МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Таврійський державний агротехнологічний університет Мелітополь-2009	ЄФРЕМОВА Г.В. БОЛТЯНСЬКА Н.І. Кафедра „Механізація тваринництва” Подрібнювачі грубих і концентрованих кормів МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ Для студентів 4 курсу напрямку 6.000.101 Енергетика та електротехнічні системи в АПК

Розробив Г.В.Єфремова - асистент

Н.І.Болтянська – доцент, к.т.н.

Рецензенти доцент, к.т.н.Болтянський Б.В. кафедра МТ

доцент, к.т.н. Коваленко О.І. кафедра "Електропостачання сільського господарства"

Розглянуто на засіданні кафедри механізації тваринництва

Протокол № 2 від " 25 " вересня 2008 р.

Зав. кафедри,

доцент, к.т.н. С.М. Коломієць

Рекомендовано до друку методичною комісією факультету ЕСВ

Протокол №___5____від "15"__травня__2009 р.

Подрібнювачі грубих і концентрованих кормів Методичні вказівки до лабораторної роботи № 1

Мета роботи

Ознайомитись з призначенням, вивчити будову і технологічні процеси подрібнювачів грубих і концентрованих кормів.

1 ВКАЗІВКИ З ПІДГОТОВКИ ДО РОБОТИ

1.1 Завдання для самостійної підготовки до роботи

Вивчити:

- робочі органи молоткових дробарок і їх класифікація [1, с. 102; 2, с. 102...107];

- типи ріжучих апаратів машин для подрібнення стеблових кормів [1, с . 85...94; 2, с. 160];

- основні типи машин для обробки кормів і їх робочі органи [1, с. 78, 79; 2, с. 160, 161, 195].

1.2 Питання для самопідготовки

1. Робочі органи молоткових дробарок і їх класифікація.

2. Типи ріжучих апаратів машин для подрібнення стеблових кормів.

3. Основні типи машин для обробки кормів і їх робочі органи.

1.3 Рекомендована література

1 Белянчиков Н.И. Механизация технологических процессов / Н.И. Белянчиков - М.: Агропромиздат, 1989. - 400 с.

2 Механизация и электрификация животноводства / Карташов П.П. и др. – М.: Агропромиздат, 1987. - 480 с.

2 вказівки до виконання роботи

2.1 Програма робіт

Виконуючи роботу студенту необхідно вивчити:

- робочі органи молоткових дробарок і їх класифікацію [1, с. 102; 2, с. 102...107];

- типи ріжучих апаратів машин для подрібнення стеблових кормів [1, с . 85...94; 2, с. 160];

- будову і умови експлуатації подрібнювачів КДУ-2, ДКМ-5, Волгарь-5 [1, с. 78, 79; 2 с. 160, 161, 195].

Ознайомитись:

- з вимогами до подрібнювачів [1, с. 78, 79; 2 с. 160, 161];

- з будовою та роботою подрібнювачів ИГК-30Б, ИРТ-165, ДБ-5 [1, с. 78, 79; 2 с. 160, 161, 195].

2.2 Теоретичні відомості

2.2.1 Подрібнювачі стеблових кормів

Вимоги до подрібнювачів

Подрібнювачі стеблових кормів повинні задовольняти такі вимоги:

• універсальність щодо можливості переробки різних видів грубих кормів та зеленої маси;

• можливість регулювання крупності (довжини) часток продукту в межах, відповідно до зоотехнічних вимог (від 2 до 50 мм);

• здатність особливо при переробці грубих кормів перетирати та розщепляти стебла вздовж волокон, тобто перетворювати різку з жорсткими гострими краями у м’яку січку;

• наявність пристроїв для видалення важких включень (метал, каміння, грудки землі тощо);

• висока ступінь механізації завантажування сировини та видалення продуктів подрібнення;

• простота конструкції та технічного обслуговування, надійність і довговічність в експлуатації.

Для переробки стеблових (грубі, зелені, силосовані) кормів використовують спеціальні подрібнювачі з ножовими або штифтовими робочими органами, а також універсальні молоткові.

Подрібнювач включає такі основні елементи: бункер, живильник, що складається з подавального конвеєра та пресувального механізму; виконавчий або подрібнювальний апарат, який має активні та пасивні робочі органи; розвантажувальний пристрій (пневматичний або механічний транспортер чи звичайна скатна поверхня).

Живильний механізм подрібнювача стеблових кормів повинен по можливості рівномірно подавати перероблювану сировину до виконавчого апарата і забезпечувати ущільнення (пресування) шару, що подається, безпосередньо перед подрібненням. Стеблові корми – це досить пухкі матеріали з низькою об’ємною масою. Тому попереднє їх ущільнення має істотне значення для конструювання подрібнювача і самого технологічного процесу. У результаті попереднього ущільнення перероблюваного шару товщина останнього зменшується, що, в свою чергу, сприяє компактності різального апарата. Крім того, пресувальний механізм усуває чи в значній мірі скорочує дію попереднього ущільнення з боку різального апарата і цим полегшує і підвищує ефективність подрібнення стеблових матеріалів.

Отже, основні вимоги до живильника – це стабільна подача і надійне ущільнення перероблюваного шару. При цьому важливо, щоб пресувальний механізм підводив шар перероблюваного матеріалу в ущільненому стані якнайближче до різального апарата.

У машинах для переробки грубих кормів на січку застосовують ножові або штифтові подрібнювальні апарати, а переробку зелених, силосованих та деяких інших кормів на січку чи пасту здійснюють ножовими і комбінованими подрібнювачами. Порівнюючи ножові та штифтові подрібнювачі відносно переробки грубих кормів, слід зазначити, що перші, принцип дії яких полягає в розрізанні матеріалу на частки, споживають у 2-2,5 рази менше енергії на переробку тієї ж кількості корму, ніж штифтові. Але штифтові апарати забезпечують кращу якість переробки. Вони не лише скорочують довжину часток, але й розщеплюють стебла вздовж волокон, перетирають їх і роблять січку м’якою. Після такої переробки грубі корми легше змочуються, наприклад слиною, хімічними реагентами чи іншими рідинами, інтенсивніше піддаються різним технологічним заходам (тепловій і хімічній обробці тощо), краще поїдаються тваринами, повніше засвоюються в їх організмі. Для відновлення високоефективної працездатності ножі та протирізальні елементи соломосилосорізок рекомендується заточувати після переробки відповідно 4-6 та 18-25 т кормів. У зв’язку з цим істотно ускладнюється експлуатація цих машин, підвищуються витрати на їх технічне обслуговування.

З іншого боку, у разі переробки кормів з високим вмістом вологи (соковитих) саме різальні апарати, як найбільш економічні за енерговитратами, спричиняють мінімальні виділення соку, допускають найменші втрати поживних речовин.