровотечу; якщо кров із плевральної порожнини не згортається - проба негативна, кровотеча припинилась).
•Торакоскопія (виявляє наявність і характер ушкоджень) дозволяє виявити кровотечу із судин грудної стінки, легені, міжреберних артерій, гемоперикард, ушкодження діафрагми з випадінням органів черевної порожнини в грудну порожнину, ушкодження плеври легенів (рис. 6.2.3).
•Бронхоскопія показана при наявності кровохаркання після тупої травми грудей, пошкодженні шиї, середостіння, виділенні великої кількості повітря із плевральної порожнини по дренажах.