Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
02_Раздел_04.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
837.63 Кб
Скачать

10. Диференційна діагностика ахалазії кардії:

А) Диференціація із захворюваннями стравоходу:

- пухлина стравоходу;

- рубцева стриктура стравоходу;

- гастроезофагеальна рефлюксна хвороба.

Б) Диференціація із захворюваннями шлунка:

- пухлина кардіального відділу шлунка.

11. Клініко-статистична класифікація ахалазії кардії:

К22.0 Ахалазія кардіальної частини шлунка

Макет клінічного діагнозу: Ахалазія кардії {Iх ст.}, {ускладнена Ох}

Рентгенологічні прояви стадій захворювання:

I1 - 1 (стадія нестабільного спазму)

I2 - 2 (стадія стабільного спазму і незначного розширення стравоходу)

I3 - 3 (стадія рубцевого звуження стравоходу в кардіальному відділі і його розширення вище стенотичної ділянки до 4-5 см)

I4 - 4 (кардіостеноз із S-подібною формою стравоходу і різким його розширенням)

Ускладнення:

O1 - епіфренальний дивертикул

O2 - хронічний езофагіт

12. Приклади формулювання клінічного діагнозу:

А) Ахалазія кардії 1 стадії.

Б) Ахалазія кардії 3 стадії, ускладнена езофагітом.

В) Ахалазія кардії 4 стадії, ускладнена епіфренальним дивертикулом.

13. Лікувальна тактика при ахалазії кардії:

А) Медикаментозна терапія:

- нітрати;

- ацетилхолінергічні препарати;

- блокатори кальцієвих насосів.

Б) Малоінвазивні втручання:

а) пневмокардіодилатація балонним пневмокардіо­дилататором (насильне розтягнення звуженої ділянки стравоходу) (рис. 4.1.3):

- показання: ахалазія кардії 1-2 ст.;

- протипоказання: езофагіт, варикозне розши­рення вен стравоходу.

В) Хірургічне лікування:

а) Показання до операції:

- ахалазія кардії 3-4 ст.;

- неможливість проведення кардіодилатації;

- відсутність ефекту від кардіодилатації.

б) Методи операції:

- позаслизова кардіоміотомія (на зонді по­здовжньо розсікається м’язова оболонка у звуженій ділянці стравоходу протягом 8-10 см).

14. Експертиза працездатності і реабілітація хворих:

А) Працездатність залежить від стадії захворювання.

Б) Хворі після пневмокардіодилатації:

- дотримання дієти (подрібнена і термічно оброб­лена їжа);

- попередження стресів;

- динамічне спостереження;

- при рецидиві ахалазії - консультація хірурга.

В) Хворі після операції:

- тривалість перебування на лікарняному лист­ку - 3-4 тижні;

- дотримання дієти (подрібнена і термічно оброб­лена їжа).

Стриктура стравоходу

1. Визначення: Стриктура стравоходу - порушення прохідності стравоходу внаслідок утворення різних за довжиною рубцевих змін стінки стравоходу після перенесеного впливу на нього корозійної рідини.

2. Актуальність проблеми:

А) Розвивається через 2-6 місяців після хімічного опіку стравоходу.

Б) Супроводжується інвалідизацією хворих та погіршенням якості їх життя.

3. Причини розвитку стриктури стравоходу:

А) Хімічний опік стравоходу.

Б) Тривала наявність гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.

4. Механізм розвитку стриктури стравоходу:

А) Попадання кислоти або луговини на слизову оболонку стравоходу викликає некроз (коагуля­ційний при попаданні кислоти, колікваційний - луговини).

Б) Найбільш виражені зміни відбуваються в місцях фізіологічних звужень.

В) Виділяють чотири стадії патоморфологічних змін:

- гіперемія і набряк слизової оболонки;

- некроз і виразки слизової оболонки;

- утворення грануляційної тканини;

- рубцювання і стенозування стравоходу.

5. Види стриктур стравоходу:

- плівчаста стриктура (довжина стриктури до 1 см);

- трубчаста стриктура (довжина стриктури більше 1 см).

6. Клінічні прояви стриктури стравоходу:

А) Скарги:

- порушення ковтання (дисфагія);

- нудота, блювання;

- зниження маси тіла.

Б) Iсторія захворювання: в анамнезі - хімічний опік стравоходу або довготривала наявність гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.

В) Об’єктивні дані:

- виснаження;

- гіперсалівація.

7. Формування попереднього діаг­­нозу за клінічними даними.

Попередній діагноз формується на підставі скарг хворого, анамнезу захворювання і його об’єктивних проявів.

Для підтвердження або уточ­нення діагнозу формують діагнос­тичну програму, включаючи в неї методи дослідження, що впливають на уточнення діагнозу. При виборі методів обстеження використовують їх послідовне застосування від менш до більш інвазивних.

8. Діагностична програма при стрик­­турах стравоходу:

А) Iнструментальна діагностика:

а) рентгеноконтрастне до­слід­­жен­ня стравоходу (ви­зна­­чається рівень, вираз­ність і дов­жина стриктури) (рис. 4.1.4);

б) ендоскопічне дослідження стравоходу з виконанням біопсії в ділянці стриктури.

9. Диференційна діагностика стрик­тури стравоходу:

- з пухлиною стравоходу;

- з ахалазією кардії.

10. Клініко-статистична класифі­кація стриктур стравоходу:

К22.2 Непрохідність стравоходу

Макет клінічного діагнозу: Стриктура {Lх третини} стравоходу {у вигляді Iх стриктури}, {ускладнена Ох}

Локалізація

L1 - верхня

L2 - середня

L3 - нижня

Рентгенологічний тип стриктури:

I1 - плівчаста

I2 - трубчаста

Ускладнення:

O1 - перфорація стравоходу

O2 - медіастеніт

O3 - емпієма плеври {Lх}

Локалізація

L1 - ліворуч

L2 - праворуч

L3 - із обох сторін

O4 - стравохідно-бронхіальна нориця

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]