
- •Конспект лекцій (опорний конспект лекцій)
- •Затверджено
- •Зав.Кафедри__________
- •Лекція 1. Предмет філософії. План.
- •Лекція 2. Світовий філософський процес. План.
- •Лекція 3. Світовий філософський процес. План.
- •2. Проблема доведення буття Божого.
- •Лекція 4. Світовий філософський процес. План.
- •Лекція 4. Світовий філософський процес. План.
- •1. Особливості та основні етапи розвитку української філософської думки
- •2. Філософська система г. Сковороди
- •Лекція 6. Філософська онтологія. План
- •1. Проблема буття
- •2. Матерія та рух. Простір і час
- •Лекція 7. Філософська гносеологія. План.
- •1. Свідомість: поняття, структура, типологія
- •2. Суспільна свідомість
- •Лекція 8. Пізнання як філософська проблема. План.
- •Лекція 9. Основні закони, категорії та принципи діалектики
- •Лекція 10. Філософська антропологія. План.
- •1. Основні філософські підходи до сутності людини
- •2. Основні філософські підходи до сенсожиттєвих пошуків
- •Лекція 11. Аксіологія План.
- •1. Цінності
- •Лекція 12. Суспільство. План.
- •1. Основні сфери суспільного життя, їхня характеристика
- •2. Основні проблеми суспільного життя
- •3. Людина в суспільній системі: індивід, індивідуальність, особистість
- •Лекція 14. Філософія історії План.
- •1. Основні моделі історії
- •2. Філософія історії про роль і місце людини в історії
- •Лекція 15. Філософія культури План.
- •1. Філософія культури
- •2. Основні теорії історико-культурного процесу
- •Релігієзнавство Лекція 1. Предмет і структура релігієзнавства. План.
- •Лекція 2. Первісні форми релігії План.
- •Лекція 3. Світові релігії План.
- •Лекція 4. Світові релігії План.
- •1. Еволюція ісламу. Основні течії в ісламі
- •2. Віровчення і культ ісламу
- •1. Особливості сучасної релігійної ситуації в Україні
- •2. Свобода совісті та релігії в Україні. Толерантність. Правові гарантії свободи совісті та релігії в Україні. Держава і церква в Україні
- •1. Поняття і характерні риси нових релігійних рухів
- •2. Класифікація нових релігійних рухів
- •Лекція 1. Предмет, ознаки, значення логіки План.
- •1. Предмет, ознаки, значення логіки
- •2. Основні етапи історії логіки
- •Лекція 2. Поняття План.
- •1. Поняття: визначення, структура, класифікація
- •2. Відношення між поняттями
- •3. Логічні операції з поняттями
- •Лекція 3. Судження План.
- •Лекція 4. Логічні закони План.
- •1. Поняття про логічний закон. Закон тотожності
- •2. Закон непротиріччя. Закон виключеного третього. Закон достатньої підстави
- •Лекція 5. Умовиводи План.
- •1. Умовиводи: поняття, структура, класифікація
- •2. Безпосередні умовиводи
- •3. Дедуктивні умовиводи. Категоричний силогізм
- •Лекція 6. Умовиводи План.
- •1. Індукція, її ознаки та класифікація
- •2. Методи наукової індукції
- •3. Умовиводи за аналогією
- •Лекція 7. Умовиводи План.
- •1. Доведення як логічна форма
- •2. Правила і помилки у доведенні та спростуванні
- •3. Суперечка як форма позалогічної аргументації
- •2. Правила й помилки в доведенні, що стосуються тези:
- •Лекція 8. Гіпотеза. Теорія. Запитання. План.
Лекція 11. Аксіологія План.
1. Цінності
1. Цінністю для людини є все, що має певну значущість, особистіс-ний чи суспільний сенс.
Філософське вчення про'цінності називається аксіологією (від грецького аксіос — «цінність»). Аксіологія — складова філософського знання, що вивчає закономірності створення систем цінностей, символів, їхнє функціонування в суспільній культурі.
Ціннісне ставлення людини до себе і світу приводить до формування ціннісних орієнтацій особистості. Зріла особистість уже встигає виробити досить стійкі ціннісні орієнтири, які мають характер норм, оскільки визначають форми поведінки людини в суспільстві. Ціннісні орієнтири людини реалізуються в емоціях, волі, творчості та ін.
Традиційними, класичними цінностями соціуму взагалі є істина, добро і краса. Якщо говорити про суспільні цінності конкретніше — виділяють економічні, політичні, естетичні, моральні, релігійні та інші цінності.
Серед цінностей людини визначальне значення має воля. У повсякденному розумінні воля — це свідома саморегуляція діяльності суб'єкта, що виявляється як цілеспрямованість, рішучість, самовладання.
Важливе значення для людини масі віра — суб'єктивний акт прийняття чого-небудь за істину. Віра залишається одним із найбільш значущих феноменів, духовного життя людини: візьмімо для прикладу віру в себе, яка дає нам упевненість у наших можливостях.
Віра як цінність співвідноситься з ідеалами, які впливають на життя людини. Образ бажаного майбутнього як регулятивна ідея стає метою. Людина — завдяки своєї здатності поєднувати почуття й думки — створює образ бажаного-результату. Максимально цілісний образ і стає ідеалом. На зміст ідеалу впливає життєвий досвід людини, міра її освіченості, рівень культури. Далеко не завжди ідеал зводиться до кінцевої мети (такий максималізм може призводити до утопічних уявлень); але ідеал — це те, що веде нас на шляху до наших досягнень, отже, без ідеалів нема і здобутків.
Створення ідеалів пов'язане з абстракціями, ідеалізаціями і сильними переживаннями. Ідеальна держава Платона, сакральний пафос середньовіччя, естетична досконалість епохи Відродження, наукове знання Нового часу — усе це ідеали епох. Сучасна філософія орієнтується на такі ідеали, як справедливість, демократія, відповідальність та ін.
У кожній культурі формується певна система цінностей, у якій осмислюється символіка життя і смерті. Людина намагається сформувати певну структуру уявлень, які наповнюють змістом її земне існування, уможливлюють повноцінне життя навіть при ясному усвідомленні неминучості смерті. Цю психологічну рівновагу потрібно повсякчасно підтримувати.
Людина-особистість свідомо формує свій ціннісний світ ї поводиться відповідно до своєї власної системи цінностей. Однак, оскільки людина живе у суспільстві, вона мусить передовсім засвоїти ціннісні традиції цього суспільства.
У розвитку особистості виділяють три етапи:
— засвоєння ціннісної традиції суспільства;
— її усвідомлення;
— привнесення власних новацій.
Для особистісної характеристики людини провідне значення мають її ціннісні орієнтації та їх реалізація в поведінці. Соціальна сила видатних особистостей полягає в тому, що вони конструюють ціннісний світ, який схвалюється більшістю представників суспільства.