3.2. Загальна характеристика виробничого процесу підприємства

У загальній характеристиці виробничого процесу вказують: існуючу організацію виробництва в цеху, на заводі; річну програму, норми часу і річну трудомісткість; характеристику деталей; визначення або характеристику типу виробництва, величини партії деталей для серійного виробництва, такт випуску для масового виробництва, маршрутну карту обробки деталей [1].

Опис існуючої організації виробничого процесу включає: режим роботи підприємства (кількість змін, їх тривалість, кількість робочих днів у тиждень і ін.); метод організації виробничого процесу (за замовленнями, партіями, потоковий); вид руху деталі у виробничому процесі (послідовний, рівнобіжний, послідовно-рівнобіжний); тривалість технологічного циклу; багатоверстатне обслуговування і поєднання професій (на яких верстатах, операціях); забезпечення робочих місць заготовками; способи переміщення заготовок, деталей від верстата до верстата (транспортні, вантажопідйомні засоби); забезпечення робочих місць ріжучим і вимірювальним інструментом, пристроями; порядок видачі завдання та приймання його виконання; технічний контроль; вимоги охорони праці та техніки безпеки.

Річна програма і норми часу на обробку можуть бути подані у вигляді таблиць (табл. 1, 2, 3).

Таблиця 1

Річна програма цеху, заводу

№	Найменування деталей, що виготовляються	Номер креслення	Річна програма, шт.	Примітка
1	Вал-шестерня
2	Колесо

Таблиця 2

Норми часу на обробку

№	Найменування деталей, що виготовляються	Норми часу у хв. за видами обробки				Усьо-го, хв.
		токарська	фрезерна	шліфувальна	інші
1	Вал-шестерня	10	7	15		32

Таблиця 3

Річна трудомісткість

№	Найменування деталей, що виготовляються	Річна програма, шт.	Трудозатрати за видами обробки			Усього річний обсяг робіт, год.
			токарська		фрезерна
			норма часу на 1 шт./хв.	річний обсяг робіт, год.
1	Колесо	2 000	13		300

Визначення або характеристика типу виробництва наводяться тому, що розробка технологічного процесу механічної обробки, вибір устаткування, пристосування залежать від типу виробництва.

Для орієнтованого визначення типу виробництва потрібно виходити з річної програми випуску деталей, їхньої номенклатури, маси, часу обробки на основних операціях.

Слід зазначити, що при масовому виробництві на одному верстаті обробляється одна деталь, при серійному – декілька деталей.

У механічному цеху можуть бути верстати з різною кількістю прикріплених деталей. Тип виробництва визначається, виходячи з того, який характер завантаження переважає. Якщо більша частина верстатів має масове завантаження, то й цех відноситься до масового виробництва. Якщо більша частина верстатів має великосерійний характер завантаження, то й цех відноситься до великосерійного виробництва.

Характер завантаження верстатів визначається за операціями технологічного процесу. Наприклад, штучна норма часу однієї деталі на даній операції дорівнює 0,1 год., річна програма 38 000 деталей, тоді верстат на використання даної операції буде завантажений 3 800 годин. При двозмінному й сорокоодногодинному робочому тижневі верстат буде працювати 4 015 годин. Виходить, що робота верстата при досить високому коефіцієнті завантаження буде відноситися до масового виробництва.

Якщо ж прикріплення однієї деталі до верстата не забезпечує достатнього його завантаження, то до нього прикріплюється ще декілька деталей, щоб досягти більш повного його використання.

Прийнято, що робота верстатів вважається великосерійною при закріпленні за ними до 10 деталей, серійною – від 10 до 20 деталей, дрібносерійною – більше 25 деталей. Основним показником, що характеризує тип виробництва, є його спеціалізація, обумовлена коефіцієнтом серійності (К_с):

, (3.1)

де А – кількість деталеоперацій, що одержується множенням кількості оброблюваних деталей на кількість операцій технологічного процесу;

С – кількість встановлених одиниць устаткування.

Тип виробництва може відповідати наступним значенням коефіцієнта серійності:

а) масовий – до 3;

б) великосерійний – 3 – 5;

в) серійний – 5 – 20;

г) дрібносерійний – 20 – 40;

д) одиничний – більше 40.

Для масового виробництва визначають такт (ритм) випуску деталей з потокової лінії за формулою:

[хв.], (3.2)

де F_q – річний фонд часу роботи устаткування, який дорівнює 4 015 год.;

N – річна програма випуску деталей.

Крім того, визначають темп виробництва потокової лінії, що є величиною, зворотною тактові. Темп характеризує кількість виробів, що виготовляються за одиницю часу. Його розраховують:

[шт./год.]. (3.3)

Кількість робочих місць або верстатів на потоковій лінії складає:

, (3.4)

де – штучний час обробки, хв.

Ця величина визначається за кожною операцією окремо.

Величину партії деталей для серійного виробництва розраховують так:

[шт.], (3.5)

де N – річна програма випуску деталей з урахуванням запасних частин;

h – необхідний запас деталей на складах у днях;

Ф – кількість робочих днів у році.

Для вибору кількості днів запасу деталей потрібно керуватися даними табл. 4.

Таблиця 4