Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
02_Раздел_04.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
837.63 Кб
Скачать

12. Експертиза працездатності і реабілітація оперованих хворих:

А) Тривалість тимчасової непрацездатності після планової операції залежить від обсягу пере­несеної операції, наявності можливих ускладнень і характеру трудової діяльності.

Б) Після операції хворий протягом року спостерігається хірургом і терапевтом або лікарем за­гальної практики.

Жовчнокам’яна хвороба

1. Визначення: Жовчнокам’яна хвороба - це утворення у жовчному міхурі, у печінкових і поза­печінкових протоках конкрементів внаслідок порушення метаболізму холестерину і жовчних кислот, функції жовчного міхура та інфіко­ваності жовчі.

2. Актуальність проблеми:

А) Жовчнокам’яна хвороба - розповсюджене захворювання, переважно серед мешканців міст.

Б) В Європі розповсюдженість жовчнокам’яної хвороби - 10-12%, у Китаї, Японії - 2-3%.

В) Співвідношення частоти захворювання між жінками і чоловіками - 5-9:1.

Г) Захворювання, як правило, виникає за принципом п’яти "F": жінка (femina), після сорока років (after forty), яка народила (fertile), з підвищеною масою тіла (a fat), що страждає запорами, метеоризмом (fletulent).

3. Топографо-анатомічна будова гепатобіліарної системи (рис. 4.3.4).

4. Фізіологія жовчовивідної системи:

А) Утворення жовчі в печінці:

а) утворена печінковими клітинами жовч потрапляє в первинні жовчні капіляри;

б) із жовчних капілярів жовч потрапляє у жовчний каналець;

в) із жовчного канальця жовч потрапляє у ворітні жовчні, сегментарні та внутрішньопечінкові ходи;

г) із внутрішньопечінкових ходів жовч потрапляє у праву і ліву печінкові протоки, потім - у загальну печінкову протоку, холедох і дванадцятипалу кишку.

Б) Склад жовчі:

а) вода та електроліти;

б) жовчні пігменти;

в) білок;

г) ліпіди (фосфоліпіди, холестерин, жовчні кислоти і їх солі).

В) Функції жовчного міхура:

а) депонування жовчі у міжтравний період;

б) концентрація жовчі:

- всмоктування води та електролітів слизовою оболонкою жовчного міхура призводить до десятикратної концентрації жирів, що містяться в жовчі, солей і пігментів;

- секреція слизу в поржнину жовчного міхура сприяє захисту слизової оболонки і просуванню жовчі через міхурову протоку при скороченні жовчного міхура;

в) виділення жовчі із жовчного міхура у позапечінкові протоки і дванадцятипалу кишку:

- попадання харчового комка зі шлунка у дванадцятипалу кишку призводить до закислення кишки і подразнення її слизової оболонки;

- відбувається виділення у кровотік травного гормону - холецистокініну;

- під впливом нейрогуморальних факторів відбувається розслаблення сфінктера Одді і скорочення жовчного міхура;

- жовч виділяється у дванадцятипалу кишку.

Загальні питання розвитку, діагностики і лікування жовчнокам’яної хвороби

1. Причини утворення жовчних конкрементів:

А) Перенасичена концентрація жовчі у жовчному міхурі.

Б) Порушення моторики жовчного міхура.

В) Інфікованість вмісту жовчного міхура.

2. Механізм утворення конкрементів у жовчному міхурі:

А) Печінкові фактори:

- порушення активності печінкових ферментів сприяє підвищенню рівня холестерину і холестерин-7-&-гідроксилази, що знижує утворення жовчних кислот;

- порушення кількісного співвідношення в жовчі холестерину, жовчних кислот і фосфоліпідів.

Б) Жовчноміхурові фактори:

- запалення слизової оболонки жовчного міхура посилює порушення в складі печінкової жовчі;

- наявність контамінованої жовчі, запалення слизової оболонки жовчного міхура призводить до десквамації епітелію, гіперсекреції мукоїдних субстанцій, що є центрами кристалізації;

- мікробна флора у жовчному міхурі сприяє кон’югації жовчних кислот, які легко реабсор­буються слизовою оболонкою, підсилюючи літогенність жовчі;

- порушення моторно-евакуаторної функції жовчного міхура.

В) Кишкові фактори:

- наявність дуоденостазу сприяє контамінації жовчі внаслідок висхідної інфекції (дуодено-холедохеальний рефлюкс);

- хронічні захворювання тонкої кишки сприяють порушенню абсорбції жовчних кислот, їх втрат і неможливості їх компенсації печінковими клітинами;

- зниження кількості жовчних кислот у жовчі призводить до підвищення літогенності жовчі.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]