2.Формування й аналіз функцій, завдань і кола користувачів іс

Після формування загального уявлення про ПО визначають функції і завдання, рішення яких передбачається забезпечувати за допомогою ІС. Коло функцій і завдань ІС визначається на основі декомпозиції основної мети створення системи шляхом формування способів їхнього рішення з урахуванням існуючої технології накопичення й обробки інформації та її покращення за допомогою ІС. При цьому визначається попередній перелік користувачів системи й уточнюються їхні інформаційні потреби.

3.Визначення основних об'єктів-сутностей предметної області й відносин між ними

Одним із основних проміжних результатів проектування БД є визначення основних об'єктів-сутностей предметної області й відносин (зв’язків) між ними. У більшості випадків організаційні, технологічні та інші відносини ПО мають документальне вираження. Тому виділення основних інформаційних об’єктів-сутностей предметної області починається з аналізу таких документів (положення, інструкції, бланки, формалізовані картки й звіти, форми, журнали й т.п.).

Аналіз "паперової" документації дозволяє сформувати перелік атрибутів, що характеризують ті або інші об'єкти-сутності й відносини предметної області. При цьому в одному нормативному або службовому документі можуть бути відбиті атрибути різних об'єктів сутностей і відносин. Тому можна виділити два підходи формування переліку об’єктів-сутностей предметної області і їхніх атрибутів – дедуктивний й індуктивний.

У першому підході на основі формування загального уявлення про предметну область ІС, функцій ІС, а також інформаційних потреб основних користувачів виділяються основні поняття й категорії, якими виражаються фрагменти ПО. Дані поняття й категорії приймаються за початкову основу списку об'єктів-сутностей ПО. Далі на основі аналізу службової й технологічної документації, а також додаткової взаємодії із замовником формуються атрибути, що характеризують виділені об'єкти-сутності. При визначенні переліку атрибутів кожного об'єкта ПО, як і самого переліку об'єктів сутностей, керуються міркуваннями мінімальної достатності. Інакше кажучи, перелік самих об'єктів-сутностей і набір їхніх атрибутів повинен бути достатнім для вирішення всіх завдань системи й задовольняти інформаційні потреби користувачів системи, але він також не повинен бути надлишковим, щоб мінімізувати витрати по нагромадженню інформації й експлуатації ІС.

У другому підході на основі аналізу службової й технологічної документації виділяються всі необхідні для рішення завдань ІС відомості, їхні характеристики й параметри, і на цій основі формується загальний перелік атрибутів ПО. Далі виконується об’єднання атрибутів в окремі групи, що утворюють об'єкти-сутності предметної області.

Частина атрибутів і понять предметної області виражають процеси-відносини між об'єктами-сутностями. Такі атрибути виділяються, і аналізуються параметри й характер зв'язків, які вони виражають – структурність, спрямованість, ступінь, обов'язковість для екземплярів об'єктів.

Найчастіше виділення об'єктів-сутностей, їхніх атрибутів і відношень-зв'язків здійснюється комбінованим способом на ітераційній основі, з багаторазовим уточненням вихідного списку об'єктів, об’єднанням атрибутів у групи й т.д.

Перелік відносин між об’єктами-сутностями рекомендується подавати у формі таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Відносини об’єктів-сутностей банку даних містобудівного кадастру

Найменування відносин	Між якими об’єктами		Вид відносин (ступінь зв’язку)	Обов’язковість відносин
	Перший об’єкт	Другий об’єкт		Перший об’єкт	Другий об’єкт
Має у складі	Вулиця	Будівля	«один-до-багатьох»	Так	Так
Має у складі	Будівля	Квартира	«один-до-багатьох»	Так	Так
Має у складі	Квартира	Приміщення	«один-до-багатьох»	Так	Так