I.Р. Вихованець вiдносить до зворотних займенникiв, крім себе, ще й один одного.

Зворотний займенник себе завжди стосується тiльки пiдмета й, виступаючи в реченнi додатком, набуває значення вiдповiдно до значення пiдмета: Василь насипав собi борщу [собi = Василевi).

Коли займенник себе стосується особи, яку в межах речення можуть позначати рiзнi iменники, то можливе виникнення двозначностi внаслiдок вiднесення займенника себе до тих слiв, що можуть також виступати як суб’єкти цiєї дії або стану, тобто якщо займенник себе стосується кiлькох iменникiв, то це є причиною виникнення двозначностi: Степан попросив дружину насипати собі борщу.

5. Вказівні займенники стосуються широкого діапазону ознак (кількості) предмета (цей, той, такий, стільки), тобто спроможні замінити широке коло співвідносних з ними прикметників або числівників, напр.: Річний звіт включає такі форми. Цей гарний край, де колись цвіло українське життя, був занапащений дурною управою. Але той спустошений край, розкішний та вільний, вабив до себе сміливих людей. Таких знаходилося чимало (Історія України).

Супроводжувальною функцією займенників цей, той є вказівка на просторову та часову близькість, напр.: у цьому будинку - у тому будинку, ця конференція - та конференція. Для окреслення часового проміжку, позначеного іменником рік, використовують слова цей і минулий, пор.: цього року і минулого року.

Під впливом діалектного оточення можлива підміна форм - займенник той вживають у значенні „цей", а його функцію виконує діалектний займенник там, той.

Посилювальнi вказiвнi займенники оцей (оця, оце, оцi), отой (ота, оте, oтi), отакий (отака, отаке, oтакi) здебiльшого вживають у розмовному мовленнi. Займенники сей (ся, се, ci), отсей (отся, отсе, oтci) вживаються лише зрiдка. Цi форми використовують як дiалектизми й архаїзми, що мають вiдповiднi стилiстичнi функцiї, надають мовленню урочистого характеру або передають iронiю. Займенник цей уживається тодi, коли йдеться про те, що перебуває в безпосереднiй просторовiй або часовiй близькостi до мовця.

Займенник той використовують для позначання чогось дальшого, наступного.

3Айменник тамтой уживають як дiалектний. У стiйкому експресивному

сполученнi такий–сякий (або сякий–такий) є вказiвний займенник сякий, що самостiйно не вживається. Займенниковi форми таке, така, таку, такi; те, та, ту, тi; це, ця, цю, цi, се, ся, сю, ci можуть мати нестягненi форми (такеє, сюю, ції та iн.), що вживають, як i аналогiчнi форми прикметникiв, у фольклорi.

Займенники той, ото, ота, це, оце, така, таке в розмовному мовленнi можуть вживатися в ролi часток, забарвлюючи мовлення емоцiйними відтінками незадоволення, роздратування, презирства, здивування тощо: Таке скажеш! Ото тобi й на! Займенник той можна вживати замiсть особового займенника вiн, запобiгаючи виникненню двозначностi: Студент пpинic курсову роботу науковому керiвниковi. Він довго не брався до неї – Студент принiс курсову роботу науковому керiвниковi. Той довго не брався до нeї Займенник той у розмовному й художньому мовленнi є стилiстичним засобом виокремлення, пiдкреслення iменникiв i прикметникiв (часто в порiвняннях зi словами як, наче, немов, неначебто, немовбито тощо): А степ як той океан. Посилюють i виокремлюють якiсть, пiдкреслюючи прикметники, вказiвний займенник такий i питальний який. Такий ти веселий! Яка ти щаслива!

6. Означальні займенники вказують на узагальнену ознаку. До них належать: весь, всякий, кожен (кожний), жоден (жодний), сам, самий. Наприклад: Кожне слово хороше на своєму місці; Не хвали сам себе (нар. тв.).

Синонiмiя означальних займенникiв явище, характерне для мови ЗMI. Спiльною рисою означальних займеннникiв – весь, всякий, сам, самий, кожний (кожен), жодний (жоден), iнший – є узагальнено–якiсне значення, властиве їм.

NB! У кiлькох означальних займенникiв відзначається і повна i коротка

форма: кожний i кожен, жодний i жоден, усякий i усяк. Два останніх займенники вживаються у розмовному мовленнi, вci iншi належать до загальностильових.

Водночас кожний iз означальних займенникiв має свої вiдтiнки значення й особливостi вживання. Зокрема, займенники всякий i кожний дуже близькi за значенням. Вони позначають сукупнiсть узятих окремо одиниць кiлькiсного ряду. Проте окремiшнiсть, роздiловiсть виразнiше передає займенник кожний, а сукупнiсть – займенник усякий.

Займенник усякий має ще й такi особливi значення:

 рiзний, рiзноманiтний, найрiзноманiтнiший, усiлякий (Ходять тут усякi люди);

 будь–який з ряду однорiдних предметiв (Про це здогадується всяка

дiвчина).

Займенник кожний (кожен) має iншi особливi значення:

 один з ycix у цьому кiлькiсному рядi (Кожен зi студентiв);

 будь–який iз собi подiбних, узятий окремо (Кожен журналiст має це

знати).

Займенник увесь (весь, ввесь) має значення суцiльностi, сукупностi,

повного охоплення чогось. При цьому займенник увесь:

• в однинi встановлює зв’язок частини предмета з його цiлiстю (весь

текст);

• у множинi встановлює зв’язок предмета або особи iз сукупністю однорiдних предметiв чи осiб (усі друзі).

Займенник сам (сама, само):

 виокремлює, пiдкреслює самостiйну роль особи або предмета (за уособлення): Я сама це зроблю;

 позначає вiдокремлення особи або предмета вiд iнших осiб або предметів (Самі очi, здавалося, просили про допомогу);

 набуває значення "один", "тiльки один" (Я пiду сам);

 вказує на виокремлення особи чи предмета, які виконують дію самостійно, без сторонньої допомоги, напр.: Він сам розв'язав цю задачу;

виокремлює серед iнших особу, предмет, пiдкреслює їx важливicть, неповторнiсть (З його творiв дихало саме життя).

Займенник самий (сама, саме) здебiльшого стосується нeicтот, уживаючись:

 для передавання крайньої межi в якомусь просторовому або часовому понятті і має наголос на першому складі, напр.: Край дороги гне тополю до самого долу (Т. Шевченко), до самого ранку;

 для пiдкреслення тотожностi (у поєднаннi з вказiвним займенником той самий);

 у формі середнього роду саме займенник може виконувати роль частки при iменниках чи прислiвниках і підсилювати значення часу, причини, напр.: саме тому не прийшов; саме тоді не прийшов.

Не вживається займенник самий для творення складеної форми найвищого ступеня порiвняння прикметникiв (не самий розвинутий, а найбiльш розвинутий).

Займенник жодний окремi дослiдники не без певних пiдстав вiдносять до розряду заперечних. Проте в багатьох пiдручниках i посiбниках для вищих шкіл слово жодний розглядають серед означальних займенників. У сучаснiй українськiй мовi займенник жодний (жоден) уживають у таких двох значеннях:

у значеннi "ні один" (жодний з вiдомих мені журналiстiв);

 у значеннi "нiякий" (це не мало для нас жодних наслiдкiв).

Синонімічними є займенники кожен (кожний) і всякий (усякий, всяк), які виражають значення „виділення окремого із сукупності", тобто виконують функцію розділовості, напр.: Ми оцінюємо роботу кожного на основі його вкладу в загальний результат; Ми є прибічниками компетентної роботи кожного з нас на всіх рівнях; Кожен думай, що на тобі міліонів стан стоїть, що за долю міліонів мусиш дати ти отвіт (І. Франко); / кожен з нас те знав, що слави нам не буде, ні пам 'яті в людей за сей кривавий труд (І. Франко). До речі, з двох паралельних форм означального займенника кожний і кожен в офіційно-діловій мові перевага надається повній формі кожний.

Високою частотою вживання в діловому мовленні відзначається займенник інший, напр.: інші види діяльності, кредити банків та інших кредиторів, інші джерела фінансування, придбання майна іншого підприємства. Він уживається для вiдмежування якогось предмета чи якоїсь особи вiд уже вiдомих предметiв чи осiб, протиставляючи цей предмет чи цю особу першому, попередньому (Тепер настали iншi часи) або від подібних йому або раніше названих, напр.: Фірма здійснює реалізацію продукиії інших матеріальних иінностей.

7. Питальні займенники ставлять до іменних частин мови: хто? що? який? чий? скільки? котрий? Наприклад: Хто скаже, котра година? Яка професія краща? Скільки ж треба зусиль, щоб відтворити на полотні таку красу?

NB! Займенники що, який, котрий стосуються і людей і речей. Вони взаємозамінні, тому можуть використовуватись як паралельні форми в підрядних реченнях і в запитаннях. Розмежовувати їх немає підстави (Людину, що стояла на розі вулиці, я вже не бачив. Людину, яка стояла на розі вулиці, я вже не бачив. Людину, котра стояла на розі вулиці, я вже не бачив).

На означення особи надається перевага вживанню займенника який (-а, -і), а на означення предметів, дій, явищ, істот – що:

... інженера-конструктора, який проживає ...

... ст. лаборанта, який працює ...

... контракт, що було підписано ...

В офіційно-діловому мовленні у складнопідрядних реченнях, в головній частині яких йде мова про предмет або особу, використовуються сполучні слова що, який, а не котрий.

Відповідниками російського відносно-питального займенника который є в українській мові слова який, що, котрий. Займенник котрий не властивий науковому й офіційно-діловому мовленню. Займенники який, що використовуються без будь-яких стилістичних обмежень. У складних реченнях з неоднорідними підрядними слід варіювати займенники, наприклад: Як правило, ухвали складаються із вступної частини, в якій констатується стан питання, що розглядається, і постановчої, яка містить перелік заходів із значенням термінів виконання й перелік службових осіб, що відповідають за втілення їх у життя.

6. Питальні - використовують для вираження питання про істот та предмети-неістоти чи невласне-предмети (дії, стани) - хто? що?; ознаку предмета (якість, властивість чи належність) -я/аш? чий?; кількість (предметів, явищ) чи порядок їх при лічбі - скільки? котрий?

Займенники хто? що? неозначено вказують на одну особу (предмет) чи кількох осіб, пор.: Хто ти такий? Хто ви такі? Що приніс? Морфологічною ознакою їх є координація у ролі підмета з присудком: питальний займенник хто? вимагає дієслівної форми чоловічого роду, а займенник що? - дієслівної форми середнього роду, пор.: Хто приїхав? Що впало? Залежні слова прикметникового типу словозміни допомагають виявити ознаки чоловічого і жіночого роду та ознаки числа займенника хто?, напр.: Хто такий? і Хто така? Хто такі?

8.Відносні займенники - це ті ж питальні, але без питальної інтонації. Вони виконують роль сполучних слів для приєднання підрядних речень до головних(хто, що, який, чий, котрий, скільки).. Наприклад: Вишивання - це робота, яка дає радість; Добре, що з'явилося сонце; Золота пшениця грає хвилею, скільки сягає око.

Рідше ці займенники можуть стосуватися також іменника в головному реченні, приєднуючи підрядне означальне речення, напр.: Сума коштів, що надійшла на банківський рахунок; Треба залучити працівників, у кого є досвід роботи. Власне атрибутивні відношення між частинами складнопідрядного речення передають займенники який, чий, котрий, пор.: Договір складено в двох примірниках, які мають однакову юридичну силу: На кожний сорт і артикул товару, котрому визначено окрему ціну, відкривають окремий аналітичний рахунок.

Для займенників хто, що найтиповішою є функція зв'язку підрядного речення з головним, в якому наявні співвідносні займенники той, такий, кожний, все, напр.: Відповідати буде той, хто вчинив злочин; Треба займатися тим, що приносить прибуток.

9.Заперечні займенники вказують на відсутність предмета або його ознаки. До них належать: ніхто, ніщо, ніякий, нічий та ін. Вони виступають другою формою вираження заперечення при основному запереченні, що здійснюється за допомогою частки не, напр.: Ніхто не промовив ні слова. Ніколи я такого хліба не їв; Ніщо не передвіщаю непогоди; Ніяких претензій немає.

Займенники нixтo, нiщо, нiякий, нiчий, нiкотрий утворені вiд питальних за допомогою частки нi. Вони передають заперечення того лексичного змiсту,

Близькі, але не тотожні за значенням займенники кожний, всякий, будь–який. У певних контекстах вони можуть взаємозамінюватись. Заміна неможлива, коли займенники реалізують властиві їм відтінки значення: кожний – "усі по одному", всякий – "різноманітний, різний", будь–який – який завгодно на вибір, який позначено вiдповiдним питальним займенником. Заперечнi займенники можуть указувати на:

• повну вiдсутнiсть особи, предмета (Hixтo цього не знав; нiчого тут не було);

• повну вiдсутнiсть ознаки предмета (нiякий колiр так не подразнює око).

Названі займенники вимагають заперечної форми присудка, але, незважаючи на формальне виникнення в реченні iз заперечними займенниками подвiйного заперечення, це речення не перетворюється на стверджувальне. (Порiвняйте: Я не можу не писати = Я можу (мушу!!!) писати i Hixтo не писав не = Хтось писав)

Заперечні займенники ніхто, ніщо у формі нікого, нічого вказують на відсутність суб'єкта, об'єкта, адресата, знаряддя дії в безособовому реченні, напр.: Нікому передати досвід; Нічого було втрачати. В текстах ділових паперів практично не використовуються.

10. Неозначені займенники вказують на невизначеність особи, предмета, кількісного їх вияву чи ознаки. Специфічних значень невизначеності надають займенникам цього розряду частки де-, аби-, -сь, будь-, -небудь, хтозна-, казна-, які приєднуються до займенників хто, що, який, чий, котрий, скільки, напр.: дехто, дещо, деякий, декотрий, абихто, аби-що, абиякий, абикотрий і под. Наприклад: Дещо з редакційної пошти; Деякі наші колеги обрали новий шлях - стали фермерами; Дечому навчились і ми.

Неозначені займенники можуть входити до фразеологічних словосполучень типу: не хто інший, як; не що інше, як. Вони здебільшого конкретизуються в реченні. Наприклад: Це був не хто інший, як фотограф; Те, що його цікавило, було не що інше, як архітектура.

Неозначенi займенники мають певнi функцiонально–стилiстичнi й експресивно–змiстовi особливості. Так, iз часткою аби– та з казна–, хтозна–, бозна– займенники вживаються переважно в розмовному мовленнi: абихто, казна–що, бозна–який. До просторiччя належать форми iз чортзна–: чортзна–хто. Цi займенники передають здебiльшого погорду, пиху, зневагу, презирство, обурення тощо. Емоцiйного забарвлення можуть набувати й iншi неозначенi займенники (байдужостi, зневаги тощо): Якийсь доцент!

Неозначений займенник щось виявляє тенденцiю до переходу в прислiвник чи в частку, його використовують для надання конструкції значення приблизності (Щось цього матерiалу, мабуть, замало буде; Щось рокiв зо п’ять тому).

Використання неозначених займенників у текстах ділового та наукового стилю обмежене. Звичайно, окремі з них беззастережно функціонують у професійному мовленні, напр.: дехто з учасників, деякі фірми, будь-який час. Однак займенники, в структурі яких є частки аби-, казна-, хтозна-, вживають лише в розмовній мові.

У багатьох випадках значення займенників переймають інші частини мови, зокрема прикметники. Неозначений займенник деякий замінюють прикметниками окремий, певний, напр.: в окремих випадках, певний час.

Пiд час перекладу з росiйської мови треба зважати на те, що не вci російські неозначенi займенники можна автоматично передавати аналогічними українськими. Скажiмо, росiйський займенник некоторые, що виконує в реченнi роль пiдмета чи додатка (не означення), варто перекладати на українську мову не як деякi, а як дехто (зрiдка дещо): Некоторые об этом знают. Некоторые из них об этом знают – Дехто про це знає. Дехто з них про це знає.

Любий і будь-хто. Інколи можна почути щось подібне до фрази: «Це настільки просто, що любий може це зробити». Але ж «любий» - прикметник, утворений від дієслова «любити». На позначення будь-якої особи доречно вживати займенники «будь-хто», «хто завгодно» тощо.

NB! Росiйськi займенники любой, другой мають омонiми в українськiй мові прикметник (любий) i числiвник (другий). Мiжмовна oмонімія є причиною вживання слiв любий i другий у невластивому їм значеннi. Отже, слiд розрiзняти вiдповідники у двох мовах:

Російський варіант	Суржиковий варіант	Український варіант
любой человек	люба людина	будь-яка людина
любые вопросы	любі питання	будь-які (всякі) питання
любимый (дорогой) друг	дорогий друг	любий друже
другой образец	другий зразок	інший зразок
второй образец	наступний зразок	другий зразок

Запам΄ятайте стійкі словосполучення із займенниками, при вживаннi яких у результатi калькування росiйських вiдповiдникiв iнодi трапляються помилки:

росiйська мова українська мова

в одном и том же (месте) у тому самому (мicцi)

один и тот же той самий

в подобном случае у такому разi

подобным образом таким чином

и тому подобное i таке iнше

ни под каким видом нi в якому разi, у жодному разі

в другой раз iншим разом

Типові помилки вживання займенників у професійному мовленні

НЕПРАВИЛЬНО	ПРАВИЛЬНО
в той же момент	тої ж миті
до міста всі 20 кілометрів	до міста цілих 20 кілометрів
по всіх школах не відчувається організації дітей	ніде по школах не відчувається організації дітей
всякі наради	всілякі наради
їх ватажок	їхній ватажок
кожен не може устояти від спокуси	ніхто не може встояти проти спокуси
самий факт дій	сам факт дій
виявили свої здібності	виявили власні здібності
у своїх інтересах	у власних інтересах
мати свою позицію	мати власну позицію
те ж саме	те саме
той же	той самий
у тім же числі журналу	у тому самому числі журналу
у цьому відношенні	щодо цього, з цього погляду, з цієї точки зору
усякою ціною загострити	будь–якою ціною загострити
може, хто з рідних чи знайомих зголоситься	може, хтось з рідних чи знайомих зголоситься
це ж можна сказати	те саме можна сказати
крім цього держава потребує підтримки	крім того держава потребує підтримки
криміналу в цьому немає	криміналу тут немає
чим можуть скористатися	з чого можуть скористатися
Які ж адміністративні заходи можна вжити?	Яких же адміністративних заходів можна вжити?
ні в якому разі	.у жодному разі
при одній думці	на саму думку

2.Особливості використання займенників у ділових паперах

ЗАВДАННЯ 1. Прочитайте текст "Вживання займенників у документах".Складіть тезовий план до поданого тексту. Аргументуйте вибір цього типу компресії тексту. Підготуйте усне повідомлення за цією темою.

1. Слід уникати використання займенників (якщо можна) або в їх значенні вживати інші частини мови (особливо в автобіографії, заяві, службових записках).

неправильно	правильно
Прошу Вас надати мені грошову допомогу у зв'язку з моїм скрутним матеріальним становищем.	У зв'язку із скрутним матеріальним становищем прошу надати грошову допомогу
Я пропоную усунути п. Куліша В.Д. з посади лаборанта, яку він обіймав, у зв’язку з його неодноразовими порушеннями своїх службових обов’язків і перевести його на ...	Пропоную усунути п. Куліша В.Д. з посади лаборанта у зв’язку з неодноразовим порушенням службових обов’язків і перевести на ...

2.Слід уникати вживання займенників:

• із суфіксами зменшеності: такесенький, самісінький, нікогісінько;

• складних неозначених форм: абиякий, абихто, казна-хто;

• усічених форм прикметникових займенників: на моїм, у тім, на цім.

3.Треба використовувати тільки нормативні форми займенників, уникаючи розмовних, діалектних варіантів. Наприклад:

Неправильно	Правильно
На моїм Сей захід У кожнім У чиїм Кожний день поспіль Був відсутній якийсь час Свойого зобов’язання Те сталося випадково Невідомо який час Оці продукти Цеї ночі Невідомо якийсь звіт Невідомо чимось завершили Когось із присутніх Колишня нарада Тої розробки	на моєму цей захід у кожному у чийому котрий день поспіль був відсутній деякий час свого зобов’язання це сталося випадково невідомо скільки часу ці продукти цієї ночі невідомо який звіт невідомо чим завершили декого із присутніх та нарада тієї розробки

Увага! Запам’ятайте правильну форму у вживанні займенників у таких словосполученнях:

Неправильно Правильно

Дякую Вас Дякую Вам

Пробачте мене Пробачте мені

Скільки годин Котра година ?

Характерний йому Характерний для нього

Якісь учасники Деякі учасники.

В яку годину призначили? О котрій годині призначили…

Скільки годин? Котра година?

4. Потрібно уникати форм орудного відмінка особових займенників для називання суб'єкта дії, напр.:

Неправильно Правильно

мною запроваджено я запровадив

нами запропоновано ми запропонували або було

запропоновано

ними привезено вони привезли

вами доведено ви довели або було доведено

5. Уникати двозначності, що може виникнути:

• якщо займенник віддалений від слова, з яким синонімічно пов’язаний:

Неправильно Правильно

Значна кількість учених взяла У секційних засіданнях взяла

активну участь у секційних участь значна кількість учених засіданнях. Їх виявилося багато.

• якщо можливе співвіднесення займенника з будь-яким із слів, однаково граматично вираженим:

Неправильно Правильно

Лаборант Горобець В.О. Головуючий (голова зборів)

внесла пропозицію. відхилив пропозицію

Головуючий з нею не лаборанта Горобець В.О.

погодився.

• якщо замість особового займенника вжито присвійний:

Неправильно Правильно

Моїм отриманим завданням Я отримав завдання ...

було ... Завдання, яке я отримав ...

• якщо вжито зворотно-присвійний займенник свій:

Неправильно Правильно

Він своїми руками відремонтував Він власноруч відремонтував

свою машину. особисту машину.

Директор попросив присутніх Директор запропонував

прокоментувати свої пропозиції присутніх прокоментувати

їхні пропозиції

• якщо вжито зворотний займенник з неконкретним співвіднесенням:

Неправильно Правильно

Комісія запропонувала адміністрації Комісія запропонувала свої

взяти на себе функції щодо розсліду- послуги адміністрації у

вання НП розслідуванні НП

• якщо неправильно узгоджено займенник зі збірним іменником:

Неправильно Правильно

Цими гіллями закрили канаву. Цим гіллям закрили канаву.

• якщо є невиправдане використання займенника у формі Ор. відм.:

Неправильно Правильно

Усією групою пішли на заняття Група в повному складі пішла

на заняття.

6. Правильний наголос у займенниках – це не тільки культура мовлення, а й засіб уникнення двозначності.

У Р. і Д. відмінках однини займенників то, те, цей, це наголос падає на кінцевий склад: того́, тому́, цього́, цьому́. А в М. та Р. відмінках з прийменниками наголос переходить на перший склад: на то́му, у цьо́му, біля то́го, для цьо́го, до то́го, не без то́го, не від то́го.

7.Для уникнення зайвого паралелізму, краще в діловому мовленні додержуватися присвійного займенника їхній, ніж Р. чи З. відмінків їх (від – вони)