
- •Машини для роздавання кормів і видалення гною Методичні вказівки до лабораторної роботи № 5
- •2.2 Теоретичні відомості
- •2.2.1 Зоотехнічні вимоги до кормороздавачів
- •2.2.2 Класифікація кормороздавачів
- •2.2.3 Класифікація технічних систем та засобів механізації прибирання гною
- •2.3 Оснащення робочого місця
- •2.4 Рекомендації щодо виконання роботи й оформлення звіту
- •2.5 Питання для самоконтролю
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
|
|
Таврійський державний агротехнологічний університет
Мелітополь-2009
|
ЄФРЕМОВА Г.В. БОЛТЯНСЬКА Н.І.
Кафедра „Механізація тваринництва”
Машини для роздавання кормів і видалення гною
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ
Для студентів 4 курсу напрямку 6.000.101 Енергетика та електротехнічні системи в АПК
|
Розробив Г.В.Єфремова - асистент
Н.І.Болтянська – доцент, к.т.н.
Рецензенти доцент, к.т.н.Болтянський Б.В. кафедра МТ
доцент, к.т.н. Коваленко О.І. кафедра "Електропостачання сільського господарства"
Розглянуто на засіданні кафедри механізації тваринництва
Протокол № 2 від " 25 " вересня 2008 р.
Зав. кафедри,
доцент, к.т.н. С.М. Коломієць
Рекомендовано до друку методичною комісією факультету ЕСВ
Протокол №___5____від "15"__травня__2009 р.
Машини для роздавання кормів і видалення гною Методичні вказівки до лабораторної роботи № 5
Мета роботи
Вивчити призначення, будову, технологічні процеси машин для роздавання кормів і систем гноєвидалення.
1 ВКАЗІВКИ З ПІДГОТОВКИ ДО РОБОТИ
1.1 Завдання для самостійної підготовки до роботи
Вивчити:
- зоотехнічні вимоги, шо висуваються до кормороздавачів;
- класифікацію машин для роздавання кормів;
- класифікацію систем гноєвидалення.
1.2 Питання для самопідготовки
Зоотехнічні вимоги, шо висуваються до кормороздавачів.
Класифікація машин для роздавання кормів.
Класифікація систем гноєвидалення.
1.3 Рекомендована література
1 Механизация и электрификация животноводства./ П.П. Карташов [и др.] – М.: Агропромиздат, 1987. - 480 с.
2 Алешкин В.Р. Механизация животноводства / В.Р. Алешкин, С.В.Мельников, П.М. Рощин. – М.: Агропромиздат, 1985 - 336 с.
3 Белянчиков Н.Н. Механизация животноводства и кормоприготовления/ Н.Н. Белянчиков, А.И. Смирнов. – М.: Агропромиздат, 1990. - 452 с.
2 вказівки до виконання роботи
2.1 Програма роботи
Виконуючи роботу, студенту необхідно вивчити:
- загальну будову і технологічний процес роботи кормороздавачів КТУ-10А, КСП-0,8;
- загальну будову і технологічні процеси транспортерів типу ТСН, скреперної установки УС-Ф-170.
Ознайомитись:
- з технічними характеристиками вивчених машин;
- з кормороздавачами РС-5А, РК-50;
- з мобільними засобами гноєвидалення, гідросистемами, установкою для транспортування гною УТН-10.
Скласти звіт і захистити роботу.
2.2 Теоретичні відомості
2.2.1 Зоотехнічні вимоги до кормороздавачів
Засоби механізації роздавання кормів повинні задовольняти таким вимогам:
- забезпечувати задану точність дозування та рівномірність видачі всіх видів кормів;
- мати можливість дозувати корм кожній тварині окремо або групі тварин з рівними нормами споживання;
- робочі органи кормороздавача не повинні погіршувати якість (додаткове подрібнення, забруднення тощо) чи допускати втрати кормів;
- не створювати небезпеки для тварин і обслуговуючого персоналу, бути простими в експлуатації та обслуговуванні, надійними і довговічними в роботі;
- забезпечувати можливість автоматизації технологічних процесів.
Допустимі відхилення від заданої норми видачі для стеблових кормів повинні бути в межах ±15 %, а концентрованих – ±5 %. Незворотні втрати корму в процесі роздавання не повинні перевищувати 1 %. Тривалість циклу роздавання кормів в одному приміщенні мобільними засобами не повинна перевищувати 30 хв, а стаціонарними – 20 хв.
Кормороздавачі повинні відзначатися універсальністю щодо можливості роздавання різних видів кормів у межах однієї ферми та регулювання норми видачі від мінімального до максимального значення, а також високою продуктивністю; не створювати надмірного шуму в приміщенні; легко очищатися від залишків корму та бруду; мати строк окупності не більше двох років і коефіцієнт готовності не менше 0,98.
Рівномірність та норму роздавання кормів визначають візуально або методом зважування проб, зібраних із метрових ділянок годівниці.