12. Клінічні ознаки гострого холециститу:

А) Скарги:

а) біль, який локалізується у правому підребер’ї:

- постійний;

- інтенсивний;

- інтенсивність зростає з прогресуванням захворювання;

- іррадіює: у праву лопатку, у поперекову ділянку або праве надпліччя, праве плече, іноді в ділянку серця (холецистокардіальний синдром) (рис. 3.1.9);

б) нудота;

в) блювання жовчним вмістом, яке повторюється;

г) озноб.

Б) Анамнез захворювання:

а) гострий початок захворювання;

б) наявність провокуючих факторів (жирна, смажена та гостра їжа);

в) наявність аналогічних больових нападів в анамнезі.

В) Об’єктивні ознаки захворювання:

а) загальні клінічні ознаки гострого холециститу:

- загальна слабкість;

- підвищення температури тіла до 38-39^оС;

- тахікардія;

- можлива іктеричність склер і шкіри.

б) Місцеві клінічні ознаки гострого холециститу:

- язик сухий, обкладений;

- відставання в акті дихання черевної стінки у правому верхньому квадранті;

- при поверхневій пальпації - напруження м’язів і болючість у правому підребер’ї;

- при глибокій пальпації - посилення локальної болючості, можлива пальпація дна жовчного міхура;

- перкуторних та аускультативних змін з боку черевної порожнини немає.

• Патогномонічні больові симптоми гострого холециститу:

- Мюссі-Георгієвського симптом (френікус-симптом) - болючість при натисканні між ніжками правого груднино-ключично-соскоподібного м’яза;

- Грекова-Ортнера симптом - болючість при постукуванні по реберній дузі праворуч;

- Партюр’є симптом - збільшений у розмірах, напружений і болісний жовчний міхур, який пальпується;

- Мерфі симптом - неможливість глибокого вдиху у зв’язку з посиленням болю при одночасній пальпації в проекції жовчного міхура;

- Щоткіна-Блюмберга симптом - посилення болю при різкому відніманні руки від черевної стінки після її натиснення в правому підребер’ї (ознака перитоніту).

13. Формування попереднього діагнозу на підставі клінічних даних.

Попередній діагноз формується на підставі скарг хворого, анамнезу захворювання та його об’єктивних проявів, підтверджених фізикальними методами дослідження.

Діагноз уточнюється при сонографічному дослідженні і підтверджується даними лабораторних досліджень.

14. Діагностична програма у хворих з підозрою на гострий холецистит формується на базі попереднього діагнозу:

А) Клінічні ознаки:

а) скарги;

б) анамнез захворювання;

в) об’єктивні дані.

Б) Лабораторне обстеження:

а) клінічний аналіз крові (лейкоцитоз зі зрушенням лейкоцитарної формули вліво);

б) біохімічне дослідження крові (білірубін і його фракції, АЛТ, АСТ, електроліти сироватки крові, коагулограма);

в) клінічний аналіз сечі (наявність білка, еритроцитів, циліндрів, жовчних пігментів).

В) Додаткові апаратні та інструментальні методи дослідження:

а) сонографія (для оцінки стану жовчного міхура, позапечінкових жовчних проток, підшлункової залози та печінки);

б) оглядова рентгенографія черевної порожнини за показаннями (при необхідності диференціювати з непрохідністю кишок, перфоративною виразкою);

в) комп’ютерна томографія (за показаннями, в складних діагностичних випадках);

г) ретроградна холангіопанкреатографія - за показаннями, для уточнення патологічних змін позапечінкових жовчних проток (рис. 3.1.10);

д) лапароскопія діагностична - у складних діагностичних випадках може застосовуватись для уточнення діагнозу, а при наявності технічних можливостей - перетворюється в лікувальну процедуру, завершуючись лапароскопічною холецистектомією.