
- •Питання для диференційованого заліку та іспиту з оториноларингології і. Загальні питання
- •Основні етапи розвитку оториноларингології як галузі медичних знань.
- •Історія оториноларингології на Україні.
- •Іі. Вухо
- •Клінічна анатомія зовнішнього вуха.
- •Барабанна перетинка.
- •Порожнини середнього вуха.
- •Стінки і поверхи барабанної порожнини.
- •Слухові кісточки і м’язи барабанної порожнини.
- •Сосковидний відросток.
- •Слухова труба.
- •Топографія лицевого нерву.
- •Анатомія присінку внутрішнього вуха.
- •Анатомія завитки.
- •Спіральний орган.
- •Півколові канали.
- •Вестибулярні ядра, їх зв’язки.
- •Вестибулярні рефлекси.
- •Механізми проведення звуку.
- •Провідні шляхи слухового аналізатора.
- •Адекватний подразник слухового аналізатора.
- •Теорії слуху.
- •Дослідження слуху мовою і камертонами.
- •Тональна порогова і мовна аудіометрія.
- •Диференційна діагностика уражень звукопровідного і звукосприймального апаратів.
- •Адекватні подразники і пороги збудження півколових каналів і отолітового апарату.
- •Закономірності ністагменної реакції.
- •Вестибулометрія: мета, групи тестів.
- •Вестибулометричні тести для дослідження спонтанних вестибулярних порушень.
- •Калорична і обертальна проби.
- •Дослідження отолітової функції.
- •Гематома і перихондрит вушної раковини.
- •Зовнішній отит.
- •Фурункул зовнішнього слухового ходу
- •Зовнішній дифузний отит
- •Сірчана пробка.
- •Сторонні тіла вуха.
- •Гостре гнійне запалення середнього вуха. Етіологія, патогенез, клініка.
- •Особливості перебігу гострого середнього отиту у ранньому дитячому віці.
- •Особливості перебігу середнього отиту при інфекційних хворобах (грип, кір, скарлатина, туберкульоз).
- •Лікування гострого гнійного середнього отиту. Парацентез.
- •Мастоїдит.
- •Антромастоїдотомія.
- •Наслідки гострих та середніх отитів.
- •Хронічне гнійне запалення середнього вуха. Обов’язкові ознаки. Класифікація.
- •Мезотимпаніт.
- •Епітимпаніт. Холестеатома.
- •Консервативне лікування хронічного гнійного середнього отиту.
- •Сануючі операції при хронічному гнійному отиті.
- •Операції, що покращують слух при хронічному гнійному отиті.
- •Лабіринтит.
- •Шляхи і етапи поширення інфекції з вуха в порожнину черепа.
- •Синустромбоз і отогенний сепсис.
- •Отогенний абсцес півкуль головного мозку.
- •Отогенний абсцес мозочка.
- •Отогенний менінгіт.
- •Гострий і хронічний катар середнього вуха.
- •Хвороба Меньєра. Етіологія, патогенез, клініка.
- •Лікування хвороби Меньєра. Методи лікування гострої вестибулярної дисфункції.
- •Сенсоневральна приглухуватість. Причини, діагностика.
- •Сенсоневральна приглухуватість. Лікування.
- •Отосклероз.
- •Приглухуватість. Протезування слуху.
- •Ііі. Ніс і приносові пазухи
- •Клінічна анатомія зовнішнього носа.
- •Клінічна анатомія порожнини носа.
- •Кровопостачання носа.
- •Нюховий аналізатор.
- •Дослідження нюху.
- •Значення носового дихання.
- •Методи дослідження носа.
- •Вікові аспекти розвитку приносових пазух. Клінічне значення.
- •Клінічна анатомія верхньощелепної пазухи.
- •Клінічна анатомія лобної пазухи.
- •Клінічна анатомія решітчастої пазухи.
- •Клінічна анатомія основної пазухи.
- •Методи дослідження приносових пазух.
- •Фурункул носа.
- •Захворювання зовнішнього носа (бешиха, екзема, сікоз, ринофіма).
- •Гострий нежить.
- •Хронічний катаральний нежить.
- •Хронічний гіпертрофічний нежить.
- •Хронічний атрофічний нежить.
- •Вазомоторний нежить. Алергічна форма.
- •Вазомоторний нежить. Нейровегетативна форма.
- •Сифіліс носа.
- •Сторонні тіла порожнини носа.
- •Травми носа і приносових пазух.
- •Гематома і абсцес перегородки носа.
- •Викривлення перегородки носа, синехії та атрезії порожнини носа.
- •Носова кровотеча.
- •Передня і задня тампонади носа.
- •Класифікація параназальних синуїтів.
- •Загальні і місцеві симптоми гострих і хронічних синуїтів.
- •Гострий і хронічний етмоїдит.
- •Гострий гайморит.
- •Хронічний гайморит.
- •Гострий і хронічний фронтит.
- •Гострий і хронічний сфеноїдит.
- •Поліпи носа.
- •Орбітальні ускладнення гострих і хронічних синуїтів.
- •Риногенні внутрішньочерепні ускладнення.
- •Злоякісні новоутворення носа і приносових пазух.
- •IV. Глотка. Стравохід
- •Клінічна анатомія глотки.
- •Анатомія лімфаденоїдного глоткового кільця.
- •Фізіологія лімфаденоїдного глоткового кільця.
- •Методи дослідження глотки.
- •Сторонні тіла глотки.
- •Гострий фарингіт.
- •Лептотрихоз.
- •Заглотковий абсцес.
- •Класифікація тонзилітів.
- •Хронічні:
- •Катаральна ангіна.
- •Лакунарна ангіна.
- •Фолікулярна ангіна.
- •Виразково-плівчаста ангіна.
- •Ускладнення гострих тонзилітів.
- •Паратонзиліт і паратонзилярний абсцеси.
- •Вторинні ангіни.
- •Дифтерія глотки.
- •Аденоїдні розрощення.
- •Гіпертрофія піднебінних мигдаликів.
- •Хронічний тонзиліт. Класифікація. Формулювання діагнозу.
- •Місцеві ознаки хронічного тонзиліту.
- •Види декомпенсації хронічного тонзиліту.
- •Консервативне лікування хронічного тонзиліту.
- •Хірургічне лікування хронічного тонзиліту.
- •Юнацька ангіофіброма носоглотки.
- •Злоякісні пухлини глотки.
- •Анатомія стравоходу.
- •Сторонні тіла стравоходу.
- •Ускладнення сторонніх тіл стравоходу.
- •Опіки стравоходу.
- •V. Гортань. Трахея. Бронхи
- •Топографія гортані.
- •Хрящі, суглоби і зв’язки гортані.
- •М’язи гортані.
- •Іннервація гортані.
- •Клінічна анатомія порожнини гортані.
- •Методи дослідження гортані у дорослих і дітей.
- •Гострий стеноз гортані. Причини, патогенез, клініка.
- •Стадії стенозу гортані.
- •Набряк гортані.
- •Лікування гострого стенозу гортані.
- •Хронічний стеноз гортані.
- •Інтубація і трахеостомія.
- •Гострий катаральний ларингіт.
- •Гортанна ангіна.
- •Флегмонозний ларингіт. Епіглотит. Хондроперихондрит гортані.
- •Гострий ларинготрахеїт у дітей. Етіологія, патогенез, клініка.
- •Гострий ларинготрахеїт у дітей. Інтенсивна терапія.
- •Дифтерія гортані.
- •Хронічний ларингіт.
- •Доброякісні пухлини гортані.
- •Папіломатоз гортані.
- •Передракові захворювання гортані.
- •Клініка раку гортані.
- •Діагностика раку гортані.
- •Принципи ранньої діагностики раку гортані.
- •Лікування раку гортані.
- •Інфекційні гранульоми. Діагностика. Диференційна діагностика.
- •Склерома дихальних шляхів.
- •Туберкульоз гортані.
- •Сторонні тіла гортані.
- •Сторонні тіла трахеї.
- •Сторонні тіла бронхів. Стадії захворювання і види бронхостенозів.
- •Діагностика сторонніх тіл бронхів.
- •Видалення сторонніх тіл бронхів.
Консервативне лікування хронічного гнійного середнього отиту.
Загальне лікування хронічного отиту в стадії ремісії полягає в призначенні препаратів, що нормалізують реактивність організму, поліпшують трофічні процеси (вітаміни, елеутерокок, пантокрин, китайський лимонник тощо), біостимулятори, препарати кальцію, антигістамінні препарати. Антибактеріальне лікування показано тільки в період загострення процесу.
Виключно важливе значення має санація носової порожнини, при-носових пазух та горла.
Місцева санація складається з двох етапів: механічного видалення гною з вуха (туалет вуха); уведення в барабанну порожнину лікарських речовин.
Туалет вуха проводять за допомогою зонда та вати. Перед тим бажано закапати у вухо 3% розчин перекису водню для розм'якшення гною. Для вимивання гною з барабанної порожнини широко застосовують дезінфікуючі розчини. Це проводять за допомогою шприца Жане. Для промивання надбарабанного простору використовують канюлю Гартмана. Загнутий кінець канюлі через перфорацію барабанної перетинки уводять у надбарабанний простір і рідиною, що уводиться під тиском за допомогою шприца, вимивається патологічний вміст – гній та холестеатомні маси. Для промивання барабанної порожнини використовують такі розчини: фурацилін, етакридину лактат, калію перманганат, 0,5-1% розчин формаліну, протеолітичні ферменти – трипсин, хімотрипсин тощо. Розчини мають бути підігрітими до температури 37-38 °С, тобто близької до температури тіла. У разі недотримання даного правила та використання непідігрітого розчину можна спричинити подразнення рецепторів вестибулярного аналізатора та пов'язані з цим вестибулярні розлади. Якщо ця маніпуляція спричиняє біль, необхідно провести поверхневу анестезію барабанної порожнини. Для цього частіше використовують 5% розчин дикаїну, котрий на турунді уводять у зовнішній слуховий хід та барабанну порожнину. Після промивання вухо слід висушити за допомогою вушного зонда з ватою або шляхом аспірації рідини за допомогою канюлі, що підключається до електровідсмоктувача.
Після туалету вуха в барабанну порожнину уводять лікарські речовини в наступних лікарських формах: розчини, порошки, мазі. Більшість розчинів готують на 70% етиловому спирті: 3% борний спирт, 5% сульфациловий спирт, 5% саліциловий спирт, спиртові розчини антибіотиків – 2,5% розчин граміцидину, флавофунгіну; екстракти та соки рослин – спиртові розчини часнику, цибулі, хлорофіліпту. У деяких хворих спиртові розчини спричиняють біль у вусі, у зв'язку з чим слід використати водні розчини антисептиків. У вухо можна уводити соки алое, ромашки, чистотілу. Використовують 1%, 5% та 10% розчини сульфаніламідів. Розчини антибіотиків призначають після визначення чутливості флори. Групу ототоксичних антибіотиків не використовують. Успішно використовують в'яжучі засоби: 1-2% розчин нітрату срібла, протаргол, коларгол, трихлороцтову кислоту.
Гнійний середній отит грибкової природи (отомікоз) лікують антимікотичними препаратами: генціанвіолет, рідина Кастелляні, брильянтовий зелений, нітрофунгін, резорциновий спирт," флавофунгін, ністатинова мазь, конестенова мазь (клотримазол), амфотерицин В.
Грануляції в барабанній порожнині припікають 20-50% розчином нітрату срібла. Великі грануляції або поліп видаляють за допомогою конхотома, кюретки або петлі (мал. 61).
Якщо в запальному процесі є алергічний компонент, то для місцевого лікування використовують 5% розчин димедролу, дексаметазон, суспензію гідрокортизону, мазі, що вміщують кортикостероїди, - оксикорт, лоринден, преднізо-лонову мазь тощо.
Лікарські речовини можна уводити в барабанну порожнину за допомогою ендаурального електрофорезу, а також через слухову трубу. З фізіотерапевтичних процедур таким хворим призначають УВЧ, аероіонотерапію, електрофорез ендоназально (для санації слухової труби) та злектрофорез ендаурально – антибіотиків, 1-2% розчину сульфату цинку, 1-2% розчину нітрату срібла. Використовують грязелікування: аплікації на ділянку соскоподібного відростка. Грязелікування призначають тільки в період ремісії.
Лікарські речовини необхідно міняти кожні 2-3 тиж, щоб до них не звикла мікрофлора. Тривале використання спиртових розчинів веде до утворення рубців і спайок у барабанній порожнині, до фіброзного переродження слизової оболонки барабанної порожнини, що створює несприятливі у мови для наступної реконструктивної операції на вусі.
Запорукою успішного лікування хворих на хронічний гнійний отит є чітке виконання рекомендацій: берегти вухо, щоб до нього не потрапляла вода. Під час купання та миття голови хворий повинен затуляти вухо ватою, просоченою будь-якою олією.
Зазначене лікування проводять, як правило, у хворих на мезотимпаніт. Лікування хворих на епітимпаніт можна почати з консервативного лікування, але головним методом його лікування є хірургічний.