
- •Основний зміст
- •Особливості відмінювання займенників
- •2.Особливості використання займенників у діловому, науковому та інших стилях професійного мовлення.
- •I.Р. Вихованець вiдносить до зворотних займенникiв, крім себе, ще й один одного.
- •3Айменник тамтой уживають як дiалектний. У стiйкому експресивному
- •Неправильно Правильно
- •Деякі особливості використання займенників у тексті
- •Типові помилки в мовностилістичному використанні займенників:
- •Питання для самоперевiрки
- •Перевірте себе.
- •Пояснювальна записка
- •7 Березня 2003 р.
- •Пояснювальна записка.
- •Доверенность
Деякі особливості використання займенників у тексті
Для займенників характерне узагальнено-предметне, узагальнено-якісне, узагальнено-кількісне значення. Лексичне значення займенника змінюється залежно від предмета, на який вказує займенник.
Конкретне лексичне значення займенники набувають контекстуально. Наприклад: За Галич почав воювати князь Данило. Йому вдалося перемогти усіх суперників і він став князем Галицько-Волинської держави (Підручник). У першому реченні іменник Данило називає особу; у другому - слова йому, він теж указують на особу.
Я люблю сонячні дні. В такі дні легко й затишно. У першому реченні прикметник сонячні називає ознаку предметів; у другому-займенник такі тільки вказує на ознаку предмета, про яку йшлося.
Використовуючи займенники, прагнуть уникнути повторення тих самих слів, пам'ятаючи, що займенник узгоджується з відповідним іменником, прикметником, числівником, замість якого вживається.
Рекомендуємо обережно послуговуватися займенниками при побудові тексту, абзаців, речень. Бо неправильне їх вживання може призвести до помилки, яка полягає у двозначності змісту, викривляє його. Тому завжди треба перевіряти зв'язок наступної думки з попередньою.
Використовуючи займенники у складанні тексту, слід пам'ятати, що участь їх у творенні інших слів мови обмежена. Лише деякі займенники утворюють ряд інших частин мови. Наприклад: сам, себе, що (самовар, себелюбний, щоліта, щотиждня. щогодини).
У тексті більшість займенників виступає у ролі засобу зв'язку. Займенники пов'язують і частини складного речення, і абзаци. Наприклад:
- частини речення пов'язуються відносними займенниками (який, чий, котрий, що, скільки);
- паралельний зв'язок у висловлюванні формують особові займенники (я, ви, ми, нас);
- виражати послідовний зв'язок між одиницями висловлювання допомагають особово-вказівні займенники (він, вона, воно, вони).
Займенники також використовуються у підсумкових висновках та узагальнюючих частинах тексту. Наприклад: Нововведення спочатку насторожило, думали не приживеться - такого не сталося.
Синтаксичними помилками вважаються порушення зв’язку між займенником і тим словом, на яке він указує, дублювання займенником підмета, неправильний порядок слів та ін. Наприклад: Сестра попросила принести свою книжку, треба її книжку.
Типові помилки в мовностилістичному використанні займенників:
1. Помилки, пов’язанi з уживанням займенника "ви", що має форму пошанної множини: Ви певен, що це саме так (РЛ. – 1996. – 19 листопада).
2. Уживання мiж iменником i займенником, що на нього вказує, iншого
iменника в такому ж родi й числi: Нелегким назвав жереб наставник французьких футболiстiв Еме Жаке, який випав на долю команди (ВЗ. – 1998. – 23 сiчня).
3. Редагування потребують речення, в яких форми особових займенників їх, його, її у присвiйнiй функції, а також займенники себе, cвій спiввiдносяться з кiлькома iменниками, що є причиною виникнення двозначностi, наприклад: Степанець пiсля закінчення конcepвaтopiї 5 poків грав у камерному ансамблi. Його виступи завжди проходили з аншлагом; Вчителька заnроnонувала нам оnисати в домашньому твopi свою квартиру.
4. Зайве вживання присвiйних та зворотного займенникiв: У своєму aтecтaтi я не маю жодної трійки. За все своє життя не чув нiчого смiшнiшого. Наша рiдна держава в цiй ситуації не хоче брати на себе щодо нас певних зобов’язань: плати i все! Як при соцiалiстичному режимi (Т. – 1998. _ №2); Пiсля матчу зiрок–ветеранiв "Динамо" (Kиїв) – "Спартак" (Москва) львiвська кондитерська фiрма "Свiточ" подарувала Заварову свої цукерки (Е. – 1998. – №4).
5. Уживання вказiвного займенника без iменника чи прикметника, на який згаданий займенник указував би в тексті: За той час, oкрім газетних публiкацiй, був i страйк польських водіїв. Як на мене, у такому немає нічого дивного (Е. – 1998. – №10).
6. Неточнiсть у виборi означального чи неозначеного займенника: Бо ж у вcix смаки рiзнi, i кожний iз нас мистецтво трактує по–рiзному (СП. –1998. – №1); У деяких це були серйознi полiтичнi переконання (Т – 1998. – №4).
7. Уживання стилiстично невиправданих форм заперечних та окремих неозначених займенникiв з прийменниками: Генерала залишили з нiчим (Е. –
1997. – №48); Середньовiчнi цирульники, що застосовували кровопускання вiд багатьох хвороб, мали в дечому рацiю (ВЗ. – 1998. – 23 сiчня).