8 Охорона праці
8.1 Організація служби охорони праці
Особливості організації охорони праці на підприємстві відіграють важливу роль. Простої та зниження ефективності праці, викликані аваріями, нещасними випадками на виробництві, професійними захворюваннями, не тільки уповільнюють виробничі процеси, але й стають причиною високих додаткових витрат для підприємства. Крім того, ці явища в значній мірі негативно впливають на безпеку виробництва, якість продукції та відношення до роботи працюючих.
З введенням Системи управління охороною праці (СУОП) кількість недоліків і пов'язаних з ними порушень правил безпечного виконання робіт, а також ризик виникнення аварійних ситуацій можуть бути суттєво скорочені.
У зв'язку з введенням нового Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" кожне підприємство повинне буде робити внески у Фонд соціального страхування.
Добре сплановані та реалізовані заходи в сфері охорони праці знижують ризик нещасних випадків і можливостей нанесення шкоди здоров'ю, забезпечують усунення зупинок у виробничому процесі і пов'язаних з цим виробничих витрат.
8.2 Мікроклімат виробничих приміщень
Оптимальні показники мікроклімату розповсюджуються на всю робочу зону промислових приміщень без розмежування робочих місць на постійні і непостійні, а допустимі для кожної різновидності цих місць.
Мікроклімат нормується згідно ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень».
В закритому виробничому приміщенні контрольованими показниками
повинні бути:
Таблиця
4.1.
Контрольовані показники |
Оптимальні |
Допустимі |
Температура повітря |
19-20оС |
18-25 оС |
Відносна вологість повітря |
40-60% |
55-75% |
Швидкість руху повітря |
0.1м/с |
0.3м/с |
Температура повітря поза постійними робочими місцями |
13-20 оС |
15-25 оС |
Розглянувши показники табл.4.1, можна сказати, що мікроклімат виробничих приміщень елеватора в межах норм.
8.3 Загазованість повітря
Загазованість нормується ГОСТ 12.1.007–76 ССБТ «Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони». Шкідливі і отруйні речовини у вигляді пари, газів, пилу, аерозолів, проникаючи в організм в невеликих кількостях, викликають порушення фізіологічних функцій, які при певних обставинах можуть перейти в отруєння. Отруєння настає в тому випадку, коли регуляторні пристосування організму не в змозі своєчасно забезпечити вивід яду.
Велику небезпеку становить для людини оксид вуглецю СО2, він утворюється при спалюванні пального в умовах недостатньої кількості повітря для повного утворення діоксину вуглецю, а тому міститься в багатьох відхідних газах, наприклад, у вихлопних газах автомобілів, в димових газах котельні. Це типовий представник побутових, транспортних та промислових забруднень повітря. Згідно з санітарними нормами, ГДК СО2 становить 20 мг/м³.
Також на заводі спостерігається незначне виділення діоксиду вуглецю при зберіганні зерна в силосах під час його дихання.
Діоксид вуглецю – наркотик, подразнює слизові оболонки, викликає шум у вухах, запаморочення.
Дія шкідливих парів і газів на організм людини дуже різноманітна. Проте встановлений ряд закономірностей, зв’язуючих токсичність хімічних речовин з їх будовою і фізико-хімічними властивостями.