4. Вимоги до освітлення робочих місць, його види і коротка характеристика.

Більшість виробничих приміщень мають природне освітлення.

Природне освітлення визначають за коефіцієнтом природної освітленості (е):

e= (E_вн/E_зовн)*100, %

де Е_ен, Е_зовн - освітлення в приміщенні і за його межами, лк.

Нормоване значення коефіцієнта природного освітлення /КПО/, або е, визначають з урахуванням характеристики зорової роботи, системи освітлення. Рівень природного освітлення залежить від величини об'єкта, що органічно пов'язано з розрядом зорової роботи. Природне освітлення здійснюється:

боковим світлом (через віконні отвори чи прозорі елементи стін будівель). При цьому нормується e_min;

верхнім світлом (через ліхтар будівлі чи прозорі покриття в стелі). При цьому нормується e_серед;

комбінованим світлом (через віконні отвори і ліхтар будівлі). При цьому нормується e_серед;

Розрахунок природного освітлення зводиться до визначення ширини приміщення, кількості прогонів, коефіцієнту світлопропускання і затінення віконних прорізів протилежностоячими будівлями, ступеню точності виконуваної роботи, після чого визначають кількість віконних прорізів та їх розміри.

Виробниче освітлення може бути виконано у вигляді:

загального освітлення - при виконанні робіт, що не потребують великого зорового напруження. Світильники можуть бути розміщені рядами, згруповані, в шаховому порядку. Освітленість — від 75 до 300 лк;

місцеве освітлення. Самостійно у виробничих умовах не застосовується, а застосовується в парі із загальним. Для місцевого освітлення напруга повинна бути 6, 12, 24, 36, 42 В;

комбіноване освітлений (загальне і місцеве). Освітленість може бути до 300-1500 лк;

спеціальне освітлення (чергове, охоронне, бактерицидне);

аварійне освітлення (від автономних джерел або від вводу до підстанції. Рівень освітлення - не більше 5 % від загального).

5. Фактори небезпеки в умовах помешкання при користуванні електро-, газо- комунікаціями.

6. Сигнальні кольори, та виробнича естетика.

Виробнича естетика передбачає колірну обробку інтер'єра виробничих цехів і фарбування технологічного устаткування з урахуванням психофізіологічного впливу кольору на людину, зниження стомлюваності зору і можливості виникнення нещасливого випадку.

Стелі, панелі стін, ферми і перекриття рекомендується офарблювати у світло-блакитний колір.

Верстатне і ремонтно-технологічне устаткування необхідно офарблювати в ясно-сірі і ясно-зелені тони, термічне - в алюмінієвий, огороджувальні пристрої небезпечних зон і органів керування - відповідно до ДСТ 12.4.026-76, трубопроводи - у відповідності ДСТ 14202-69.

Рекомендується застосовувати наступні сигнальні кольори: червоний -зі значенням "стій", "заборона", "небезпека"; жовтий - зі значенням "увага", що попереджає про можливу небезпеку; зелений - зі значенням "безпечно"; синій - зі значенням "інформація".

У червоний колір офарблюють: кнопки, важелі вимикання й аварійних "стій", "заборона", "явна небезпека"; внутрішні поверхні кожухів і корпусів, що обгороджують частини машин, що рухаються, і механізмів, дверцятих шаф струмоведучих елементів; електромашини; трубопроводи гарячої води; ємкості з легкозаймистим, вогненебезпечним і вибухонебезпечним умістом; сигнальні лампи "тривога", "несправність", "високі обороти" і т.д. ; знаки, що забороняють; символи небезпечного електричного струму і знаки радіоактивності.

У жовтий колір офарблюють: відкриті обертові чи частини устаткування, що переміщаються, (крана-балки, повзуни, маховики); крайки огорож пристроїв, що не цілком укривають небезпечні зони (кожух абразивного кола, огородження приводних ланцюгів, ременів і т.д. ); місця точок змащення; сигнальні лампи; ємкості пестецидів; попереджуючі знаки.

У зелений колір офарблюють сигнальні лампи нормального режиму роботи і знаки, що наказують.

У синій колір офарблюють символічні вказівні малюнки, місця приєднання заземлювачів, місця зачаливання й установки домкратів і вказівні (информационние) знаки.

Крім того, попереджувальне фарбування у виді смуг наносять на устаткування, що рухається.

Відкриті трубопроводи в залежності від продукту, що транспортується, офарблюють у наступні кольори: для води - зелений, для пари яскраво-червоний, для повітря - голубий, для світильного газу - жовтий, для мастила - коричневий, для кислоти - сірий, для лугу - темно-коричневий.

Балони для стиснутих і зріджених газів повинні бути пофарбовані у відповідний колір. На них відповідним кольором повинно бути написана назва газу і нанесена фонова смуга.

Безпека виконуваних робiт суттєво залежить вiд дохiдливостi, швидкостi та точностi зорової iнформацiї. На цьому основане широке використання на пiдприємствах знакiв безпеки та сигнальних кольорiв, які вiдiграють роль закодованого носiя вiдповiдної iнформації. Кольори сигнальні та знаки безпеки регламентованi ГОСГ 12.4.026-76. Вiдповідно цього нормативного документу у нас, як i в багатьох iнших країнах, прийнятi наступнi основнi сигнальні кольори: червоний — „небезпека”, жовтий — „увага”, зелений — „безпека”, синiй — ,,iнформацiя”.

Червоний — колiр призначений для позначення протипожежних засобiв та абсолютної (невiдкладної зупинки). Крiм того, ним фарбують мiсце, обладнання та прилади, де може виникнути вогненебезпечна чи аварiйна ситуацiя.

Жовтим кальором фарбуютъ небезпечнi зони устаткування, низько розташованi над проходами конструкції, виступи на підлогах, а також засоби внутрiшньоцехового транспорту. Для бiльшої помiтностi застосовують чередування жовтих та чорних смуг.

Зелений колiр свiдчить про безпеку, зокрема про безпеку руху, а синiй служить для iнформацiї.

Білим кольором позначають межi проїздiв, проходiв, мiсць складування.

ГОСТ 12.4.026-76 регламентує також вiдповiдне пофарбування iнженерних конструкцiй (трубопроводiв та електрошин).

Безпека експлуатацiї трубопроводiв забезпечується їх правильним прокладанням, якiсним монтажем, встановленням компенсаторiв та необхiдної арматури, влаштуванням у необхiдних випадках обiгрiвання та дренажу, контролем їх технічного стану i своєчасним ремонтом.