
- •8.1.1. Основні законодавчі акти з охорони праці
- •8.1.2. Основні положення законодавства України про працю і охорону праці
- •8.2. Аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів впливаючих на людину при експлуатаціїприлада для визначення маркіровки жил кабелю
- •8.3. Заходи по техніці безпеки з користування приладом для визначення маркіровки жил кабелю
- •8.3.1. Вимоги безпеки перед початком користування пвмж
- •8.3.2. Вимоги безпеки під час користування приладом
- •8.3.3. Вимоги безпеки після завершення користування приладом
- •8.3.4. Демонтаж радіоелементів з плати
РОЗДІЛ
8 ОХОРОНА
ПРАЦІ
Охорона праці – система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактич-них заходів і засобів, спрямованих на охорону здоров'я і працездатності людини в процесі трудової діяльності.
8.1.1. Основні законодавчі акти з охорони праці
Основою законодавства України з охорони праці є Конституція України, що гарантує громадянам право на безпечні й здорові умови праці й система законодавчих актів України, спрямованих на реалізацію цього конституційного права.
Основними законодавчими актами цієї системи є наступні Закони України:
· «Про охорону праці».
· «Про охорону здоров'я».
· «Про пожежну безпеку».
· «Про обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку
на виробництві й професійного захворювання, що привели до втрати праце-
здатності».
· «Про використання ядерної енергії і радіаційний захист».
· «Про забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя населення».
· «Про цивільну оборону».
· Кодекс законів «Про працю України».
8.1.2. Основні положення законодавства України про працю і охорону праці
У наведеній вище системі законодавчих актів основна роль приділяється Закону «Про охорону праці» (редакція від 2002 р.). Цей закон визначає основні положення з реалізації конституційного права громадян на охорону їхнього життя й здоров'я у процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства і працівником з питань безпеки праці, виробничої санітарії, встановлює єдиний порядок організації охорони праці у виробничій сфері в
Україні.
Чинність Закону України «Про охорону праці» поширюється на всі підприємства, установи, організації (далі – підприємства) незалежно від форм власності й видів діяльності, що використовують найману працю, і на всіх працюючих.
Закон визначає основні принципи державної політики в області охорони праці, серед яких чільне місце займають:
· пріоритет життя й здоров'я працівників стосовно результатів виробничої
діяльності підприємства;
· повна відповідальність власника підприємства за створення безпечних і нешкідливих умов праці;
· соціальний захист працівників;
· повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань.
Окремо виділені статті Закону присвячені регулюванню охорони праці жінок, неповнолітніх, інвалідів, видам відповідальності за порушення законодавства і нормативних актів про охорону праці, за створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці і представників профспілок.
8.2. Аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів впливаючих на людину при експлуатаціїприлада для визначення маркіровки жил кабелю
Шкідливий виробничий фактор - фактор, вплив якого може призвести до погіршення стану здоров’я зниження працездатності працівника. Небезпечний виробничий фактор — виробничий фактор, дія якого за певних умов може призвести до травм або іншого раптового погіршення здоров’я працівника.
При користуванні приладом для визначення маркіровки жил кабелю головним небезпечним та шкідливим фактором є дія електричного струму, яка на організм характеризується такими основними вражаючими факторами:
— електричним ударом, що збуджує м'язи тіла та приводить до судорог, зупинці дихання серця;
— електричним опіком, який виникає у результаті виділення тепла при проходженні струму через тіло людини.
— в залежності від параметрів електричного ланцюга і стану людини може виникнути почервоніння шкіри, опік з утворенням міхурів, обвуглюванням тканин; при розплавлюванні металу відбувається металізація шкіри з проникненням у неї шматочків металу.
— дія струму на організм зводиться до нагрівання, електролізу і механічному впливу, це може служити поясненням важких наслідків електротравми за інших рівних умов; особливо чутлива до електричного струму нервова тканина і головний мозок, механічна дія струму приводить до розриву тканин, розшаруванню, ударної дії випаровування рідини з тканин організму.
— при термічній дії відбувається перегрів і функціональний розлад органів на шляху проходження струму.
— електролітична дія струму виражається в електролізі рідини в тканинах організму, зміні складу крові.
— біологічна дія струму проявляється в роздратуванні і перенапрузі нервової системи.
Часто травма є наслідком нещасного випадку. Нещасний випадок на виробництві — раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, внаслідок яких заподіяна шкода здоров’ю або спричинена смерть.
Наслідком дії несприятливих виробничих факторів може бути і професійне захворювання — патологічний стан людини, обумовлений роботою і пов’язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих факторів.
Діагноз професійного захворювання ставиться у кожному випадку з урахуванням характеристики умов праці, тривалості роботи працюючого за даною професією, професійного маршруту робітника, даних попередніх періодичних медичних оглядів, результатів клініко-лабораторних та діагностичних досліджені.
Цей діагноз встановлюється лише тоді, коли саме умови праці зумовили розвиток даного захворювання, тобто є йото безумовною причиною. Окрім професійних, на виробництві зараз відокремлюють трупу так званих виробничозумовлених захворювань — захворювань, перебіг яких ускладнюється умовами праці, а частота їх перевищує частоту подібних у працівників, які не зазнають впливу певних професійних шкідливих факторів.