- •Невідкладні хірургічні захворювання органів черевної порожнини
- •3.1. Гострі запальні захворювання органів черевної порожнини (гострий запальний абдомінальний синдром)
- •Загальні питання розвитку і прояву гострого запального абдомінального синдрому
- •6. Формування попереднього діагнозу на підставі клінічних даних.
- •7. Діагностична програма у хворих з підозрою на гострий запальний абдомінальний синдром:
- •8. Диференційна діагностика:
- •9. Загальні принципи лікувальної тактики при гострому запальному абдомінальному синдромі:
- •Гострий апендицит
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Анатомія сліпої кишки та червоподібного відростка:
- •4. Схема патогенезу гострого апендициту:
- •6. Клінічні ознаки гострого апендициту:
- •7. Гострий апендицит у літніх хворих:
- •8. Гострий апендицит у дітей:
- •9. Гострий апендицит у вагітних:
- •10. Формування попереднього діагнозу на підставі клінічних даних.
- •11. Діагностична програма у хворих з підозрою на гострий апендицит:
- •12. Диференційна діагностика:
- •14. Лікувальна тактика у хворих на гострий апендицит:
- •15. Підготовка до операції:
- •Гострий холецистит
- •2. Розповсюдженість патології:
- •3. Актуальність проблеми:
- •4. Анатомо-топографічне розташування жовчного міхура та позапечінкових жовчних проток (рис. 3.1.7):
- •5. Методи дослідження жовчного міхура:
- •10. Клінічні ознаки гострого холециститу обумовлені:
- •11. Патоморфологія гострого холециститу:
- •12. Клінічні ознаки гострого холециститу:
- •13. Формування попереднього діагнозу на підставі клінічних даних.
- •14. Діагностична програма у хворих з підозрою на гострий холецистит формується на базі попереднього діагнозу:
- •15. Диференційна діагностика:
- •16. Ускладнення гострого холециститу:
- •17. Організаційні принципи надання медичної допомоги хворим на гострий холецистит:
- •18. Характер оперативних втручань при гострому холециститі:
- •19. Медикаментозна терапія гострого холециститу:
- •20. Хірургічні методи лікування гострого холециститу:
- •21. Клініко-статистична класифікація гострого холециститу:
- •22. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •23. Експертиза працездатності та реабілітація хворих:
- •Гострий панкреатит
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Анатомо-топографічне розташування підшлункової залози (рис. 3.1.11):
- •4. Кровопостачання підшлункової залози (рис. 3.1.12):
- •5. Функції підшлункової залози:
- •6. Причини розвитку гострого панкреатиту:
- •7. Патогенез розвитку гострого панкреатиту:
- •8. Патоморфологічні форми гострого панкреатиту:
- •9. Перебіг гострого панкреатиту за ступенем важкості та періодами розвитку хвороби:
- •11. Формування попереднього діагнозу на підставі клінічних даних.
- •12. Діагностична програма у хворих з підозрою на гострий панкреатит:
- •15. Лікувальна тактика у хворих на гострий панкреатит включає інтенсивну патогенетичну терапію із проведенням операції при виникненні ускладнень:
- •17. Хірургічні методи лікування гострого панкреатиту:
- •18. Клініко-статистична класифікація гострого панкреатиту:
- •19. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •20. Експертиза працездатності та реабілітація хворих:
- •3.2. Захворювання органів черевної порожнини, ускладнені кровотечею (синдром шлунково-кишкової кровотечі)
- •Загальні питання діагностики і лікування кровотечі в порожнину шлунково-кишкового тракту
- •6. Основні завдання медичної допомоги при шлунково-кишкових кровотечах:
- •7. Класифікація крововтрати за ступенем гіповолемії і можливості розвитку гіповолемічного шоку (за п.Г. Брюсовим, 1998):
- •8. Диференційна діагностика кровотечі з верхніх і нижніх відділів шлунково-кишкового тракту:
- •Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, ускладнена кровотечею
- •2. Актуальність проблеми:
- •7. Клінічні ознаки герх, ускладненої кровотечею:
- •12. Приклади формування клінічного діагнозу:
- •13. Організаційні принципи надання медичної допомоги хворим з герх:
- •14. Медикаментозна терапія герх, ускладненої кровотечею:
- •15. Медикаментозна терапія герх, спрямована на профілактику ускладнень:
- •16. Експертиза працездатності і реабілітація хворих:
- •Кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Причини розвитку варикозних вен стравоходу:
- •4. Механізм розвитку варикозних вен стравоходу і кровотечі із них:
- •5. Клінічні прояви кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу:
- •6. Формування попереднього діагнозу на підставі клінічних даних.
- •7. Діагностична програма у хворих із кровотечею з варикозно розширених вен стравоходу:
- •8. Диференційна діагностика кровотечі із варикозно розширених вен стравоходу:
- •9. Клініко-статистична класифікація варикозного розширення вен стравоходу:
- •I85 Варикозне розширення вен стравоходу
- •10. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •11. Лікування кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу:
- •12. Експертиза працездатності і реабілітація хворих:
- •Синдром Маллорі-Вейса
- •2. Актуальність проблеми:
- •4. Механізм розвитку кровотечі при синдромі Маллорі-Вейса:
- •5. Клінічні прояви кровотечі при синдромі Маллорі-Вейса:
- •10. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •11. Лікувальна тактика при синдромі Маллорі-Вейса:
- •Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, ускладнена кровотечею
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Анатомо-топографічне розташування шлунка (рис. 3.2.6):
- •4. Фактори, що сприяють розвитку виразки шлунка і дпк, ускладненої кровотечею:
- •5. Механізм розвитку виразки шлунка і дпк:
- •6. Фактори агресії у розвитку виразки шлунка і дпк:
- •7. Фактори захисту у розвитку виразки шлунка і дпк:
- •8. Характерність змін факторів агресії і захисту при різній локалізації виразки:
- •10. Клінічні прояви гастродуоденальної кровотечі:
- •11. Організація лікувально-діагностичної допомоги хворим з підозрою на шлунково-кишкову кровотечу:
- •12. Основні завдання медичної допомоги при шлунково-кишкових кровотечах:
- •13. Клініко-статистична класифікація виразкової хвороби, ускладненої кровотечею
- •14. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •15. Організація лікувально-діагностичної допомоги хворим із кровотечею з виразки при надходженні в стаціонар:
- •16. Види хірургічних операцій при виразковій хворобі, ускладненій кровотечею:
- •17. Характер оперативних втручань при виразковій хворобі, ускладненій кровотечею:
- •18. Експертиза працездатності і реабілітація хворих:
- •Геморагічний гастрит
- •2. Актуальність проблеми:
- •5. Діагностична програма при геморагічному гастриті:
- •6. Диференційна діагностика при геморагічному гастриті:
- •7. Клініко-статистична класифікація геморагічного гастриту:
- •8. Лікувальна тактика при геморагічному гастриті:
- •Рак шлунка, ускладнений кровотечею
- •2. Актуальність проблеми:
- •5. Особливості клінічних проявів кровотечі при пухлині шлунка:
- •Групування за стадіями
- •10. Лікувальна тактика при пухлині шлунка, ускладненій кровотечею:
- •Рак кишок, ускладнений кровотечею
- •2. Актуальність проблеми:
- •Геморой, ускладнений кровотечею
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Анатомо-топографічне розташування промежинного відділу прямої кишки (рис. З.2.9; 3.2.10):
- •4. Кровопостачання прямої кишки (рис. 3.2.11):
- •5. Характер збільшення і розташування гемороїдальних вузлів визначає стадії геморою:
- •6. Механізм виникнення кровотечі з гемороїдальних вузлів:
- •7. Клінічні прояви кровотечі при геморої:
- •8. Формування попереднього діагнозу на підставі клінічних даних.
- •9. Діагностична програма у хворих із кровотечею з варикозно розширених гемороїдальних вен:
- •11. Клініко-статистична класифікація хронічного геморою, ускладненого кровотечею:
- •I84 Геморой
- •12. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •13. Лікувальна тактика при хронічному геморої, ускладненому кровотечею:
- •14. Експертиза працездатності та реабілітація хворих:
- •3.3. Гостра непрохідність кишок (синдром гострої непрохідності кишок)
- •Загальні питання діагностики та лікування гострої непрохідності кишок
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Характеристика гострої непрохідності кишок:
- •4. Причини розвитку гострої непрохідності кишок:
- •5. Механізми розвитку гострої непрохідності кишок:
- •6. Клінічна картина гострої непрохідності кишок залежить від:
- •7. Основні клінічні ознаки гострої непрохідності кишок:
- •8. Формування попереднього діагнозу на підставі клінічних даних.
- •9. Діагностика гострої непрохідності кишок:
- •10. Диференційна діагностика гострої непрохідності кишок:
- •11. Клініко-статистична класифікація гострої непрохідності кишок:
- •12. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •14. Загальні принципи організації лікувальної допомоги при гострій непрохідності кишок:
- •Динамічна непрохідність кишок
- •2. Види динамічної непрохідності кишок:
- •3. Причини розвитку динамічної непрохідності кишок:
- •4. Клінічні прояви динамічної непрохідності кишок:
- •Механічна непрохідність тонкої і товстої кишок Обтураційна непрохідність.
- •4. Діагностика обтураційної непрохідності кишок:
- •5. Хірургічна тактика при обтураційній непрохідності кишки:
- •Странгуляційна непрохідність.
- •2. Види странгуляційної непрохідності кишок (рис. 3.3.3).
- •3. Механізм розвитку странгуляційної непрохідності кишок:
- •4. Клінічні прояви странгуляційної непрохідності кишок:
- •6. Хірургічна тактика при странгуляційній непрохідності кишок:
- •Змішана непрохідність кишок.
- •Тромбоз мезентеріальних судин
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Топографо-анатомічні особливості кровопостачання тонкої і товстої кишок (рис. 3.3.6):
- •4. Причини мезентеріального тромбозу та емболії:
- •5. Механізм розвитку змін при мезентеріальному тромбозі або емболії:
- •6. Клінічні прояви мезентеріального тромбозу:
- •7. Діагностика мезентеріального тромбозу:
- •8. Диференційна діагностика мезентеріального тромбозу:
- •9. Клініко-статистична класифікація тромбозу мезентеріальних судин:
- •10. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •11. Лікування мезентеріального тромбозу:
- •3.4. Перитоніти (перитонеальний синдром)
- •Загальні принципи і причини розвитку перитонеального синдрому
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Анатомічна будова очеревини:
- •4. Функції очеревини:
- •5. Етіологічні фактори розвитку гострого запалення очеревини:
- •6. Фактори, які зумовлюють виникнення перитоніту (рис. 3.4.1):
- •7. Патогенез гострого перитонеального синдрому:
- •8. Характер патогенетичних змін залежно від стадії перитоніту:
- •Перитоніт
- •2. Клінічні ознаки гострого перитоніту різноманітні, складні, динамічні і залежать від:
- •3. Формування попереднього діагнозу на підставі клінічних даних.
- •4. Діагностична програма у хворих з перитонітом формується на основі попереднього діагнозу:
- •6. Клініко-статистична класифікація перитоніту:
- •7. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •Перфорація виразки шлунка і дванадцятипалої кишки
- •6. Фактори, що впливають на клініку перфоративної виразки:
- •7. Формування попереднього діагнозу на підставі клінічних даних.
- •8. Діагностика перфоративної виразки:
- •9. Диференційна діагностика:
- •10. Лікувальна тактика при перфоративній виразці:
- •11. Клініко-статистична класифікація виразкової хвороби, ускладненої перфорацією
- •12. Приклади формулювання діагнозу:
- •Перфорація тонкої і товстої кишок
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Етіологічні фактори розвитку перфорації тонкої і товстої кишок:
- •5. Клінічні ознаки перфорації кишки різноманітні, складні, динамічні і залежать від проявів основного захворювання, до яких приєднується клініка перфорації порожнистого органа:
- •6. Формування попереднього діагнозу на підставі клінічних даних.
- •7. Діагностика перфорації кишки:
- •8. Диференційна діагностика:
- •9. Лікування перфорації тонкої або товстої кишки:
- •10. Клініко-статистична класифікація нетравматичної перфорації тонкої і товстої кишок:
- •3.5. Гострі проктологічні захворювання (синдром гострого болю в прямій кишці, анальному каналі і періанальній ділянці)
- •Загальні питання розвитку і діагностики больового синдрому в аноректальній ділянці
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Топографо-анатомічні передумови розвитку патологічного процесу в ділянці анального каналу і періанальній ділянці (див. Рис. 3.2.9, 3.2.10, стор. 95, 96):
- •4. Кровообіг прямої кишки (див. Рис. 3.2.11, стр. 97):
- •Тромбоз гемороїдальних вузлів
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Причини розвитку тромбозу, запалення і некрозу гемороїдальних вузлів:
- •4. Механізми розвитку тромбозу, запалення і некрозу гемороїдальних вузлів:
- •5. Клінічні прояви тромбозу, запалення і некрозу гемороїдальних вузлів:
- •11. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •12. Лікувальна тактика при тромбозі гемороїдальних вузлів:
- •13. Експертиза працездатності та реабілітація хворих:
- •Гостра анальна тріщина
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Анатомічні передумови розвитку анальних тріщин:
- •4. Причини розвитку гострої анальної тріщини:
- •6. Клінічні прояви гострої анальної тріщини:
- •11. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •12. Лікувальна тактика при гострій анальній тріщині:
- •13. Експертиза працездатності і реабілітація хворих:
- •Гострий парапроктит
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Топографо-анатомічні передумови розвитку і локалізації гнійників при гострому парапроктиті (рис. 3.5.4).
- •4. Причини розвитку гострого парапроктиту:
- •5. Механізми розвитку гострого парапроктиту:
- •7. Клінічні прояви гострого парапроктиту:
- •8. Варіанти клінічного перебігу гострого парапроктиту:
- •13. Приклади формулювання клінічного діагнозу:
- •14. Лікувальна тактика при гострому парапроктиті:
- •12. Експертиза працездатності і реабілітація хворих:
- •Епітеліальні куприкові ходи, що нагноїлися
- •2. Актуальність проблеми:
- •5. Клінічні прояви куприкових ходів, що нагноїлися:
- •Список літератури
- •Контрольні питання до розділу 3
- •3.1. Гострі запальні захворювання органів черевної порожнини
- •4. Клінічні ознаки гострого запального абдомінального синдрому.
- •3.2. Гостра і хронічна кровотеча в порожнину шлунково-кишкового тракту
- •3.3. Гостра непрохідність кишок
- •3.4. Перитонеальний синдром
- •3.5. Гострий біль у прямій кишці, анальному каналі і періанальній ділянці
- •При ретроградній холангіопанкреатографії:
- •Сінгстакена - Блекмора:
4. Кровопостачання прямої кишки (рис. 3.2.11):
А) Артеріальний приплив крові до прямої кишки:
- нижня прямокишкова артерія (a.rectalis inf.), середня прямокишкова артерія (a.rectalis med.) відходять від внутрішньої соромітної артерії (a.pudenda inf.); верхня прямокишкова артерія (a.rectalis sup.) відходить від нижньої мезентеріальної (a.mezenterica inf.) артерії.
Б) Венозний відтік крові від прямої кишки:
- нижня (v.rectalis inf.), середня (v.rectalis med.) ректальні вени впадають у внутрішню здухвинну вену (v.iliaca int.), а верхня ректальна вена (v.rectalis sup.) - у систему ворітної вени (v.portae) через нижню мезентеріальну вену (v.mesenterica inf.).
В) Перехід артеріального кровопостачання у венозне відбувається через утворення гемороїдального сплетення (plexus haemor.ext., plexus haemor.int.).
5. Характер збільшення і розташування гемороїдальних вузлів визначає стадії геморою:
А) 1 стадія - вузли збільшені, але не випадають за межі анального каналу.
Б) 2 стадія - вузли випадають під час акту дефекації і вправляються самостійно.
В) 3 стадія - вузли випадають і вимагають ручного вправляння.
Г) 4 стадія - вузли випадають, не утримуються при вправлянні і защемлюються.
6. Механізм виникнення кровотечі з гемороїдальних вузлів:
А) Травмування гемороїдальних вузлів щільними каловими масами.
Б) Розрив гемороїдального вузла при натужуванні.
7. Клінічні прояви кровотечі при геморої:
А) Скарги:
- виділення червоної крові з калом;
- кров виділяється струменем наприкінці акту дефекації.
Б) Iсторія захворювання:
- кровотеча з гемороїдальних вузлів може бути одноразовою або рецидивною;
- кровотеча може бути рясною або малими домішками крові у калі;
- кров виділяється краплями або у вигляді струменя, залишається на туалетному папері або стінках унітаза.
В) Об’єктивні прояви (обумовлені ступенем крововтрати та рівнем анемії):
- блідість шкірних покривів;
- тахікардія, зниження артеріального тиску;
- язик вологий;
- живіт симетричний, бере участь в акті дихання;
- при пальпації, перкусії і аускультації - патології немає;
- при пальцьовому ректальному дослідженні - збільшені гемороїдальні вузли, що мають блідий або синюшний колір, заповнені згустками крові, напружені, місцями ерозовані, вкриті виразками.
8. Формування попереднього діагнозу на підставі клінічних даних.
Попередній діагноз формується на підставі скарг хворого, анамнезу захворювання і його об’єктивних проявів, підтверджених фізикальними методами дослідження.
Для підтвердження або уточнення діагнозу проводять обстеження прямої кишки пальцем, ректальними дзеркалами і виконують ректороманоскопію.
9. Діагностична програма у хворих із кровотечею з варикозно розширених гемороїдальних вен:
А) Лабораторне дослідження:
а) клінічний аналіз крові (еритроцити, гемоглобін, гематокрит, глобулярний об'єм, дефіцит ОЦК);
б) група крові і резус-приналежність крові;
в) клінічний аналіз сечі.
Б) Додаткові апаратні та інструментальні методи дослідження:
а) пальцьове дослідження прямої кишки (рис. 3.2.12):
- дослідження проводиться у колінно-ліктьовому положенні хворого, в положенні його на боці з приведеними до черевної стінки ногами або навприсядки;
- перед проведенням дослідження оглядають промежину (оцінюють стан шкіри біля анального отвору, потім лікар розводить сідниці й оглядає слизову оболонку задньопрохідного каналу;
- дослідження пальцем проводять методично і послідовно по всіх стінках анального каналу і прямої кишки (другий палець правої або лівої руки, вдягненої в гумову рукавичку, змащують вазеліном і вводять у задньопрохідний канал);
- при дослідженні оцінюють стан зовнішнього сфінктера прямої кишки, тканин, що оточують пряму кишку, звертаючи увагу на наявність болючості, інфільтрату, пухлинного утворення;
- у чоловіків визначають розміри та консистенцію позаміхурової залози, у жінок - стан матки та придатків;
- після завершення дослідження оглядають рукавичку і роблять висновок про вміст прямої кишки (колір калу, наявність крові, гною, слизу);
б) огляд анального каналу та прямої кишки ректальним дзеркалом (рис. 3.2.13):
- дослідження проводиться в колінно-ліктьовому положенні хворого, в положенні його на спині з піднятими ногами або на боці з приведеними до черевної стінки стегнами;
- бранші ректального дзеркала змащують вазеліном і обережно у зімкнутому стані вводять в анальний канал;
- створки дзеркала розводять, що дає змогу оглянути слизову оболонку ампули прямої кишки і задньопрохідного каналу (звертають увагу на колір слизової оболонки, наявність інфільтрату, пухлин, виразок, тріщин);
- закінчивши дослідження, змикають створки дзеркала і виводять його із прямої кишки;
в) ректороманоскопія (рис. 3.2.14):
- перед проведенням дослідження готують пряму та ободову кишки для дослідження (очищають кишку);
- дослідження проводиться в колінно-ліктьовому положенні хворого, або в положенні його на лівому боці з приведеними до черевної стінки стегнами;
- перед ректороманоскопією проводять пальцьове дослідження та огляд прямої кишки ректальним дзеркалом;
- одягнувши гумові рукавички, лікар бере у праву руку рукоятку ректороманоскопа, лівою рукою розводить сідниці хворого і вводить кінець ректороманоскопа у задньопрохідний канал на глибину 4-5 см по поздовжній осі тіла (1);
- потім рукоятку ректороманоскопа опускають донизу і просовують тубус на 2-3 см догори і вліво, направляючи кут огляду до куприка (2);
- обтуратор видаляють із тубуса і замінюють його на окуляр, включають світло і під контролем зору, підкачуючи у кишку повітря, просовують тубус по прямій кишці (3);
- слизову оболонку прямої кишки оглядають як при введенні апарата, так і при його виведенні (глибину огляду контролюють за допомогою шкали, нанесеної на тубус апарата);
- завершуючи дослідження, відкривають вентиль і випускають із кишки накачане повітря, після чого тубус видаляють.
10. Диференційна діагностика геморою, ускладненого кровотечею (проводиться із захворюваннями прямої та ободової кишок):
- пухлини прямої та ободової кишок;
- тріщина прямої кишки.