Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
02_Раздел_04.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
837.63 Кб
Скачать

6. Клініка виразкової хвороби:

А) Скарги хворих:

при дуоденальній локалізації виразки:

- больовий синдром;

- посилюється в нічний час і через 2-3 години після прийому їжі;

- купірується прийманням їжі;

- диспептичний синдром;

- відрижка;

- схильність до запорів;

при шлунковій локалізації ви­разки:

- больовий синдром;

- їжа провокує посилення больового синдрому;

- диспептичний синдром;

- нудота;

- зниження апетиту;

- блювання;

при пенетрації виразки:

- больовий синдром інтенсивний;

- не купірується їжею.

Б) Анамнез захворювання - характеризується періодичністю загострення (весна, осінь).

В) Об’єктивні дані:

а) огляд:

- язик вкритий біло-жовтою смагою;

- каріозні зуби, парадонтоз;

- живіт візуально не змінений;

б) пальпація:

- помірний біль при поверхневій пальпації в епігастральній ділянці або праворуч і вище пупка;

- незначна резистентність м’язів черевної стінки;

- позитивний симптом Менделя (посилення локальної болючості при штовхоподібній пальпації в проекції виразки);

в) перкусія і аускультація малоінформативні.

7. Формування попереднього діагнозу на підставі клінічних даних.

Попередній діагноз формується на підставі скарг хворого, анамнезу захворювання і його об’єктивних проявів, підтверджених фізикальними методами дослідження.

Для підтвердження або уточнення діагнозу формують діагностичну програму, включаючи в неї методи дослідження, що впливають на уточнення діагнозу, виявлення ознак ускладненого перебігу захворювання.

8. Діагностична програма при виразковій хворобі:

А) Виявлення виразкового дефекту:

- фіброгастродуоденоскопія, при локалізації виразки в шлунку із забором біопсійного матеріалу в 5-7 зонах із краю виразки і навколо виразки (рис. 4.3.2).

Б) Визначення секреторної активності слизової оболонки шлунка:

- пристінкова рН-метрія;

- рН-моніторинг шлункової секреції.

В) Дослідження гелікобактерної інфекції:

Дихальний тест ("золотий стандарт" діагностики інфекції Helicobacter pylori):

Принцип методу:

- при наявності у шлунку Helicobacter pylori виникає ферментативний гідроліз 13С-сечовини з утворенням 13СО2.

Методика:

- пацієнту видається два спе­ціальних пластикових мішеч­ки ємністю по 1300 мл, марко­ваних цифрами 0 хв та 30 хв;

- спочатку пацієнт робить ви­дих у мішечок 0 хв, після чого випиває 75 г 13С-сечовини, яка розведена в 200 мл апель­синового соку;

- через 30 хв пацієнт робить видих у другий мішечок;

- вміст обох мішечків до­слід­­жується за допомогою інфра­червоного спектро­скопа;

- різниця між концентра­цією 13СО2 в першому та другому мішечках більш ніж 3,5% свідчить про наявність активної інфекції Helicobacter pylori;

Швидкий уреазний тест (CLO-тест):

Принцип методу:

- зміна кольору індикатора при взаємодії його з біоптатом слизової оболонки шлунка, яка має засів Helicobacter pylori.

Методика:

- при ендоскопічному дослідженні шлунка виконують забір 2 біоптатів із його антрального відділу;

- обидва біоптати занурюють у стандартизований індикаторний розчин;

- при наявності на слизовій оболонці шлунка Helicobacter pylori, в розчин виділяється фермент уреаза, який розщеплює сечовину на аміак і вуглекислий газ;

- аміак змінює рН середовища на лужне, внаслідок чого розчин змінює колір;

- поява малинового кольору протягом 1 год. свідчить про значну інфікованість слизової оболон­ки шлунка (Н.р. +++), зміна кольору протягом 2 год. - про помірну інфікованість (Н.р. ++), а зміна кольору за більший проміжок часу свідчить про негативний результат засіву слизової оболонки шлунка Helicobacter pylori.

Морфологічне дослідження слизової оболонки шлунка (цитологічний, гістологічний методи):

Принцип методу:

- виявлення у препаратах, забарвлених за спеціальними методиками, Helicobacter pylori.

Методика цитологічна:

- при цитологічному (бактеріоскопічному) методі дослідження два біоптати, які отримали при ендоскопічному обстеженні, обкатують на предметному склі для отримання мазка-відбитка;

- мазок фіксують і фарбують за Паппенгеймом або іншими барвниками для грамнегативних бактерій (наприклад, за Гімза-Романовським);

- після цього препарат досліджують у світловому мікроскопі:

- ступінь контамінації слизової оболонки шлунка визначають як слабку (до 20 мікробних тіл в полі зору), середню (20-50 мікробних тіл в полі зору) і високу (50 і більше мікробних тіл в полі зору).

Методика гістологічна:

- для виконання гістологічного дослідження 4-5 біоптатів фіксують, після чого вони підля­гають звичайній гістологічній обробці з подальшим заливанням у парафін;

- отримані парафінові зрізи фарбують толуїдиновим синім;

- при вивченні гістологічних препаратів оцінюють ступінь бактеріальної контамінації слизової оболонки шлунка.

Г) При клінічних проявах порушення евакуації зі шлунка або при неможливості виконати гастроскопію призначають рентгенологічне дослідження:

- діагностичне рентгенологічне дослідження шлунка і ДПК (рис. 4.3.3);

- рентгенологічне дослідження пасажу барієвої суміші зі шлунка (погодине визначення випо­рожнення барієвої суміші із шлунка).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]