При ретроградній холангіопанкреатографії:

А - зображення позапечінкових проток у нормі (1 - загальна печінкова протока; 2 - холедох; 3 - жовч­­­ний міхур; 4 - протока підшлункової залози).

Б - конкременти у жовчному міхурі та в холедоху (1 - конкремент у холедоху; 2 - конкременти в жовч­ному міхурі)

Рис. 3.1.11. Топографо-анатомічні взаємини в панкреатобіліарній зоні:

А - топографо-анатомічне розташування підшлункової залози (1 - підшлункова залоза; 2 - шлунок; 3 - селезінка; 4 - селезінковий згин ободової кишки; 5 - нирка ліва; 6 - тоща кишка; 7 - корінь брижі тонкої кишки; 8 - печінковий згин ободової кишки; 9 - корінь брижі поперечно-ободової кишки; 10 - нирка права; 11 - дуоденум; 12 - елементи печінкової зв’язки: 12а - холедох; 12б - пе­чін­кова артерія; 12в - портальна вена).

Б - схематичне розташування протокової системи підшлункової залози (1 - головна панкреатична протока; 2 - додаткова панкреатична протока; 3 - панкреатичний відділ холедоха)

Рис. 3.1.12. Кровопостачання підшлункової залози:

1 - аорта; 2 - чревний стовбур; 3 - портальна вена; 4 - се­лезінкова артерія; 5 - за­гальна печінкова артерія; 6 - селезінкова вена; 7 - підшлункова залоза; 8 - дванадця­типала кишка; 9 - панкреатодуоденальна ар­терія; 10 - влас­на артерія печінки; 11 - права шлункова артерія; 12 - холе­дох; 13 - міхурова протока; 14 - загальна печінкова протока; 15 - верхня брижова артерія; 16 - верхня брижова вена

Рис. 3.1.13. Механізм розповсюдження болю при гострому панкреатиті:

А - локалізація болю при гострому панкреатиті (1 - передня черевна стінка над пупком і в епігастрії; 2 - поперекова ділянка).

Б - механізм виникнення та іррадіація болю (1 - truncus coeliacus; 2 - ganglion mesentericum superior; 3 - ganglia coeliaca; 4 - truncus vagalis anterior; 5 - n.splanchnicus; 6 - medula spinalis; 7 - ganglion spinale; 8 - truncus sympaticus)

Рис. 3.2.1. Зображення езофагіту при ендоскопічному дослідженні:

А - нормальна слизова оболонка стравоходу; Б, В - езофагіт різного ступеня виразності з кровотечею

Рис. 3.2.2. Схематичне зображення кровотечі із варикозних вен стравоходу (1 - варикозні вени)

Рис. 3.2.3. Візуальна картина варикозного розширення вен стравоходу (1) при ендоскопічному дослідженні

Рис. 3.2.4. Схема встановлення зонда

Сінгстакена - Блекмора:

А - схема встановлення зонда і приведення його в робочий стан (1 - канал зонда для введення повітря у стравохідний балон; 2 - ка­нал для аспірації вмісту із стравоходу; 3 - канал зонда для введення повітря у шлунковий балон; 4 - канал для аспірації вмісту зі шлунка).

Б - вид зонда в робочому стані (балони роздуті)

Рис. 3.2.5. Ендоскопічна зупинка кровотечі із варикозно розширених вен стравоходу:

А - ендоскопічна візуалізація кровотечі із вен стравоходу; (1 - слизова обо­лонка стравоходу; 2 - просвіт страво­ходу; 3 - струминна кровотеча із вари­козних вузлів).

Б - ін’єкційна облітерація варикозних вузлів стравоходу (1 - ендоскоп; 2 - ін’єкційна голка з катетером; 3 - вари­козні вузли; 4 - стравохід; 5 - шлунок).

В - клипіювання варикозно розширених вен

Рис. 3.2.6. Схематичне розташування шлунка у черевній порожнині та його відділи:

1 - стра­вохід; 2 - кардіальний відділ; 3 - дно шлунка; 4 - діафрагма; 5 - тіло шлунка; 6 - селезінка; 7 - ан­траль­ний відділ шлунка; 8 - великий чепець; 9 - піло­ричний відділ шлунка; 10 - дуоденум; 11 - воротар; 12 - Він­слов отвір; 13 - жовчний міхур; 14 - права доля печінки; 15 - ліва доля печінки; 16 - ге­патодуоденаль­на зв’язка; 17 - ма­лий чепець

Рис. З.2.7. Ендоскопічне зображення слизової оболонки шлунка:

А - нормальна слизова оболонка шлунка; Б - виразка шлунка; В - виразка шлунка, яка кровоточить

Рис. 3.2.8. Методи ендоскопічного гемостазу у виразці:

А - лазерна коагуляція; Б - зрошення виразки коагулюючими розчинами; В - контактна електрокоагуляція; Г - ін’єкція коагулюючого розчину біля виразки

Рис. 3.2.9. Топографо-анатомічне розташування прямої кишки:

А - топографо-анатомічне розташування прямої кишки у жінок (1 - сигмоподібна кишка; 2 - матка; 3 - матково-сечоміхурове заглиблення; 4 - піхва; 5 - сечовий міхур; 6 - урогенітальна діафрагма; 7 - м’язи анального сфінктера; 8 - м’яз, що піднімає анальний канал; 9 - куприк; 10 - дугласовий простір; 11 - пряма кишка; 12 - очеревина; 13 - ректосигмоїдний відділ кишки).

Б - топографо-анатомічне розташування прямої кишки у чоловіків (1 - сигмоподібна кишка; 2 - се­човий міхур; 3 - простата; 4 - урогенітальна діафрагма; 5 - м’язи анального сфінктера; 6 - м’яз, що піднімає анальний канал; 7 - куприк; 8 - пряма кишка; 9 - дугласовий простір; 10 - очеревина; 11 - ректосигмоїдний відділ кишки)

Рис. 3.2.10. Відділи прямої кишки:

А - сагітальний розтин прямої кишки (1 - canalis analis; 2 - pecten analis; 3 - періанальна ділянка; 4 - анатомічний анальний канал; 5 - хірургічний анальний канал; 6 - аноректальна лінія Хілтона; 7 - анальні залози; 8 - plexus venosus rectalis internus; 9 - sinus analis; 10 - columnae anales Morgani; 11 - m.levator ani; 12 - la­mina muscularis mucosae; 13 - очеревина; 14 - plica trans­versalis recti inferior; 15 - plica transversalis recti media; 16 - plica transversalis recti superior; 17 - ректосигмоїдальний відділ; 18 - сигмоподібна кишка).

Б - схематичне зображення стінки прямої кишки та прилеглих тканин (1 - аноректальна лінія Хілтона; 2 - зовнішнє венозне ректальне сплетення; 3 - м'яз зовнішнього анального сфінктера; 4 - м'яз внутрішнього анального сфінктера; 5 - внутрішнє венозне ректальне сплетення; 6 - м'яз, що піднімає анус)

Рис. 3.2.11. Система кровообігу прямої кишки (схема):

А - артеріальне кровозабезпечення прямої кишки та анального каналу.

Б - венозна система кровообігу прямої кишки.

В - схематичне утворення венозного ректального сплетення (1 - plexus haemor. ext.; 2 - a. rectalis inf.; 3 - a. pudenda int.; 4 - a. rectalis med.; 5 - a. rectalis sup.; 6 - a. iliaca int.; 7 - a. mesenterica inf.; 8 - v.cava inf.; 9 - v. portae; 10 - aor­ta; 11 - v. mesenterica inf.; 12 - v. iliaca int.; 13 - v. rectalis sup.; 14 - v. rec­­talis med.; 15 - v. pudenda int.; 16 - plexus haemor. int.; 17 - v. rectalis inf.)

Рис. 3.2.12. Пальцьове дослідження прямої кишки:

А - дослідження прямої кишки пальцем в положенні хворого на спині; Б - дослідження прямої кишки пальцем по всій круглястості; В - пальпація простати пальцем

Рис. 3.2.13. Огляд анального каналу та прямої кишки ректальним дзеркалом

Рис. 3.2.14. Схематичне введення ректороманоскопа у пряму кишку

Рис. 3.3.1. Рентгенологічна картина непрохідності кишок (оглядова рентгенографія):

А - механічна непрохідність (чаші Клойбера); Б - динамічна непрохідність

Рис. 3.3.2. Види обтураційної механічної непрохідності кишки:

А - обтурація кишки жовчними камінцями; Б - обтурація кишки пухлиною; В - стискання кишки ззовні; Г - деформація кишки спайковим процессом

Рис. 3.3.3. Види странгуляційної механічної непрохідності кишок:

А - защемлення кишки та її брижі; Б - заворот тонкої кишки; В – вузлоутворення

Рис. 3.3.4. Механізм розвитку завороту сигмоподібної кишки

Рис. 3.3.5. Механізм розвитку інвагінації кишки:

1 - головка інвагіната; 2 - тіло інвагіната

Рис. 3.3.6. Топографія артеріального кровообігу тонкої і товстої кишок:

А - топографія верхньобрижової артерії (1 - a.mesenterica superior; 2 - aa.jejunales und ileales; 3 - a.ileocolica; 4 - a.colica dextra; 5 - a.colica media; 6 - a.mesenterica inferior; 7 - a.sigmoideae).

Б - топографія кровопостачання тонкої кишки (1 - a.mesenterica superior; 2 - aa.jejunales und ileales)

Рис. 3.4.1. Етіологічні причини розвитку перитоніту:

А - захворювання шлунка, тонкої і товстої кишок (1 - перфоративна виразка шлунка та ДПК; 2 - термінальний ілеїт; 3 - гострий апендицит; 4 - перфорація товстої і тонкої кишок).

Б - інші захворювання органів живота (5 - гострий холецистит; 6 - гострий панкреатит; 7 - тромбоз судин брижі; 8 - захворювання жіночої статевої системи)

Рис. 3.4.2. Оглядова рентгено­гра­ма при перфоративній виразці (віль­­ний газ під куполом діафраг­ми - вказано стрілкою)

Рис. 3.5.1. Тромбовані гемороїдальні вузли

Рис. 3.5.2. Огляд і пальпація тромбованого гемороїдального вузла

Рис. 3.5.3. Положення хворого при огляді та вигляд анальної тріщини

Рис. 3.5.4. Локалізація і шляхи поширення гнійників при гострому парапроктиті:

А - топографо-анатомічне розташування клітковинних про­сторів в малому тазі (1 - підшкірна клітковина; 2 - ішіоаналь­ний клітковинний простір; З - ішіоректальний клітковинний простір).

Б - локалізація гнійників при гострому парапроктиті (1 - оче­ревина; 2 - тазово-прямокишковий; 3 - підслизовий; 4 - між­сфінктерний; 5 - підшкірний; 6 - сіднично-прямокиш­ковий гнійник)

Рис. 3.5.5. Пальпація ділянки гострого парапроктиту

Рис. 3.5.6. Огляд міжсідничної ділянки з метою виявлення куприкових ходів та їх запалення

73