3. Діагностика і лікування гострих ускладнень грижі:

• Защемлення грижі - стискання вмісту грижового мішка м’язово-апоневротичним шаром черевної стінки, який утворює грижові ворота:

а) еластичне защемлення (раптове підвищення внутрішньочеревного тиску при фізичному напруженні, натужуванні, кашлі, вихід вмісту черевної порожнини у грижовий мішок і стискання його в грижових воротах з розвитком порушення кровопостачання у защемленому органі);

б) калове защемлення (відвідна петля кишки, стискається переповненою калом привідною петлею з розвитком обтураційної непрохідності кишки);

в) змішана форма защемлення (приєднання до калового защемлення еластичного, через стискання в грижових воротах переповнених петель кишок);

г) особливі форми защемлення:

- ріхтерівське защемлення - пристінкове защемлення протибрижової ділянки кишки;

- ретроградне защемлення - защемлення брижі петлі тонкої кишки, розташованої в черевній порожнині, між двома петлями кишки, розташованої в грижовому мішку).

А) Патологоанатомічні зміни при защемленій грижі (залежать від ступеня стискання грижового вмісту, часу, який минув від моменту стискання, і будови стиснутого органа):

- зміни на рівні кільця, що защемлює (утворюється странгуляційна борозна, при защем­ленні кишки стінка її витончується, утворюється некроз, який починається з боку слизової оболонки кишки);

- зміни в органі, розташованому в грижовому мішку (венозний застій, при защемленні кишки - набряк її стінки, зростання стискання судин, некроз кишки з розвитком флегмони грижового мішка або перитоніту);

- зміни в тканинах органа перед грижовим мішком (при защемленні кишки виникає порушення пасажу і розширення привідного відділу кишки, в якій розвивається венозний застій і набряк стінки, секвестрація рідини у просвіт кишки, збродження вмісту в порожнині кишки і утворення газу, збільшення обсягу кишки та порушення кровообігу в її стінці).

N.B.! У привідних ділянках кишки рівень ураження розповсюджується на 25-30 см з боку слизової оболонки, а у відвідній петлі - зміни з боку слизової оболонки розповсюд­жуються на 12-15 см.

Б) Клініка защемленої грижі:

- раптово виникаючий гострий біль в ділянці грижового випинання або в животі;

- швидке збільшення обсягу грижового випинання, поява його напруження, болісності при пальпації;

- поява невправимості грижового випинання;

- відсутність грижових воріт і симптому "кашльового поштовху";

- при защемленні кишки виникає клінічна картина непрохідності (нудота, блювання, затримка випорожнення і газів, метеоризм, при некрозі кишки - клініка перитоніту).

В) Лікування защемленої грижі - термінова операція:

• обсяг операції включає:

- виділення і розкриття грижового мішка, тільки після фіксації рукою хірурга защемленого вмісту грижі розсікається кільце, що защемлює кишку;

- проводиться оцінка життєздатності защемленого органа (ознаки нежиттєздатності кишки: темне забарвлення і тьмяність серозної оболонки, дряблість стінки кишки, відсутність перистальтики і пульсації судин брижі);

- при сумніві у життєздатності кишки проводять заходи щодо її відновлення (у брижу кишки вводять 40-60 мл 0,25% розчину новокаїну, обкладають кишку серветками, змоченими гарячим розчином 0,9% натрію хлориду і через 10-15 хв повторно оцінюють життєздатність кишки);

- при некрозі ділянки кишки виконують її резекцію, додатково мобілізувавши і видаливши 35-40 см привідної петлі і 15-20 см петлі, що відводить;

- виконують пластику грижових воріт.

•Запалення грижі - розвивається в результаті інфікування грижового мішка зсередини, або ззовні.

А) Причини розвитку запалення:

- гострі запальні процеси в органах, які розташовані у грижовому мішку (гострий апендицит, дивертикуліт, регіонарний ентерит);

- проникнення ексудату у грижовий мішок із черевної порожнини при запальному процесі в органах черевної порожнини;

- некроз у грижовому мішку защемленої кишки;

- розповсюдження інфекції на грижовий мішок із шкірних покривів (фурункул, садна).

Б) Клініка запалення грижі:

- біль в ділянці грижового випинання, який виникає спонтанно і поступово зростає;

- грижове випинання збільшене в обсязі, набрякле, гаряче на дотик і болісне при пальпації, поступово стає невправимим;

- при запаленні може визначатися флюктуація;

- грижові ворота не визначаються;

- симптом "кашльового поштовху" негативний;

- позитивні інтоксикаційні симптоми: слабкість, нездужання, підвищення температури тіла до 38-39^оС, озноб, диспептичні розлади;

- в аналізі крові - лейкоцитоз, зрушення лейкоцитарної формули вліво;

- без лікування, розвивається перитоніт.

В) Лікування запалення грижі:

• при серозному запаленні - консервативна терапія:

- системна і місцева антибактеріальна терапія;

- очисні клізми;

- фізіотерапевтичне лікування;

• при гнійному запаленні і флегмоні грижового мішка:

- широке розсічення і дренування грижових оболонок (за показаннями) і грижового мішка;

- при наявності в грижовому мішку некротизованої петлі кишки виконують її резекцію з урахуванням можливого поширення некрозу та формуванням нориці;

- пластика грижових воріт не виконується, рана широко дренується.

•Вторинні ускладнення гриж:

- странгуляційна гостра непрохідність кишки;

- розповсюджений перитоніт;

- флегмона грижі.

•Профілактика ускладнень:

- покращення санітарно-освітньої роботи серед населення про необхідність хірургічного оздоровлення до розвитку ускладнень;

- цілеспрямоване виявлення гриж для планового оздоровлення хворих;

- збільшення кількості планових операцій при відносних протипоказаннях (похилий вік, хронічні захворювання та інш.).