
- •Тема 1. Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах
- •1.1 Поняття бюджетних установ і правові засади їх діяльності.
- •1.2 Правове регулювання бухгалтерського обліку та особливості його організації в бюджетних установах.
- •Рівні нормативного регулювання бухгалтерського обліку у бюджетних установах.
- •Завдання організації бухгалтерського обліку в бюджетних установах.
- •Кошторис бюджетних установ (поняття, види, структура, порядок складання та затвердження).
- •Видатки бюджетної установи
- •Контрольні питання:
- •Тема 2 Облік необоротних активів.
- •2.1 Загальні засади обліку необоротних активів.
- •2.2 Облік основних засобів.
- •2.3 Облік інших необоротних матеріальних активів.
- •2.4 Облік нематеріальних активів.
- •2.5 Облік зносу необоротних активів.
- •2.6 Інвентаризація необоротних активів.
- •Тема 3 Облік запасів
- •3.1 Поняття запасів.
- •3.2 Документальне оформлення операцій і характеристика рахунків, призначених для обліку наявності та руху запасів.
- •3.3 Облік виробничих запасів.
- •3.4 Облік тварин на вирощуванні та відгодівлі.
- •3.6 Облік матеріалів і продуктів харчування.
- •Облік паливо-мастильних матеріалів.
- •3.7 Облік готової продукції
- •3.8 Аналітичний облік запасів
- •3.9 Інвентаризація запасів
- •Тема 4 Облік коштів, розрахунків та інших активів
- •4.1. Загальні поняття обліку грошових коштів
- •4.1 Облік касових операцій
- •Тема 5. Облік фондів і результатів діяльності бюджетних установ
- •5.1. Облік фонду у необоротних активах
- •5.2. Облік фонду у малоцінних та швидкозношуваних предметах
- •5.3. Облік результатів виконання кошторису
- •5.4. Облік результатів переоцінок
- •Тема 6 Облік зобов’язань.
- •6.1. Основні вимоги щодо обліку дебіторської та кредиторської заборгованості
- •6.2 Основні вимоги щодо обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів
- •6.3. Державні закупівлі товарів, робіт і послуг
- •6.4. Облік розрахунків із замовниками за науково-дослідні роботи
- •6.5 Облік розрахунків з іншими дебіторами.
- •6.5.1. Облік розрахунків в порядку планових платежів
- •6.5.2. Облік розрахунків з відшкодування завданих збитків
- •Облік розрахунків з іншими дебіторами.
- •Тема 7.Облік доходів.
- •7.1. Облік доходів загального фонду
- •7.2. Облік доходів спеціального фонду
- •7. 2.1. Поняття та види власних надходжень бюджетних установ
- •7.2.2. Облік доходів спеціального фонду
- •7.3.1. Облік доходів від реалізації виробів виробничих (навчальних) майстерень
- •7.3.2. Облік доходів від реалізації продукції підсобних (навчальних) сільських господарств
- •7.3.3. Облік доходів від реалізації науково-дослідних робіт за договорами
- •8. Облік видатків
- •8.1 Поняття та види видатків бюджетних установ
- •8.2 Облік видатків із загального фонду
- •8.3 Облік видатків спеціального фонду
- •8.4 Облік виробничих витрат
- •Тема 9. Звітність бюджетних установ
- •9.1 Поняття звітності бюджетних установ
- •9.2 Фінансова звітність бюджетних установ
- •9.3Податкова звітність
- •9.4 Звітність до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування
- •9.5 Статистична звітність
8. Облік видатків
Мета:Розкрити зміст поняття видатків бюджетних установ, а також визначити особливості ведення обліку видатків загального та спеціального фондів.
План
8.1 Поняття та види видатків бюджетних установ.
8.2 Облік видатків загального фонду.
8.3 Облік видатків спеціального фонду .
8.4 Облік виробничих витрат.
Література: [12 с.67-74][7с. 380-392]
8.1 Поняття та види видатків бюджетних установ
Видатки бюджетних установ – це суми коштів, використаних установою в процесі господарської діяльності в межах сум, передбачених кошторисом доходів і видатків. Особливістю обліку видатків в бюджетних установах є їх розподіл на касові і фактичні.
Касові видатки – це суми коштів, витрачених установою шляхом їх перерахування з реєстраційних рахунків, відкритих на її ім’я в органах ДКУ, для оплати за спожиті послуги, отримання матеріальні цінності, виплати заробітної плати, допомоги тощо.
Фактичні видатки – це видатки установи, які здійснюються у вигляді нарахування заробітної плати та стипендій, прийняття до оплати рахунків, витрачання запасів.
Таблиця. 8.1 Приклади фактичних і касових видатків у розрізі КЕКВ
КЕКВ |
Фактичні видатки |
Касові видатки |
1 |
2 |
3 |
1110 |
Нараховано заробітну плату |
Отримано до каси грошові кошти для виплати заробітної плати, перераховано зарплату на картрахунки. |
1120 |
Нараховано внески до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві, Фонду страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття. |
Отримано до каси (перераховано) кошти для виплати за лікарняними листками, перераховано з рахунка внески до страхових фондів, Пенсійного фонду. |
1131 |
Списано канцелярське, господарське приладдя |
Перераховано за рахунками постачальникам за канцтовари, господарське приладдя. |
1132 |
Списано використані медикаменти |
Перераховано за рахунками постачальникам за канцтовари, господарське приладдя |
1135 |
Списано бензин, запчастини, нараховано податок з власників транспортних засобів. |
Перераховано за рахунками постачальників, сплачено податок |
1140 |
Списано видатки на відрядження згідно з авансовим звітом |
Отримано готівку для видачі під звіт. |
2110 |
Списано видатки при оприбуткуванні матеріальних цінностей |
Перераховано постачальникам за меблі, комп’ютерну техніку |
На практиці, як правило, здійснення фактичних і касових видатків не збігається в часі. Здійснення касових видатків відображується в момент перерахування грошових коштів з реєстраційних рахунків. Фактичних – у момент їх здійснення згідно з актами списання, накладними, актами виконаних робіт, рахунками-фактурами тощо.
Суми видатків відображаються за кожним із рахунків бухгалтерського обліку один раз, а за КЕКВ – двічі (за фактичними і касовими видатками). Це необхідно для організації аналітичного обліку фактичних і касових видатків.
Касові та фактичні видатки пов’язані між собою. Тому розподіл і одночасний взаємозв’язок дозволяють при аналізі видатків одержати повну інформацію щодо використання бюджетних коштів і здійснювати своєчасний контроль за їх цільовим використанням.
Групування видатків здійснюється відповідно до бюджетної класифікації.
Види класифікацій видатків бюджету
Функціональна класифікація видатків бюджету (КФКВ) – за функціями з виконанням яких пов’язані видатки.
Економічна класифікація видатків бюджету (КЕКВ) - за економічною характеристикою операцій при проведенні яких здійснюються видатки.
Відомча класифікація видатків (КВКВ) – за ознакою головних розпорядників коштів.
Програмна класифікація бюджету (КПКВ) – застосовується при формуванні бюджету програмно-цільовим методом.
Функціональна класифікація здійснюється відповідно до основних функцій держави, які наведені, як розподіл видатків за підрозділами.
Виділяють три рівні функціональної класифікації:
перший рівень – розділи, в яких визначаються видатки бюджетів на виконання загальних функцій держави та місцевого самоврядування. Наприклад, 0100 – загальнодержавні функції, 0200 – оборона, 0300 – громадський порядок, судова влада та безпека, 0400 – економічна діяльність, 0500 – охорона навколишнього природного середовища тощо;
другий рівень - підрозділи та групи, в яких конкретизуються напрями використання бюджетних коштів згідно функцій держави в межах відповідних розділів. Наприклад розділ 0102 “Функціонування виконавчої влади”;
третій рівень – цільові видатки за конкретними напрямами діяльності головних розпорядників бюджетних коштів у межах відповідних підрозділів. Наприклад, розділ “Духовний та фізичний розвиток” – 0800; підрозділ “Культура та мистецтво” –0820; конкретні напрями діяльності головних розпорядників коштів: художні колективи, концертні та циркові організації – 0822; творчі спілки – 0824, заповідники – 0827 тощо.
Економічна класифікація видатків – визначає конкретне спрямування коштів, тобто їх предметне- цільове призначення.
Види економічної класифікації:
поточні видатки (код 1000) – витрачання бюджетною установою ресурсів на поточні цілі;
капітальні видатки (2000) – платежі з метою придбання основного капіталу, створення державних запасів і резервів, землі і нематеріальних активів, а також капітальні трансферти;
нерозподілені видатки (код 3000) – це видатки з резервного фонду Кабінету Міністрів України та фондів непередбачених видатків Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних та місцевих адміністрацій, виконкомів місцевих рад;
кредитування з вирахуванням погашення (код 4000) – платежі бюджетів усіх рівнів з метою проведення економічної політики, в результаті яких у них виникають фінансові вимоги до інших суб’єктів господарської діяльності. При застосуванні категорії кредитування обов’язковою умовою є виникнення зобов’язання щодо повернення коштів.
Кожен напрям видатків має цільове призначення. Наприклад, поточні видатки спрямовуються на: оплату праці працівників бюджетних установ – код 1110; нарахування на заробітну плату – код 1120; видатки на відрядження – код 1140; оплату комунальних послуг та енергоносіїв – код 1160. Надання внутрішніх кредитів з вирахуванням погашення (код 4000) передбачає кредитування (мінус погашення) органів держ управління різних рівнів, держпідприємств, фінансових установ і включає надання внутрішніх кредитів (код 4110) і повернення внутрішніх кредитів (код 4120). Надання зовнішніх кредитів з вирахуванням погашення (код 4200) включає кредитування та платежі в рахунок його погашення, які надаються зарубіжним країнам, міжнародним організаціям, підприємствам, приватним особам. Надання зовнішніх кредитів має код 4210, а повернення зовнішніх кредитів – код 4220.
Відомча класифікація видатків – дає можливість здійснювати аналіз і контроль за витрачанням бюджетних коштів. Вона засвідчує, якому міністерству, відомству спрямовуються кошти.
На основі такої класифікації органи ДКУ та місцеві фінансові органи ведуть реєстр формування і використання фінансових ресурсів розпорядниками бюджетних коштів.
Наприклад , код Міністерства освіти і науки України –220, Міністерства фінансів України – 350, Антимонопольного комітету України – 601, Рахункової палати України – 651, Запорізької обласної державної адміністрації – 778.
Програмна класифікація видатків бюджету – застосовується при формуванні бюджету за програмно-цільовим методом і щорічно визначається у Законі України “Про Державний бюджет України” на конкретний бюджетний рік відповідно до вимог Бюджетного кодексу України.
Наприклад військова частина може отримувати фінансування за програмою на оплату праці особового складу, програмою на проведення видатків на теплове забезпечення тощо.
Обов’язковою умовою є відповідність коду конкретної бюджетної програми до відповідного коду конкретної бюджетної програми до відповідного коду нової функціональної класифікації видатків бюджету, що забезпечить можливість автоматичного групування показників бюджетних програм за функціональною класифікацією.
Програмна класифікація видатків державного бюджету щорічно уточнюється і пере затверджується шляхом встановлення бюджетних призначень у Законі України “Про Державний бюджет України”. Незмінно. Залишається структура коду програмної класифікації видатків.