Практичні завдання Завдання 1

Дані, наведені у табл.3.5, ілюструють диференційовані норми часу на розроблення річного плану з паці та заробітної плати. Дайте відповіді на запитання:

1. Де використовуються диференційовані методи нормування праці?

2. На які види робіт створюються нормативи часу за допомогою диференційованих методів нормування?

3. Які чинники визначають чисельність службовців?

4. Поясніть використання коефіцієнтів.

Таблиця 3.5

Норми часу на розроблення річного плану з праці та заробітної плати (годин)*

Кількість наіменувань професій	До 28	29-37	38-49	50-65	66-87	88-115	116-153	154-204	205-270	Понад 270
Норма часу	19,7	22,6	26,0	30,0	34,4	39,6	45,5	52,4	60,2	69,3

* за умови роботи економістів з праці у цехах застосовується коефіцієнт 0,4; для розроблення квартального плану з праці та заробітної плати норми часу застосовуються з коефіцієнтом 0,8.

Завдання 2

Розкрийте та обґрунтуйте відмінності між нормуванням праці робітників і різних груп службовців, заповнивши табл.3.6.

Таблиця 3.6

Відмінності у методах нормування праці робітників і службовців

Робітники	Службовці

Питання для обговорення

1. У чому полягають особливості нормування праці службовців?

2. Які показники застосовуються на практиці для нормування праці різних груп службовців?

3. Які категорії управлінського персоналу існують на великих підприємствах?

4. В чому полягає сутність методології нормування праці лінійних керівників?

5. Визначте та обґрунтуйте особливості нормування праці технічних службовців.

Бібліографічний список

1, 2, 3, 5, 6, 8, 9, 10, 11, 13, 15, 18.

Практичне заняття № 13

Тема 13. Організація нормування праці на підприємствах

Мета: сформувати практичні практичні вміння і навички студентів про:

• методи оцінки якості нормування праці;

• сутність трудомісткості продукції;

• методи заохочення працівників щодо значення трудомісткості.

План

1. Організація служб нормування праці.

2. Організація обліку виконання норм праці.

3. Показники виконання норм і методи їх розрахунку.

4. Атестація, перегляд та зміна діючих норм праці.

Обладнання: технічні засоби навчання (ЕКОМ SITIZEN), Кодекс законів про працю.

Методичні рекомендації до практичного заняття

Допоміжні виробництва відіграють велику роль в забезпеченні нормального функціонування основних виробничих підрозділів. Вони виконують певний комплекс робіт:

• технологічне обслуговування обладнання;

• транспортування, збереження продукції, сировини;

• контроль;

• охорона праці, культурно-побутове обслуговування.

Нормування праці ремонтних працівників здійснюється на базі графіків планово-попереджувальних ремонтів (ППР). Основною нормою праці при цьому виступає норма штату (Ншт_рп), яка розраховується наступним чином:

,

(3.20)

де - сумарний норматив витрат часу на всі види ремонтів згідно з графіком ППР;

Ф – фонд робочого часу за визначений період;

К_р – коефіцієнт нормування ремонтних робіт (К_р=1,5-1,20);

К_оп – коефіцієнт використання робочого часу (К_оп<1).

При плануванні загальної чисельності ремонтної служби підприємство враховує загальнозаводські роботи (водо-, тепло-, паропостачання):

Нштзрп = Нштрп х Кзр,

(3.21)

де К_зр – коефіцієнт, який враховує частку ремонту загальнозаводського призначення (К_зр = 1,4-1,5)

Нормування праці транспортних та навантажувально-завантажувальних робіт здійснюється аналітично-розрахунковим методом за укрупненим нормативом. Основна норма – це норма виробітку.

Норма часу на одного працівника-вантажника обчислюється за такою формулою:

Нвир тпз = (tн + tпер + tр + tоб) Ктпз,

(3.22)

де t_н – час навантаження;

t_пер – час переміщення;

t_р – час розвантаження;

t_об – час обернення порожнього транспорту;

К_тпз – коефіцієнт впливу підготовчо-заключних робіт, обслуговування на робочий час.

Норма змінного часу на транспортні та навантажувально-завантажувальні роботи визначається за наступною формулою:

(3.23)

де Q – вантажообіг (шт/хв);

Н_виртпз - норма часу на обробку одиниці вантажу (нормо-хв);

Т_зм – тривалість зміни (годин);

К_вн – коефіцієнт виконання норми.

Нормування праці працівників служби технічного контролю здійснюється, виходячи із потреб ринку щодо якісної продукції. Основним нормативом є штатний норматив чисельності лаборантів (контролерів якості), який обчислюється за наступною формулою:

,

(3.24)

де - сумарні витрати часу на кожну контрольну операцію (годин);

n_i – кількість контрольних операцій;

1, 2 – коефіцієнт впливу позапланових витрат на загальну якість продукції.

До складу персоналу підприємства, окрім основних і допоміжних працівників, входить група інженерно-технічних працівників (ІТП), яка виконує функції, пов’язані із модернізацією техніки, технології, організації праці, управління. До цієї групи відносять:

• керівників;

• спеціалістів;

• службовців;

• технічних виконавців.

Нормування праці цієї виробничої групи працівників (ІТП) здійснюються згідно положень про нормування трудових процесів (кодексів законів про працю, правилам внутрішнього трудового розпорядку). Головна його задача – встановлення нормативу чисельності для виконання певних операцій.

Будь-які роботи нормуються 2 методами:

• прямими;

• непрямими.

За прямим методом норматив чисельності визначається таким чином:

,

(3.25)

де - сумарні витрати часу на здійснення кожного виду роботи.

В основі непрямого методу покладено статистичний аналіз чисельності персоналу. При цьому враховуються фактори впливу на чисельність ІТП: вартість основних виробничих фондів, асортимент продукції, кількість структурних підрозділів, обсяг продажу та інші, на базі яких цільова факторна модель залежності має такий вигляд:

Ншт ітп = Кітп (Ах + Ву + Сz + ….),

(3.26)

де К_ітп - доля ІТП в загальній чисельності працівників,

А, В, С – фактори впливу на формування ІТП;

х, у, z –коефіцієнти кореляції, що визначені за допомогою статистичного аналізу.

Планування і аналіз трудомісткості норм праці здійснюється в залежності від складу трудових витрат, їх ролі у процесі виробництва. Розрізняють такі види трудомісткості: технологічна, обслуговування виробництва, управління виробництвом і повна.