
- •5.2,6. Облік амортизації основних засобів
- •5.2.7. Облік готової продукції (товарів, робіт, послуг)
- •5.2.8. Облік реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)
- •5.2.10. Облік розрахунків із бюджетом
- •5.2.12. Облік використання чистого прибутку
- •5.2.13 Синтетичний облік: бухгалтерські рахунки
- •Баланс на, 31 исовтня 2009 р.
Середньоденну
заробітну плату для нарахування
допомоги' визначають виходячи з заробітку
за попередні 6
місяців
(з 1-го
до
1-го
числа),
що передують місяцю, в якому людина
захворіла* і кількості відпрацьованих
робочих днів працівником за останні 6
календарних
місяців, що передують місяцю, в якому
настав страховий випадок.
Якщо застрахована особа працювала та сплачувала або за неї сплачувались страхові внески за період менше 6-ти місяців, то середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьовані місяці. У разі, якщо час роботи та сплати страхових внесків менше місяця, середньоденна заробітна плата визначається виходячи з фактично відпрацьованого часу і якщо на день настання страхового випадку застрахована особа не мала заробітку, або страховий випадок настав у перший день роботи - середньоденна заробітна плата для нарахування страхових виплат визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу).
Розрахунок середньоденної заробітної плати можна зобразити наступним чином:
де ЗП0, ЗПд - відповідно, основна і додаткова заробітна плата, нарахована працівнику з останні 6 календарних місяців, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок, грн.;
Др - кількість відпрацьованих робочих днів працівником за останні 6 календарних місяців, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.
До середньої заробітної плати включають заробітну плату у межах максимальної величини (граничної суми) заробітної плати (доходу) та оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачують страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування (дивись нижче).
Із сум допомоги по тимчасовій непрацездатності утримують страхові внески до Пенсійного фонду та податок з доходів фізичних осіб. Таким чином, з лікарняних не утримується:
- страховий внесок на загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку
з тимчасовою втратою працездатності й витратами, зумовленими народженням і похованням;
- страховий внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
Із сум лікарняних утримується:
- податок на доходи фізичних осіб (15%);
- збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (2%), оскільки об'єктом для утримання цього збору є сукупний оподатковуваний дохід.
Дія прикладу розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності виглядає так:
„, — ЗГІ. + ЗП, 2000*2
03 = 311 ,= --- = = 95,24грн.,
Др 42
03 = ДТН = Щ*Д,* К,„ = 95,24 * 5 * 0,6 = 285,72грн..
Результати нарахування заробітної плати, утримань з неї по кожному окремому працівникові представлені у відповідній відомості (таблиця 5.23).
Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за зальнообов'язковим державним соціальним врахуванням, затв. постановою КМУ від 26.09,2005 № 1266.
2 Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.09 2003 № 1266.
Таблиця
5.25
5.2,6. Облік амортизації основних засобів
У процесі експлуатації основні засоби фізично і морально зношуються. Сума нарахованого зносу (амортизації) переноситься на вартість виготовленої продукції. На суму нарахованої амортизації зменшується залишкова вартість основних засобів. Об'єктом амортизації є всі основні засоби (крім землі). П(С)БО 7 «Основні засоби» пропонуються наступні методи нарахування амортизації:
прямолінійний.
зменшення залишкової вартості,
прискореного зменшення залишкової вартості,
кумулятивний,
виробничий.
Підприємства також можуть застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, які передбачені податковим законодавством.
Порядок нарахування амортизації за кожним з шести методів ілюструє наступний приклад. Нехай первісна вартість автомобіля (В„) становить 90 тис. грн., очікувана ліквідаційна вартість (В„) - 14 тис. грн. Отже вартість автомобіля, яка амортизується (В*), дорівнює 76 тис. грн. (90-14). Строк корисного використання об'єкта (І) - 5 років.
Прямолінійний метод передбачає, що кожного року на операційні витрати переноситься одна і та ж сума амортизаційних відрахувань. Річна ж сума амортизації буде нараховуватися наступним чином:
В4(В.-В) В, 76 = ——-—= —а = — = \5,2тис.грн. і(В„ - В,) І 5
останній. Річна сума амортизації буде нараховуватися від залишкової вартості об'єкта:
,Ліш = в ф д, я в, *(] - ур!-) = 90 * (1 - {Ш) = 90*0.31 = 27,97тис.грн. * * е ' ,В„ \90 Н
А)Г = (90 -27.97)*0,31- \9,13тисгрн.
А1/" = (90 -27,97-19,23)*0,51 ^П.Птис.грн.
де В3-залишкова вартість об'єкгаосновних засобів.
Метод прискореного зменшення залишкової вартості забезпечує меншу швидкість прискорення амортизації порівняно з попереднім методом. При цьому, розрахунок річної суми амортизаційних відрахувань буде здійснюватися з використанням подвійної амортизаційної норми, що використовувалася при прямолінійному методі:
.4""" = В * N = В. * 2 * - = 90 * 2 * - = 90 * 0,4 = 36тис.грн. А2р* _ (90 _ 36) * 0<4 - 21,6тис.грн. А*/" = (90 - 36 21,6)* 0,4 = !2.96тис.грн
Кумулятивний метод також відноситься до методів прискореної амортизації. На відміну від попередніх методів він використовує річні кумулятивні коефіцієнти замість річної норми амортизації. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишилися до кінця очікуваного строку використання об'єкта, на суму числа років його корисного використання. Річна сума амортизації визначається як добуток вартості об'єкта, що амортизується, на відповідний кумулятивний коефіцієнт:
А'г" = В.*/Г' =В.*-^- = 76* = — = 25,33тис.грн.
' ' *„„ 1 + 2 + 3 + 4+5 15
4 304
41р" ■-- В * К2 -- 76 * = — = 20,21тис.грн.
" 1 + 2 + 3 + 4 + 5 15
І 1(\
Аір" =В*КЬ = 76* = — = 5,07тис.грн.
' ' 1<+2 + 3 + 4+5 15
де Ар - річна сума амортизації об'єкта основних засобів, тис.грн.; Мр - річна норма амортизаційних відрахувань. Відповідно за звітний квартал - 3,8 тис. грн. (15,20 / 4). Метод зменшення залишкової вартості передбачає прискорену амортизацію об'єкта, тобто найбільша сума амортизації буде перенесена на операційні витрати в перший рік корисного використання, а найменша - в
де Кр', К/, Кр - річні кумулятивні коефіцієнти, відповідно, для першого, другого та п'ятого року ексшгуатації об'єкта основних засобів;
/д. - кількість років, що залишилися до кінця очікуваного строку використання об'єкта, що амортизується;
Ісум - сума числа років корисного використання об'єкта.
Розрахунок амортизаційних відрахувань зведемо в таблицю 5.28,
Тепер за розрахованими даними необхідно скласти оборотну відомість.
Таблиця
5.28
Розрахунок амортизаційних відрахувань основних засобів за жовтень 2009 року
Інвен. № |
Назва об'єкта |
Первісна вартість, грн. |
Річні кумулятивні коефіцієнти |
Річна сума амортизації |
Місячна сума амортизації |
1 |
2 |
3 |
4 |
5=3*4 |
6=5/12 |
001 |
Гараж |
250 000 |
14/1 +2+... +20= 0,067 |
16 750 |
1395,83 |
002 |
«Газель» 33021 (А-92) |
95 000 |
3/1+2+...+5= =0,2 |
19 000 |
1583,33 |
003 |
«Газель» 33021 (ДП) |
105 000 |
3/1 +2+... +5= =0,2 |
21 000 |
1750,00 |
004 |
Комп'ютер 1 |
6 000 |
2/1+2+3=0,334 |
2 004 |
167.00 |
005 |
Комп'ютер 2 |
4 000 |
2/1+2+3=0,334 |
1 336 |
111,33 |
006 |
Офісні меблі |
ЗО 000 |
5/1+2+...+7= =0,179 |
5 370 |
447.5 |
007 |
Сигналізація |
5 000 |
5/1+2+...+5= =0,334 |
1 670 |
139,17 |
Усього нараховано |
5594.16 |
За операційну оренду офісного приміщення, електроенергію, воду, податок на землю та опалення сплачено 2 500 грн , в тому числі податковий кредит 416.67 грн. (2 500/6).
За електроенергію, воду, податок на землю та опалення майстерні сплачено 2000 грн., в тому числі податковий кредит 333,33 грн. (2000/6).