Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
02_Раздел_04.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
837.63 Кб
Скачать

Спайкова хвороба органів черевної порожнини

1. Визначення: Часткове порушення просування вмісту по шлунково-кишковому тракту внаслідок спайкового процесу, що формує періодично виникаючу механічну непрохідність кишок.

2. Актуальність проблеми:

А) Збільшення кількості пацієнтів зі спайковою хворобою взаємозалежне із частотою операцій на органах черевної порожнини і зростаючою кількістю травм живота.

Б) Спайковий процес у черевній порожнині є передумовою до розвитку гострої непрохідності кишок.

В) Відсутність методів консервативного лікування спайкового процесу та ефективних методів профілактики.

3. Причини розвитку непрохідності кишок при спайковій хворобі:

А) Причини, які сприяють розвитку спайкової непрохідності кишок:

а) уроджені спайкові процеси:

- тяжі Леда;

- мембрани Джексона;

б) набуті спайкові процеси:

- наслідок перенесених операцій;

- травми черевної порожнини;

- перенесені запальні процеси у черевній порожнині.

Б) Причини, які призводять до непрохідності кишок:

- порушення моторної функції кишок, які розвиваються хронічно, у вигляді гіпер- або гіпомоторних їх реакцій;

- часткова перешкода просуванню харчових мас і секретів по шлунково-кишковому тракту.

4. Клінічна картина спайкової хвороби із частковою непрохідністю кишок залежить від локалізації перешкоди:

- тонка кишка;

- товста кишка.

Основні клінічні ознаки спайкової хвороби із частковою непрохідністю кишок:

А) Скарги:

а) біль:

- виникає періодично;

- біль має нападоподібний характер;

- больовий синдром зменшується при проходженні вмістом місця перешкоди;

б) нудота, блювання:

- не постійна ознака;

в) затримка дефекації і газів:

- часті і важливі симптоми при частковій непрохідності кишок;

- при проведенні консервативних заходів можна домогтися відходження калу і газів.

Б) Анамнез захворювання:

- розвиток захворювання з’ясовується в годинному аспекті;

- характер перенесених операцій, травм;

- характер зміни випорожнень за останні місяці.

В) Об’єктивні прояви:

а) огляд хворого:

- явища дегідратації: язик сухий, тургор шкіри знижений;

- живіт асиметричний, роздутий (форма і асиметрія живота залежать від виразності непрохідності);

б) фізикальні методи дослідження:

пальпація передньої черевної стінки:

- оцінюється характер і локалізація болючості;

- Склярова симптом - шум плескоту в тонкій або товстій кишці;

перкусія передньої черевної стінки:

- тимпаніт по всій поверхні черевної стінки;

аускультація живота:

- перистальтичні шуми високого тону внаслідок переміщення рідини і газу.

5. Формування попереднього діагнозу на підставі клінічних даних.

Попередній діагноз формується на підставі скарг хворого, анамнезу захворювання і його об’єктивних проявів, підтверджених фізикальними методами дослідження.

Для підтвердження або уточнення діагнозу формують діагностичну програму, включаючи до неї методи дослідження, що впливають на уточнення діагнозу. При виборі методів обстеження використовують їх послідовне застосування від менш до більш інвазивних.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]