- •1. Державне управління як навчальна дисципліна і наука, джерела виникнення і формування.
- •2. Феномен державного управлінн: поняття та сутність.
- •Основні завдання, функції і принципи державного управління.
- •Методологія і методи досліджень у д.У.
- •6. Державна влада як атрибут державного управління
- •7. Конституційні основи державної влади в Україні.
- •8. Основні ланки системи органів державного управління. Центральні органи державного управління
- •Органи державного управління загальної компетенції.
- •12. Система державного управління на початковому етапі Незалежності (1991-1994) та у перехідний період (1994-1996).
- •13. Інститут Президента України та державне управління.
- •13. Кабінет Міністрів України як вищий орган виконавчої влади.
- •16. Адміністративна реформа в Україні.
- •17. Конституційно-правові засади співвідношення і взаємодії виконавчої і законодавчої гілок влади.
- •18. Місце і роль регіонального управління в загальній системі державного управління.
- •19. Регіональне управління: суть, завдання, принципи, форми і методи.
- •21. Місцеве самоврядування в сисиемі народовладдя.
- •Система місцевого самоврядування в Україні
- •23. Апарат державного управління: поняття, специфічні ознаки.
- •24. Класифікація органів виконавчої влади
- •26. Міністерства. Досвід функціонування інституту держсекретарів.
- •27. Обєкти і субєкти державно-управлінських та правових відносин.
- •28. Звернення громадян та їх розгляд органами державної влади.
- •29. Порядок, терміни подання і розгляду звернення.
- •30. Контроль за додержанням законодавства про звернення і відповідальність за порушення.
- •Бюрократизм в органах управління.
- •37. Міжнародні стандарти з питань прав і обовязків громадянина, стан і практика їх реалізації в Україні.
- •39. 40. Поняття і суть управлінського рішення. Класифікація
- •41. Етипи і стадії підготовки управлінського рішення.
- •43. Технологія процедури прийняття рішень у державному управлінні
- •44. Система методів, що використовуються при прийнятті управлінських рішень.
- •46. Зміст законності в державному управлінні.
- •5. Поняття правопорядку
- •48. Дисципліна і відповідальність у забезпеченні законності.
- •49. 50. Специфіка відповідальності в державному управлінні.
- •51. Юридична відповідальність: її види
- •2. Види контролю: внутрішній і зовнішній; управлінський і бюджетний
- •3. Етапи проведення контролю: попередній (або превентивний), поточний (або оперативний), підсумковий
- •4. Контроль, інституціалізований за гілками державної влади
- •Найважливіші функції основних суб’єктів державного фінансового контролю (Стефаник і.Б.)
- •60. Наукові засади контролю в управлінні.
- •62. Головні завдання державної податкової служби України.
- •63. Громадський контроль.
- •67. Інформаційне забезпечення внутрішньої організації органу державної влади.
- •68. Визначення терміну «інформація», види.
- •69. Інформаційна система: визначення, поняття,загальна характеристика.
- •70. Основні джерела інформації органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Стаття 21. Інформація державних органів та органів місцевого самоврядування
- •71. 72. Комунікації та комунікаційний процес. Етапи
- •73.74. Звязки з громадськістю в системі управлінської діяльності органу державної влади
- •75. Особливості державного управління в сфері економіки ринкової орієнтації.
- •76. Державне управління в сфері національної безпеки.
- •2. Особливості відповідальності урядів та інших вищих суб'єктів виконавчої влади
Методологія і методи досліджень у д.У.
Метод державного управління – це спосіб практичної реалізації управлінських функцій шляхом організаційно-розпорядчого впливу суб’єкта управління на поведінку і суспільну діяльність керованого об’єкта з метою досягнення поставлених управлінських цілей.
Методи державного управління
Адміністративні
|
|
Економічні |
|
Правові |
|
Соціально- психологічні |
|
|
|
|
|||
Розпорядчі |
Індикативне планування |
Правове регулювання |
Соціальні |
Регламентаційні |
|
Державне регулювання |
|
Переконання і примус |
|
Морально етичні |
|
|
|
|
|||
Нормативні |
Грошово-кредитна та фінансова політика |
Субординація і координація |
Психологічні |
-
Захист та заохочення конкуренції
Ціноутворення
-
Податкова система
Економічне стимулювання
6. Державна влада як атрибут державного управління
державна влада – публічно-політичні, вольові відносини, що утворюються між державним апаратом і суб’єктами політичної системи суспільства на підгрунті правових норм, зі спиранням, у разі потреби, на державний примус.
Ознаками державної влади є:
1) публічна влада – виступає від імені всього суспільства
2) апаратна влада – концентрується в апараті, системі органів держави
3)верховна влада – юридично уособлює загальнообов’язкову волю всього суспільства, має у своєму розпорядженні монопольне право видавати закони і спиратися на апарат примусу як один із засобів дотримання законів та інших правових актів;
4) універсальна влада – поширює владні рішення на усе суспільство: вони є загальнообов’язковими для всіх колективних і індивідуальних суб’єктів;
5) суверенна влада – відділена від інших видів влади усередині країни (від партійної, церковної та ін., від влади інших держав);
6) легітимна влада – юридично (конституційно) обґрунтована і визнана народом країни, а також світовою спільнотою
7) легальна влада – узаконена у своїй діяльності, в тому числі у застосуванні сили в межах держави.
Сутність державної влади полягає в тому, що, відображаючи загальну волю громадян держави, вона справляє цілевизначальний, організуючий, регулюючий вплив на все суспільство.
7. Конституційні основи державної влади в Україні.
Державна влада є одним із основних предметі конституційного регулювання. Закономірно, що в чинній Конституції України їй приділено найбільше уваги. Положення Конституції України про основні засади, механізм та порядок здійснення державної влади становлять найбільшу її частину (65 статей). Поряд із безпосереднім народовладдям і місцевим самоврядуванням чинна Конституція України закріплює якісно нову систему державної влади, не властиву попередній Конституції України і відповідно д<;ржаві та суспільству в цілому.
Замість вертикальної, ієрархічної системи влади, подібно до радянської, Конституція України передбачила горизонтальну систему організації державної влади, яка грунтується на її поділі на законодавчу, виконавчу і судову, закріпила декіїгька принципово нових інститутів державної влади — Президент України, Конституційний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Вища рада юстиції, місцеві державні адміністрації та інші органи державної влади, істотно змінила статус більшості органів державної влади, насамперед їх функції і повноваження, передбачила нові гарантії функціонування системи органів державної влади та конституційно-правову відповідальність органів державної влади за свою діяльність.
