- •Невідкладні хірургічні захворювання органів черевної порожнини
- •3.1. Гострі запальні захворювання органів черевної порожнини (гострий запальний абдомінальний синдром)
- •Загальні питання розвитку і прояву гострого запального абдомінального синдрому
- •6. Формування попереднього діагнозу на підставі клінічних даних.
- •7. Діагностична програма у хворих з підозрою на гострий запальний абдомінальний синдром:
- •8. Диференційна діагностика:
- •9. Загальні принципи лікувальної тактики при гострому запальному абдомінальному синдромі:
- •Гострий апендицит
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Анатомія сліпої кишки та червоподібного відростка:
- •4. Схема патогенезу гострого апендициту:
- •6. Клінічні ознаки гострого апендициту:
- •7. Гострий апендицит у літніх хворих:
- •8. Гострий апендицит у дітей:
- •9. Гострий апендицит у вагітних:
- •10. Формування попереднього діагнозу на підставі клінічних даних.
- •11. Діагностична програма у хворих з підозрою на гострий апендицит:
- •12. Диференційна діагностика:
- •14. Лікувальна тактика у хворих на гострий апендицит:
- •15. Підготовка до операції:
- •Гострий холецистит
- •2. Розповсюдженість патології:
- •3. Актуальність проблеми:
- •4. Анатомо-топографічне розташування жовчного міхура та позапечінкових жовчних проток (рис. 3.1.7):
- •5. Методи дослідження жовчного міхура:
- •10. Клінічні ознаки гострого холециститу обумовлені:
- •11. Патоморфологія гострого холециститу:
- •12. Клінічні ознаки гострого холециститу:
- •13. Формування попереднього діагнозу на підставі клінічних даних.
- •14. Діагностична програма у хворих з підозрою на гострий холецистит формується на базі попереднього діагнозу:
- •15. Диференційна діагностика:
- •16. Ускладнення гострого холециститу:
- •17. Організаційні принципи надання медичної допомоги хворим на гострий холецистит:
- •18. Характер оперативних втручань при гострому холециститі:
- •19. Медикаментозна терапія гострого холециститу:
- •20. Хірургічні методи лікування гострого холециститу:
- •21. Клініко-статистична класифікація гострого холециститу:
- •22. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •23. Експертиза працездатності та реабілітація хворих:
- •Гострий панкреатит
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Анатомо-топографічне розташування підшлункової залози (рис. 3.1.11):
- •4. Кровопостачання підшлункової залози (рис. 3.1.12):
- •5. Функції підшлункової залози:
- •6. Причини розвитку гострого панкреатиту:
- •7. Патогенез розвитку гострого панкреатиту:
- •8. Патоморфологічні форми гострого панкреатиту:
- •9. Перебіг гострого панкреатиту за ступенем важкості та періодами розвитку хвороби:
- •11. Формування попереднього діагнозу на підставі клінічних даних.
- •12. Діагностична програма у хворих з підозрою на гострий панкреатит:
- •15. Лікувальна тактика у хворих на гострий панкреатит включає інтенсивну патогенетичну терапію із проведенням операції при виникненні ускладнень:
- •17. Хірургічні методи лікування гострого панкреатиту:
- •18. Клініко-статистична класифікація гострого панкреатиту:
- •19. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •20. Експертиза працездатності та реабілітація хворих:
- •3.2. Захворювання органів черевної порожнини, ускладнені кровотечею (синдром шлунково-кишкової кровотечі)
- •Загальні питання діагностики і лікування кровотечі в порожнину шлунково-кишкового тракту
- •6. Основні завдання медичної допомоги при шлунково-кишкових кровотечах:
- •7. Класифікація крововтрати за ступенем гіповолемії і можливості розвитку гіповолемічного шоку (за п.Г. Брюсовим, 1998):
- •8. Диференційна діагностика кровотечі з верхніх і нижніх відділів шлунково-кишкового тракту:
- •Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, ускладнена кровотечею
- •2. Актуальність проблеми:
- •7. Клінічні ознаки герх, ускладненої кровотечею:
- •12. Приклади формування клінічного діагнозу:
- •13. Організаційні принципи надання медичної допомоги хворим з герх:
- •14. Медикаментозна терапія герх, ускладненої кровотечею:
- •15. Медикаментозна терапія герх, спрямована на профілактику ускладнень:
- •16. Експертиза працездатності і реабілітація хворих:
- •Кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Причини розвитку варикозних вен стравоходу:
- •4. Механізм розвитку варикозних вен стравоходу і кровотечі із них:
- •5. Клінічні прояви кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу:
- •6. Формування попереднього діагнозу на підставі клінічних даних.
- •7. Діагностична програма у хворих із кровотечею з варикозно розширених вен стравоходу:
- •8. Диференційна діагностика кровотечі із варикозно розширених вен стравоходу:
- •9. Клініко-статистична класифікація варикозного розширення вен стравоходу:
- •I85 Варикозне розширення вен стравоходу
- •10. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •11. Лікування кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу:
- •12. Експертиза працездатності і реабілітація хворих:
- •Синдром Маллорі-Вейса
- •2. Актуальність проблеми:
- •4. Механізм розвитку кровотечі при синдромі Маллорі-Вейса:
- •5. Клінічні прояви кровотечі при синдромі Маллорі-Вейса:
- •10. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •11. Лікувальна тактика при синдромі Маллорі-Вейса:
- •Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, ускладнена кровотечею
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Анатомо-топографічне розташування шлунка (рис. 3.2.6):
- •4. Фактори, що сприяють розвитку виразки шлунка і дпк, ускладненої кровотечею:
- •5. Механізм розвитку виразки шлунка і дпк:
- •6. Фактори агресії у розвитку виразки шлунка і дпк:
- •7. Фактори захисту у розвитку виразки шлунка і дпк:
- •8. Характерність змін факторів агресії і захисту при різній локалізації виразки:
- •10. Клінічні прояви гастродуоденальної кровотечі:
- •11. Організація лікувально-діагностичної допомоги хворим з підозрою на шлунково-кишкову кровотечу:
- •12. Основні завдання медичної допомоги при шлунково-кишкових кровотечах:
- •13. Клініко-статистична класифікація виразкової хвороби, ускладненої кровотечею
- •14. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •15. Організація лікувально-діагностичної допомоги хворим із кровотечею з виразки при надходженні в стаціонар:
- •16. Види хірургічних операцій при виразковій хворобі, ускладненій кровотечею:
- •17. Характер оперативних втручань при виразковій хворобі, ускладненій кровотечею:
- •18. Експертиза працездатності і реабілітація хворих:
- •Геморагічний гастрит
- •2. Актуальність проблеми:
- •5. Діагностична програма при геморагічному гастриті:
- •6. Диференційна діагностика при геморагічному гастриті:
- •7. Клініко-статистична класифікація геморагічного гастриту:
- •8. Лікувальна тактика при геморагічному гастриті:
- •Рак шлунка, ускладнений кровотечею
- •2. Актуальність проблеми:
- •5. Особливості клінічних проявів кровотечі при пухлині шлунка:
- •Групування за стадіями
- •10. Лікувальна тактика при пухлині шлунка, ускладненій кровотечею:
- •Рак кишок, ускладнений кровотечею
- •2. Актуальність проблеми:
- •Геморой, ускладнений кровотечею
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Анатомо-топографічне розташування промежинного відділу прямої кишки (рис. З.2.9; 3.2.10):
- •4. Кровопостачання прямої кишки (рис. 3.2.11):
- •5. Характер збільшення і розташування гемороїдальних вузлів визначає стадії геморою:
- •6. Механізм виникнення кровотечі з гемороїдальних вузлів:
- •7. Клінічні прояви кровотечі при геморої:
- •8. Формування попереднього діагнозу на підставі клінічних даних.
- •9. Діагностична програма у хворих із кровотечею з варикозно розширених гемороїдальних вен:
- •11. Клініко-статистична класифікація хронічного геморою, ускладненого кровотечею:
- •I84 Геморой
- •12. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •13. Лікувальна тактика при хронічному геморої, ускладненому кровотечею:
- •14. Експертиза працездатності та реабілітація хворих:
- •3.3. Гостра непрохідність кишок (синдром гострої непрохідності кишок)
- •Загальні питання діагностики та лікування гострої непрохідності кишок
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Характеристика гострої непрохідності кишок:
- •4. Причини розвитку гострої непрохідності кишок:
- •5. Механізми розвитку гострої непрохідності кишок:
- •6. Клінічна картина гострої непрохідності кишок залежить від:
- •7. Основні клінічні ознаки гострої непрохідності кишок:
- •8. Формування попереднього діагнозу на підставі клінічних даних.
- •9. Діагностика гострої непрохідності кишок:
- •10. Диференційна діагностика гострої непрохідності кишок:
- •11. Клініко-статистична класифікація гострої непрохідності кишок:
- •12. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •14. Загальні принципи організації лікувальної допомоги при гострій непрохідності кишок:
- •Динамічна непрохідність кишок
- •2. Види динамічної непрохідності кишок:
- •3. Причини розвитку динамічної непрохідності кишок:
- •4. Клінічні прояви динамічної непрохідності кишок:
- •Механічна непрохідність тонкої і товстої кишок Обтураційна непрохідність.
- •4. Діагностика обтураційної непрохідності кишок:
- •5. Хірургічна тактика при обтураційній непрохідності кишки:
- •Странгуляційна непрохідність.
- •2. Види странгуляційної непрохідності кишок (рис. 3.3.3).
- •3. Механізм розвитку странгуляційної непрохідності кишок:
- •4. Клінічні прояви странгуляційної непрохідності кишок:
- •6. Хірургічна тактика при странгуляційній непрохідності кишок:
- •Змішана непрохідність кишок.
- •Тромбоз мезентеріальних судин
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Топографо-анатомічні особливості кровопостачання тонкої і товстої кишок (рис. 3.3.6):
- •4. Причини мезентеріального тромбозу та емболії:
- •5. Механізм розвитку змін при мезентеріальному тромбозі або емболії:
- •6. Клінічні прояви мезентеріального тромбозу:
- •7. Діагностика мезентеріального тромбозу:
- •8. Диференційна діагностика мезентеріального тромбозу:
- •9. Клініко-статистична класифікація тромбозу мезентеріальних судин:
- •10. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •11. Лікування мезентеріального тромбозу:
- •3.4. Перитоніти (перитонеальний синдром)
- •Загальні принципи і причини розвитку перитонеального синдрому
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Анатомічна будова очеревини:
- •4. Функції очеревини:
- •5. Етіологічні фактори розвитку гострого запалення очеревини:
- •6. Фактори, які зумовлюють виникнення перитоніту (рис. 3.4.1):
- •7. Патогенез гострого перитонеального синдрому:
- •8. Характер патогенетичних змін залежно від стадії перитоніту:
- •Перитоніт
- •2. Клінічні ознаки гострого перитоніту різноманітні, складні, динамічні і залежать від:
- •3. Формування попереднього діагнозу на підставі клінічних даних.
- •4. Діагностична програма у хворих з перитонітом формується на основі попереднього діагнозу:
- •6. Клініко-статистична класифікація перитоніту:
- •7. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •Перфорація виразки шлунка і дванадцятипалої кишки
- •6. Фактори, що впливають на клініку перфоративної виразки:
- •7. Формування попереднього діагнозу на підставі клінічних даних.
- •8. Діагностика перфоративної виразки:
- •9. Диференційна діагностика:
- •10. Лікувальна тактика при перфоративній виразці:
- •11. Клініко-статистична класифікація виразкової хвороби, ускладненої перфорацією
- •12. Приклади формулювання діагнозу:
- •Перфорація тонкої і товстої кишок
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Етіологічні фактори розвитку перфорації тонкої і товстої кишок:
- •5. Клінічні ознаки перфорації кишки різноманітні, складні, динамічні і залежать від проявів основного захворювання, до яких приєднується клініка перфорації порожнистого органа:
- •6. Формування попереднього діагнозу на підставі клінічних даних.
- •7. Діагностика перфорації кишки:
- •8. Диференційна діагностика:
- •9. Лікування перфорації тонкої або товстої кишки:
- •10. Клініко-статистична класифікація нетравматичної перфорації тонкої і товстої кишок:
- •3.5. Гострі проктологічні захворювання (синдром гострого болю в прямій кишці, анальному каналі і періанальній ділянці)
- •Загальні питання розвитку і діагностики больового синдрому в аноректальній ділянці
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Топографо-анатомічні передумови розвитку патологічного процесу в ділянці анального каналу і періанальній ділянці (див. Рис. 3.2.9, 3.2.10, стор. 95, 96):
- •4. Кровообіг прямої кишки (див. Рис. 3.2.11, стр. 97):
- •Тромбоз гемороїдальних вузлів
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Причини розвитку тромбозу, запалення і некрозу гемороїдальних вузлів:
- •4. Механізми розвитку тромбозу, запалення і некрозу гемороїдальних вузлів:
- •5. Клінічні прояви тромбозу, запалення і некрозу гемороїдальних вузлів:
- •11. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •12. Лікувальна тактика при тромбозі гемороїдальних вузлів:
- •13. Експертиза працездатності та реабілітація хворих:
- •Гостра анальна тріщина
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Анатомічні передумови розвитку анальних тріщин:
- •4. Причини розвитку гострої анальної тріщини:
- •6. Клінічні прояви гострої анальної тріщини:
- •11. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •12. Лікувальна тактика при гострій анальній тріщині:
- •13. Експертиза працездатності і реабілітація хворих:
- •Гострий парапроктит
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Топографо-анатомічні передумови розвитку і локалізації гнійників при гострому парапроктиті (рис. 3.5.4).
- •4. Причини розвитку гострого парапроктиту:
- •5. Механізми розвитку гострого парапроктиту:
- •7. Клінічні прояви гострого парапроктиту:
- •8. Варіанти клінічного перебігу гострого парапроктиту:
- •13. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •14. Лікувальна тактика при гострому парапроктиті:
- •12. Експертиза працездатності і реабілітація хворих:
- •Епітеліальні куприкові ходи, що нагноїлися
- •2. Актуальність проблеми:
- •5. Клінічні прояви куприкових ходів, що нагноїлися:
- •Список літератури
- •Контрольні питання до розділу 3
- •3.1. Гострі запальні захворювання органів черевної порожнини
- •4. Клінічні ознаки гострого запального абдомінального синдрому.
- •3.2. Гостра і хронічна кровотеча в порожнину шлунково-кишкового тракту
- •3.3. Гостра непрохідність кишок
- •3.4. Перитонеальний синдром
- •3.5. Гострий біль у прямій кишці, анальному каналі і періанальній ділянці
- •При ретроградній холангіопанкреатографії:
- •Сінгстакена - Блекмора:
5. Етіологічні фактори розвитку гострого запалення очеревини:
А) Мікробний перитоніт:
- бактеріальна контамінація очеревини поліморфними асоціаціями мікробів (аеробна, анаеробна флора).
Б) Токсично-хімічний (абактеріальний) перитоніт:
- подразнення очеревини агресивними середовищами (кров, жовч, шлунковий сік, сеча, панкреатичний сік);
- приєднання бактеріальної флори через нетривалий час після виникнення абактеріального перитоніту.
В) Особливі форми перитоніту:
- кандидозний;
- паразитарний;
- туберкульозний;
- ревматоїдний.
6. Фактори, які зумовлюють виникнення перитоніту (рис. 3.4.1):
А) Ускладнення гострих запальних захворювань органів черевної порожнини і малого таза (гострі апендицит, холецистит, панкреатит, гостра непрохідність кишок) - до 40%.
Б) Перфоративний перитоніт (перфоративна виразка, перфорація кишки) - 50%.
В) Посттравматичний перитоніт (закриті та відкриті ушкодження органів черевної порожнини) - до 5%.
Г) Післяопераційний перитоніт (виникнення перитоніту після хірургічних втручань на органах черевної порожнини) - до 5%.
7. Патогенез гострого перитонеального синдрому:
А) Синдром болю, зумовлений причинним фактором перитоніту і подразненням рецепторного поля очеревини.
Б) Запальний синдром з тенденцією до поширення по очеревині.
В) Інтоксикаційний синдром, зумовлений дією на організм хворого мікробного фактора, біогенних амінів, недоокислених продуктів обміну речовин, що призводить до волемічних порушень і гіпоксії.
Г) Розвиток поліорганної недостатності.
8. Характер патогенетичних змін залежно від стадії перитоніту:
А) Реактивна стадія (до 24 годин з часу виникнення перитоніту):
- подразнення очеревини агресивними агентами та мікробними факторами;
- больові та запальні прояви, виражені біля осередку виникнення перитоніту;
- напруження захисних факторів;
- токсичні, волемічні розлади, порушення гомеостазу, обмінних процесів і порушення функцій органів у початковій стадії не виражені.
Б) Токсична стадія (24-72 години з часу виникнення перитоніту):
- запальні зміни поширюються по всій очеревині;
- зростають інтоксикація, волемічні розлади;
- порушується обмін речовин;
- зростають нейрорегуляторні та гуморальні порушення;
- розвиваються функціональні та морфологічні розлади органів і систем організму.
В) Термінальна стадія (більше 72 годин з часу виникнення перитоніту):
- зростання запальних і токсичних впливів на органи і системи;
- виникають глибокі морфофункціональні зміни всіх органів і систем;
- відбувається глибоке пригнічення життєво важливих функцій (поліорганна недостатність).
Перитоніт
1. Визначення: Загальне системне захворювання організму, що виникає в результаті запалення очеревини і проявляється важкими порушеннями гомеостазу, обмінних процесів з розвитком поліорганної недостатності.
2. Клінічні ознаки гострого перитоніту різноманітні, складні, динамічні і залежать від:
- площі мікробної контамінації очеревини;
- вірулентності мікроорганізмів;
- стадії процесу;
- реактивності організму (стать, вік хворого, наявність і характер супутньої патології, ступінь її компенсації).
А) Особливості клінічних проявів і діагностики в реактивній стадії гострого перитоніту (перші 24 години з часу захворювання) визначаються:
- виразністю проявів основного захворювання;
- залученням у запалення очеревини;
- початковими ознаками інтоксикації;
- напруженням реактивних сил організму.
а) Скарги:
- інтенсивний постійний біль у животі, більш виражений біля вогнища запалення;
- посилення болю при зміні положення тіла, кашлі, рухах;
- при локалізації вогнища запалення у верхньому поверсі черевної порожнини - іррадіація болю в надпліччя, а при локалізації вогнища запалення в малому тазі - хибні позиви на дефекацію, дизуричні симптоми, іррадіація болю в крижі, промежину;
- нудота, кількаразове блювання, що не приносить полегшення;
- загальна слабкість.
б) Iсторія захворювання - зв’язок із захворюванням, травмою, операцією.
в) Об’єктивні прояви:
- стан середньої важкості;
- шкіра бліда;
- температура тіла більше 38оС, тахікардія;
- дихання прискорене, грудного типу;
- положення в ліжку вимушене (на спині або на хворому боці з приведеними до живота стегнами);
- язик сухий;
- живіт симетричний, передня черевна стінка в зоні запалення відстає в акті дихання;
- при пальпації напруження черевної стінки і різкий біль в зоні вогнища запалення;
- різко позитивні патогномонічні симптоми основного захворювання (апендицит, холецистит, панкреатит та ін.);
- локально - симптоми подразнення очеревини;
- перкуторно: може визначатися тупість у відлогих місцях черевної порожнини;
- аускультативно: зниження звучності перистальтичних шумів;
- ректальне дослідження пальцем: нависання та болючість передньої стінки прямої кишки.
г) Методи діагностики:
- перелік діагностичних методик диктується захворюванням, яке підозрюється (оглядова рентгенограма органів черевної порожнини, УЗД та ін.);
- лабораторні методи дослідження (клінічний аналіз крові, сечі, діастаза сечі, глюкоза крові, гематокрит, ЕКГ).
Б) Особливості клінічних проявів і діагностики в токсичній стадії гострого перитоніту (24-72 години з часу захворювання) визначаються:
- стертістю клініки (зменшенням симптомів) основного захворювання;
- залученням у запалення всієї очеревини;
- інтоксикацією (внаслідок дії мікробних токсинів, аутокаталітичних ферментів, біогенних амінів, метаболічних токсинів та ін.);
- гіпоксією (дихальною, циркуляторною, тканинною);
- порушенням коагуляційних властивостей крові (гіперкоагуляція);
- порушенням обміну речовин;
- динамічною непрохідністю кишок;
- пригніченням реактивних сил організму;
- поліорганною недостатністю (різного ступеня виразності).
а) Скарги:
- інтенсивний постійний нелокалізований біль у животі;
- нудота, багаторазове блювання (часто кишковим вмістом), зригування шлунковим вмістом;
- різка слабкість, лихоманка, озноб;
- невідходження газів, відсутність випорожнень;
б) Анамнез захворювання - подовження строків від початку гострого захворювання (від 24 до 72 годин).
в) Об’єктивні прояви:
- важкий загальний стан хворого;
- риси обличчя загострені (faciaes Hyppocratica), шкірні покриви блідо-сірі, сухі;
- задишка грудного типу;
- артеріальний тиск менше 100 мм рт.ст., пульс прискорений - до 100 уд/хв;
- язик сухий, потрісканий;
- живіт роздутий, у диханні участі не бере, помірно напружений і болісний на всьому протязі;
- симптоми основного захворювання не маніфестуються, домінують симптоми подразнення очеревини;
- олігоанурія (при наявності катетера у сечовому міхурі!);
- перкуторно: у відлогих місцях черевної порожнини притуплення перкуторного звуку;
- аускультативно: перистальтичні шуми не прослуховуються;
- ректальне дослідження пальцем: нависання, ригідність і болючість передньої стінки прямої кишки.
В) Особливості клінічних проявів і діагностики в термінальній стадії гострого перитоніту (більше 72 годин від початку захворювання) визначаються:
- поглибленням патогенетичних факторів, що розвинулись у стадії інтоксикації;
- глибоким пригніченням життєво важливих функцій (центральної нервової, серцево-судинної, дихальної, видільної, нейрогуморальної систем).
а) Скарги:
- зібрати важко або неможливо через сплутаність свідомості та неадекватність хворого.
б) Анамнез захворювання - часовий проміжок від гострого початку захворювання - від 3 до 5 діб.
в) Об’єктивні прояви:
- стан вкрай важкий або термінальний;
- свідомість плутана, марення, токсична кома;
- шкірні покриви блідо-сірі, сухі, акроціаноз;
- риси обличчя загострені (faciaes Hyppocratica), запалі очі, сухі склери;
- артеріальний тиск менший, ніж 60 мм рт.ст., частота серцевих скорочень більше 120 уд/хв, аритмія, відсутність пульсу на променевих артеріях;
- дихання часте, поверхневе або з елементами патологічного;
- часте блювання смердючим кишковим вмістом, зригування;
- язик сухий, потрісканий;
- живіт розпластаний, слабка болючість і напруження змінюються безболісністю та м’якістю черевної стінки;
- слабко виражені або зовсім відсутні симптоми подразнення очеревини;
- анурія;
- відсутність випорожнень і газів;
- перкуторно: тупий звук на всьому протязі живота;
- аускультативно: перистальтика не прослуховується, шум плескоту при балотуванні.