Наколювання основи спідниці

Спідниця – це нижня частина одягу (жіночого, дитячого, чоловічого). Спідниця є самостійним видом одягу (видом асортименту), а також може бути частиною комплекту або ансамблю. Спідниця має конструктивні пояси по лінії талії і по лінії стегон, що прокладаються тасьмою на манекені або на живій фігурі. Спідниця може спиратися на лінію талії, на лінію стегна або висіти на бретелях, тобто спиратися на плечовий пояс. Лінія талії у зв’язку з модними тенденціями час від часу переміщується по вертикалі: то підкреслює талію, то опускається на стегна, то розміщується під грудями.

Форми спідниць дуже різні і залежать від конструкції:

1. спідниця пряма, вузька з одним швом ззаду або спереду, з двома бічними швами, з рельєфами, з запахом. Сюди відносяться і етнічна «спідниця-саронг» у вигляді оберненого навколо стегон куска тканини.

2. спідниця двошовна, трохи розширена донизу, у вигляді трапеції, або звужена донизу, у вигляді бочонка.

3. спідниця з клинів, трьох або більше.

4. спідниця в складку, спідниця-плісе, спідниця-гофре.

5. спідниця пряма або розширена донизу, призборена, багатошарова, з оборками або воланами.

6. спідниця крою «кльош» (1/4 «сонця», 1/2 «сонця», або «напівсонце», і «сонце»). Такі спідниці дають при посадці на фігурі красиві фалди, але їх необхідно відтягувати за допомогою грузиків для вирівнювання низу спідниці.

7. спідниця з клинами «годе», з розширеними від лінії стегон, з цільнокроєними або зі вставними клинами. Кількість клинів в такій спідниці варіює від чотирьох до десяти. Чим більша кількість клинів «годе» в спідниці, тим красивіше лежать фалди.

8. спідниця цільна, безшовна з еластичної тканини (лайкри, спандекса, трикотажної панчохи і т.д.).

9. комбіновані спідниці (наприклад, спереду – прилегла, а ззаду – воланом-треном або зі складками та ін.).

10. спідниця зі вставними полотнищами у вигляді квадратів, прямокутників та ін., які можуть створити складні об’ємні форми при відносній простоті моделювання.

Наколювання основи одношовної спідниці

Спідниця з одним швом ззаду і виточками на лінії талії – класична одношовна спідниця. На основі цієї спідниці можна зробити наколювання двошовної спідниці з бічними швами. Для цього знімають наступні мірки: напівобхват талії, напівобхват стегон, довжина спідниці збоку.

Береться прямокутний кусок тканини розміром:

(напівобхват стегон + 2 … 3 см) х (довжина спідниці + підгин).

Порядок наколювання одношовної спідниці:

1-а булавка заколюється на середині переду на лінії талії; макетну тканину розміщують вертикально по ниткам основи, залишаючи запас тканини 3-4 см зверху так, щоб можна було заколоти бік на лінії талії (рис. 7).

2-а булавка заколюється на лінії стегон на середній лінії переду.

3-я булавка заколюється збоку на перетині бічної лінії і лінії стегон. Для зручності по лінії стегон можна прокласти контрастну нитку по нитці утоку.

4-а булавка заколюється ззаду, на перетині лінії стегон і середини спини на одній горизонталі з 3-ю булавкою.

5-а булавка заколюється на перетині лінії талії і середини спини. Необхідно уважно слідкувати за вертикальністю ниток основи.

Рис. 7. Наколювання основи одношовної приталеної спідниці:

а – вид спереду; б – вид ззаду; в – отримання бічної виточки

Далі залишки тканини на лінії талії необхідно розподілити і закласти у виточки спереду булавками 6, 7, 8, ззаду – булавками 9, 10, 11 і збоку. Розмір виточок визначається як різниця між напівобхватом стегон і талії. Бічну виточку розміщують по лінії боку манекена з відхиленням в сторону спинки на 1,5 – 2 см. Спочатку її заколюють булавкою 12 на лінії талії – основа виточки, загинають залишок тканини в сторону передньої половинки спідниці. Заколюють середину виточки булавкою 13 і кінець виточки – булавкою 14.

Виточки формуються так, щоб не було складок, зайвого скупчення тканини на кінцях виточок. Кількість виточок може бути різною; три і більше, як того потребує крутизна стегна і розмір талії. Напрямок виточок спереду і ззаду повинен враховувати форму стегон, сідниць і живота. Ці виточки можуть не бути строго вертикальними або паралельними бічній лінії силуета, якщо стегна дуже круті. Необхідно знайти «золоту середину» між вертикаллю і напрямком лінії боку.

При закладенні виточок не можна допускати перекос ниток утоку, які завжди повинні бути строго горизонтальні для попередження задирання спідниці (рис. 8). Визначивши розмір виточки, її заколюють булавками в трьох місцях: в основі, на середині і на кінці. Наплив тканини повинен знаходитися ближче до середини переду, якщо закладається передня виточка, або ближче до середини спини, якщо закладається задня виточка. Заколовши виточки, лінію талії додатково обколюють булавками, перевіряючи посадку спідниці. Для вірного визначення лінії талії можна прокласти тонкий поясок і знову скоректувати лінію талії. Потім перевіряють довжину спідниці спереду, ззаду, збоку, заміряючи лінійкою відстань від подолу спідниці до підлоги.

Рис. 8 Приклади неправильного (а, б, в) і правильного (г) розміщення виточок на талії спідниці:

а – дуже близько до середини спідниці або дуже близько до боку; б – виточка різко спрямована до середини спідниці; в – виточка різко спрямована до боку спідниці

Далі лінію талії, виточки, середину переду і спинки обводять крейдою, милом або спеціальним олівцем; знімають з манекена, виймаючи булавки; розкладають на столі й уточнюють макет, виправляючи похибки обведених ліній, користуючись лінійкою і лекалами (рис. 9).

Рис. 9. Розгортка наколювання цілої спідниці, розкладене на столі