4.8 Фактори підвищення наочності глибини

Видалення невидимих ліній або невидимих поверхонь є ефективним фактором підвищення наочності побудови зображень. Точне відтворення контурів і тіней також містить інформацію про глибину.

Перспективні ж дротові зображення часто не забезпечують достатньо інформації для роспізнавання можливих неоднозначних інтерпретацій.

а

b

c

Рис.17 – Видалення невидимих ліній або невидимих поверхонь.

Для усунення неоднозначності глядачеві потрібна додаткова ін­формація про глибину (відстані від ока) декількох ліній.

Рисунки b і с дещо більш однозначні, але при побудові цих зоб­ражень використано такий засіб передачі інформації про глибину як вида­лення невидимих ліній. У зображеннях подібних рисунку а, можна вико­ристовувати ряд прийомів, що підвищують наочність.

Очевидно, істотними факторами для сприйняття глибини є за­стосування текстури (удавана зернистість стає менш вираженою в міру віддалення поверхні).

4.9 Півтони на прямолінійних об'єктах, гранично допустимі перспективні спотворення, стереоскопія і рух

У комп’ютерній графіці вибір прийомів підвищення наочності зумовлений в першу чергу їх доцільністю, а не точністю відтворення потрібного ефекту.

1) Перспектива є одним з факторів, що сприяють правильному розпізнаванню форми об'єктів серед неоднозначних інтерпретацій зобра­ження.

В деяких випадках можливе надмірне підкреслення ефектів перспек­тиви, що еквівалентно спотворенню об'єкта. Але таке штучне введення спо­творення в деяких випадках може привести до небажаного побічного ефекту. Наприклад, при переміщенні об'єкта в сцені спотворення можуть змінюватися непередбаченим чином.

2) Фактори яскравості: одним із засобів підвищення наочності порівняно недорого реалізовано в апаратурі є модулювання яскравості ліній пропорційно глибині. Розташована далі від спостерігача лінія зобра­жується більш блідою, ніж лінії розташовані ближче до нього.

У міру збільшення складності зображеної структури ефективність цього методу знижується. Крім того якщо діапазон зміни глибини не великий, то зміни яскравості вздовж лінії практично непомітні.

3) Стереоскопічні зображення. Прийом передачі інформації про глибину полягає в побудові двох стереоскопічних зображень:

• Одне розглядається лівим оком і повинно бути спроектовано з точки відповідної розташуванню лівого ока.

• Друге аналогічно будується для правого ока.

Рис.18 – Принципи побудови стереоскопічного зображення.

Для представлення кожному оку відповідних зображень можна використовувати оптичні системи. Альтернативним рішенням являється почергова зміна на екрані лівого і правого зображення не менше ніж 20 раз/сек. з затворами встановленими перед очима.

Недолік стереоскопічного методу полягає в тому, що доводиться будувати два повністю незалежних зображення, а визначення параметрів Δ і Z представляє певні труднощі.

4) Кінетичний ефект глибини. Цей прийом глибини заснований на русі об'єкта відносно спостерігача. Найефективнішим з рухів є обер­тання навколо вертикальної осі: лінії близькі до спостерігача рухаються швидше ніж віддалені. Лінії на протилежних сторонах об'єкта рухаються в проти­лежних напрямках.

Генерування послідовних образів, кожен з яких трохи повернутий, вимагає значної витрати машинного часу. Без спеціальних апаратних засобів обчислення можуть бути настільки повільними, що кінетичний ефект глибини виявиться непомітним.