Основні напрямки раціоналізації та економії витрат

Напрямки економії і раціоналізації витрат обігу

І група - вдосконалення системи управління:

а) організація детального обліку витрат за місцями їх виникнення;

б) поглиблення госпрозрахункових відносин на підприємстві, переведення окремих його підрозділів на госпрозрахунок;

в) скорочення ланковості управління підприємством;

г) автоматизація управлінських процесів.

II група - забезпечення зростання товарообороту, вдосконалення його скла­ду і структури:

а) вдосконалення маркетингової діяльності;

б) збільшення питомої ваги дрібнооптової і оптової реалізації товарів;

в) збільшення питомої ваги товарів з низьким рівнем витрато місткості.

Ш група - збільшення ефективності використання основних фондів:

а) збільшення коефіцієнта змінності і безперервності роботи устаткування торговельного підприємства;

б) збільшення питомої ваги активної частини основних фондів;

в) ліквідація чи забезпечення альтернативності використання частини основних фондів, що не використовуються;

г) збільшення питомої ваги торговельної площі, коефіцієнтів виставкової демонстраційної площі.

IV група - оптимізація складу і структури оборотних активів:

а) обґрунтоване нормування потреби в товарах, матеріалах, МШП;

б) прискорення товарооборотності і раціональне використання матеріальних

оборотних активів;

в) оптимізація джерел фінансування оборотних активів;

г) вдосконалення політики залучення позикових фінансових ресурсів.

V група - збільшення продуктивності праці:

а) оптимізація чисельності працівників окремих категорій і професій;

б) підвищення кваліфікації працівників;

в) побудова ефективних системи матеріального стимулювання праці на підприємстві;

г) раціоналізація режиму роботи підприємства;

д) механізація трудомістких процесів.

VI група - вдосконалення торговельно-технологічного процесу:

а) скорочення ланковості товаропросування і відстані перевезень;

б) впровадження прогресивної технології транспортування товарів;

в) впровадження прогресивних форм продажу товарів і обслуговування покупців.

5. Стратегія управління поточними витратами торговельного підприємства

Стратегія управління поточними витратами (витратами обігу) є однією з допоміжних стратегій управління діяльністю торговельного підприємства в цілому.

Метою її розробки є оптимізація розміру поточних витрат, виходячи з генеральної мети управління - максимізації ринкової вартості підприємства та його поточного прибутку.

Загальна модель процесу управління витратами обігу торговельного підприємства

Облік витрат обігу і створення інформаційної бази прийняття управлінських рішень

Аналіз витрат обігу, оцінка факторів, що їх формують

Обґрунтування розміру витрат обігу на плановий період

Визначення міні­мально допустимого розміру витрат обігу відповідно до прийнятого стандарту торговельного обслуговування

Розрахунок прогнозної суми витрат обігу

Визначення макси­мально можливого розміру витрат обігу при прогнозному розмірі комерційного доходу і цільовому розмірі прибутку

Техніко-економічні розрахунки окремих видів витрат обігу

Економіко-стати стичне моделювання розміру і рівня витрат при плановому обсязі товарообороту

Прийняття управлінських рішень стосовно збільшення або зменшення витрат обігу

Перевірка відповідності прогнозної величини до заданих обмежень

Прийняття розробленого плану витрат

ні так