
- •Міністерство освіти і науки,
- •Анотація
- •2. Точки і лінії
- •2.1 Представлення точки
- •2.2 Перетворення і матриці
- •2.3 Перетворення точки
- •2.4 Перетворення прямих ліній
- •2.5 Перетворення середини відрізка
- •2.6 Паралельні лінії
- •3. 2D Операції
- •3.1 Обертання
- •3.2 Відображення
- •3.3 Зміна масштабу
- •3.4 Комбіновані операції
- •3.5 Перетворення одиничного квадрата
- •3.6 Довільна матриця обертання розміру 2х2
- •3.7 Двовимірне зміщення і однорідні координати
- •3.8 Точки в нескінченності
- •3.9 Двовимірне обертання навколо довільної осі
- •4. 3D Операції
- •4.1 Тривимірне перетворення і проекція
- •4.2 Трьохмірна зміна масштабу
- •4.3 Тривимірний здвиг
- •4.4 Тривимірне обертання
- •3 Окремих випадки:
- •4.5 Відображення в просторі
- •4.6 Просторовий перенос
- •4.7 Зображення тривимірних об'єктів
- •4.8 Фактори підвищення наочності глибини
- •4.9 Півтони на прямолінійних об'єктах, гранично допустимі перспективні спотворення, стереоскопія і рух
- •4.10 Відсікання
- •4.11 Розподіл середньою точкою
- •4.12 Поля індикації
- •4.14 Перетворення кадрування
- •4.15 Прив'язки
- •5. Афінна і перспективна геометрія
- •5.1 Аксонометрична проекція
- •5.2 Перспективні перетворення
- •5.3 Стереографічна проекція
- •Література
- •Шестопалов с.В.
- •65039, Одеса, вул. Канатна, 112
5. Афінна і перспективна геометрія
Теореми
афінної геометрії, ідентичні теоремам
евклідової геометрії. У них важливими
є поняття паралельності і співвідношення
між паралельними лініями. Афінні
перетворення –
є комбінацією лінійних, супроводжуваних
переносом зображень. Для афінних
перетворень, останній стовпець в
узагальненій матриці перетворення
розміром 4х4,
повинен бути рівний
, інакше перетворена однорідна координата
H,
не буде одиничною і немає однозначного
співвідношення між афінними перетвореннями
і матрицею перетворень 4х4.
Афінні перетворення формують зручну підсистему білінійних перетворень, так як добуток двох афінних перетворень також є афінним. Це дозволяє представити узагальнену орієнтацію системи точок, по відношенню до довільної координатної системи, при збереженні одиничного значення однорідної координати H.
Перспективними перетвореннями часто користуються художники і архітектори, так як ці зображення дозволяють отримати матрицю близьку до реальної, однак через складність побудов їх рідко використовують конструктори.
В перспективній геометрії немає двох ліній паралельних одна одній і перспективна площина може бути розглянута як полусферна поверхня, а перспективне перетворення, як перетворення з одного 3-ох-мірного простору в інший. Перспективне перетворення має місце у випадку, коли останній стовпець в узагальненій матриці перетворення не нульовий.
Перспективне
перетворення асоціюється з побудовою
проекції на площині з точки
,
іменованої центром проекції.
Комбінація перспективного перетворення з проекційним утворює перспективну проекцію. Перспективна проекція представляє собою перетворення зображення з 3-ох-мірного простору в 2-ох-мірний. Якщо центр здійснення проекції розташовується в нескінченності, то паралельна проекція називається аксонометричною. Іншими словами, вид проекції залежить від розташування цього центру.
5.1 Аксонометрична проекція
Аксонометрична проекція отримується за допомогою афінного перетворення, визначник якого det (T) = 0. Для отримання аксонометричних залежностей, що описують афінні перетворення, використовується матриця перетворення 4х4, необхідна для афінного перетворення системи точок.
Точки потім проектуються на площину з центру здійснення проекції – нескінченності. Афінне перетворення з 3-ох-мірного простору Z = n, може бути знайдене за допомогою наступної операції:
(5.1)
Це перетворення, являє собою перенесення зображення в напрямку осі Z на величину n, яке слідує за здійсненням проекції з нескінченності на площину Z = 0.
(5.2)
В результаті перетворення Т′ та Т′′ ми отримали аксонометричну проекцію на площині Z = n. Для виконання операції переносу необхідно перемістити площину Z = 0 в деяке інше положення, тоді проекція в площині Z = 0 буде відповідати проекції в площині Z = n.
Перетворення аксонометричної проекції у відповідну ненульову площину, завжди містить третій стовпець, який відповідний площині проекції. Такі проекції часто називають ортографічними.
Ортографічна проекція на площині:
(5.3)