«Україна в огні» Олександра Довженка
«Україна в огні» належить до епосу. За жанром вона є кіноповістю. Кiноповiсть-це твiр кiномистецтва, сюжет якого складний i базується на цiлiй низцi подiй i в якому досягається епiчна широта охоплення зображуваної дiйсностi. Вона присвячена подіям Другої світової війни, долі сільської родини та простих селян.
Сюжет
Твір розпочинається святкуванням у хаті колгоспника Лавріна Запорожця 55-ліття його дружини. Зібралася вся сім'я: п'ять синів, донька і дід. Звучить пісня «Ой, у мене увесь рід багатий». Співають всі: батьки, Олеся, прикордонник Роман, артилерист Іван, чорноморець Савка, колгоспники Григорій і Трохим, пасічник дід Демид. Ранком наступного дня сини-брати подаються на фронт. Першим гине Савка під час сутички з німецьким десантом. Присутній динамічний розвиток подій: спочатку у захопленому селі; далі на фронті; знову село; Німеччина, куди вивезли німці як робочу силу сільських дівчат Олесю та Христю.
Присутні сцени розправи над селянами (дід Демид Запорожець сам натягує собі петлю на шию: "Вішай, кате, чого злякався?!), перетворення Івана Гаркавенка та Павла Хуторного на поліцаїв, багато емоційних фронтових епізодів, картини оранки впряженими у плуг чоловіками під наглядом німців, понівечення на чужині Олесі і Христі.
Основою кіноповісті стали оповідання Довженка «На колючому дроті», «Незабутнє», «Перемога». Уривки з кіноповісті вперше були надруковані російською мовою 1943 року, українською — 1962. Сталін заборонив кіноповість як для друку, так і для екрану.
Павло Загребельний «Диво»
Рiд - епос. За жанром – роман.
У своєму славнозвісному творі автор робить перегуки минулого, сьогоднішнього і майбутнього. У «Диві» подано широку картину життя наших предків за часів Київської Русі, діяльність Ярослава Мудрого, а особливістю твору є справжнє диво — будівництво споруди — Софії Київської.
Протягом усього тексту переплітаються події тисячолітньої давності із недавнім минулим та сьогоднішнім днем. Автор майстерно змальовує життя людей Русі, життя українців під час страшної чуми — фашистської навали. Розквіт України у мирний післявоєнний час. Загребельний показує Ярослава-Мудрого ще з дитинства, який ріс, ніби вовченя, був впертим, а в дорослому житті цілеспрямованим: «Так відтоді й затямив собі: треба бути впертим в усякому ділі — і в зненависті, в любові, та навіть у дріб'язку».Особливо автор наголошує, що Ярославові нічого в житті не давалося просто. І подолання комплексу неповноцінності, і шлях до влади, і бажання бути завжди на виду все це мало ячусь внутрішню силу. А особисте життя теж не тішило Ярослава Мудрого. Не мав князь і друзів. І все ж він знаходив втіху у тому, що робив він для розквіту своєї держави примножував її багатства, виводив Русь н рівень європейський. Загребельний показує свого героя як звичайну людину, яка має свої слабкості, недоліки; часом Ярослав Мудрий був жорстоким, самовпевненим, для нього був «раніш закон, а потім благодать». Як бачимо, він не ідеальний. Цi зіставленні з князем автор змальовує іншого героя — Сизоока, митця, який є «живим втіленням невмирущості».
Цікавим є й те, що Загребельний на перший план виводить Сивоока — талановитого художника, архітектора. Очевидно, це тому, що він вийшов з народу. Це справжній творець дива: « Як же так? — думав Сивок. — Адже це існує поза всім! Ні з чого з'являється раптом цілий світ. Хіба тут досить простого проведення пензлем? Вкладати треба ціле своє суще, все своє життя, та ще й додавати дещо поза тим — ось справжнє мистецтво!». Все життя Сивок є рабом, бунтівником проти свого злиденного становища і як соціального, так і професіонального. І, звичайно, вагома частина композиційних елементів займає образ Батьківщини. Всі описані події пов'язані з Київською Руссю, потім с Україною. Це велич ревної епохи, велич краси талановитого народу.