Практичні завдання Завдання 1

Визначте норму часу на складання і розбирання вузла в умовах малосерійного виробництва. Кількість виробів у партії – 2 шт., маса вузла в комплекті – 6,5 кг. Робота виконується у важкодоступному місці. Поправочні коефіцієнти: коефіцієнт на підготовчо-завершальну роботу, обслуговування робочого місця, відпочинок і особисті потреби – 1,1; коефіцієнт, що враховує розмір партії вузлів – 1,12; коефіцієнт, що враховує ступінь зручності роботи – 1,2. оперативний час складання вузла за переходами: перший перехід – 13,5 хв; другий перехід – 2,3 хв; третій перехід – 6,1 хв. Час на розбирання вузла після проведення випробувань становить 0,85 від часу складання.

Завдання 2

Визначте норму обслуговування верстатів з різною тривалістю виробничого циклу, якщо сумарний час машинно-автоматизованої роботи для всіх верстатів – 860 хв, сумарний час зайнятості робітника на одному верстаті – 94 хв. Коефіцієнт, що враховує можливі відхилення в ритмі роботи, - 0,8.

Завдання 3

Визначте кількість токарних універсальних верстатів-дублерів, які можна об єднати в групу для багатоверстатного обслуговування, якщо вільний машинний час дорівнює 10,1 хв., а час зайнятості робітника на одному верстаті становить 1,815 хв. Поправочний коефіцієнт – 0,7.

Завдання 4

Визначте, як розподілити на групи п’ять універсальних, але технологічно різнорідних верстатів для багатоверстатного обслуговування між двома робітниками, якщо необхідно забезпечити мінімальні простої вестатів у циклі. Час зайнятості робітника та оперативний час наведено в табл. 3.4.

Таблиця 3.4

_{Затрати часу робітника}

Час, хв.	Верстати
	1-й	2-й	3-й	4-й	5-й
Зайнятості	8,3	8,4	3,5	7,6	5,1
Оперативний	17,5	15,3	12,1	17,9	16,1

Завдання 5

Визначте оптимальну чисельність бригади і кількість робітників для кожної з п’яти послідовно виконуваних операцій, якщо трудомісткість цих операцій становить, хв: 0,7; 1,6; 0,27; 0,87; 1,2. Заготовки на оброблення запускаються щогодини партіями по 508 шт.

Завдання 6

Розрахувати норму виробітку і норму часу для робітника, що обслуговує апаратурну систему безперервної дії з годинною продуктивністю 450 кг хімічного продукту. Протягом змяни за регламентом роботи система налагоджується 2 рази по 8 хв.

Питання для обговорення

1. Які особливості розрахунків норм праці для ручних машинно-ручних процесів?

2. Від яких чинників залежить норма основного часу на механічних процесах?

3. Викладіть порядок визначення норм праці для механізованих процесів.

4. Яка методика застосовується для розрахунку норм праці на автоматизованих і апаратурних процесах?

5. У чому полягають особливості нормування праці багатоверстатних робіт?

Бібліографічний список

1, 2, 4, 5, 7, 8 ,10, 11, 12, 13, 14 ,15, 16, 18.

Практичне заняття № 11

Тема 11. Нормування праці допоміжних робітників

Мета: сформувати практичні навички та уміння щодо особливостей нормування праці допоміжних робітників

План

1. Характер і зміст допоміжних робіт.

2. Нормування праці допоміжних робітників: практичні аспекти.

Обладнання: технічні засоби навчання, роздаткові матеріали.

Методичні рекомендації до практичного заняття

У нормуванні праці допоміжних робітників слід врховувати характер і зміст закріплених за ними робіт.

Увесь комплекс обслуговування виробництва можна умовно поділити на дві частини:

• перша включає роботи, для яких можна встановлювати норми часу і норми виробітку подібно до того, як це робиться в основному виробництві (наприклад, виготовлення інструментів і пристоїв, планово-запобіжний ремонт, виготовлення запасних частин тощо);

• друга – налагоджувально-регулювальні роботи, міжремонтне обслуговування устаткування, підсобні роботи.

Особливостями цих робіт є: змінність складу операцій, неритмічність виконання, відсутність постійних робочих місць, неможливість завчасного і чіткого регламентування складу, послідовності та тривалості трудових прийомів.

У нормуванні основних видів нестабільних допоміжних робіт слід розрізняти норму обслуговування і норму часу обслуговування. Норма обслуговування – це кількість робочих місць або інших об’єктів, які повинен обслуговувати олдин робітник даної професії. Норма часу обслуговування характеризує тривалість виконання допоміжних операцій у закріпленій зоні. На основі норм обслуговування і коефіцієнта змінності можна визначити норматив чисельності робітників даної професії.

У процесі нормування праці допоміжних робітників застосовують різні види норм і нормативів, їх вибір залежить від функції обслуговування, характеру робіт, типу виробництва.

Принципової різниці між нормування індивідуальної та колективної (бригадної) праці не існує. Однак слід усвідомлювати, що деякі особливості роботи в бригаді слід ураховувати під час розрахунку нормативних затрат праці, зокрема, треба знати, на яких саме елементах трудового процесу і завдяки чому колективна праця потребує менших затрат часу, ніж індивідуальна. За бригадного методу праці трудомісткість включає в себе всі затрати членів бригади на певний комплекс робіт, а тривалість цього комплексу в часі залежить від кількісного складу бригади.

Об’єктом нормування в бригадах є колективний трудовий процес. Тому поряд з диференційованими нормами на окремі операції доцільно розраховувати комплексні норми на одиницю кінцевої продукції бригади, що полегшує облік готової продукції, продуктивності праці та нарахування зарплати.

В організації і нормуванні колективної праці слід враховувати організаційно-технічні умови виробництва, характер технологічних зв’язків між робітниками, змінність роботи, розвиток госпрозрахункових відносин і можливість точного визначення обсягів виконуваних робіт. Перехід від індивідуальної до бригадної форми організації роботи може супроводжуватися переходом від поопераційного нормування до розрахунку комплексних норм з метою оплати праці за кінцевими результатами.

Основний час на ручних роботах слід корегувати у бік змешення з урахуванням спеціалізації членів бригади, оволодіння ними суміжними операціями, паралельного виконання деяких трудових прийомів.

Допоміжний час також можна скоротити шляхом удосконалення технологічного процесу, зміни спеціалізація робітників, паралельного виконання деяких елементів трудового процесу.

Час обслуговування робочого місця за умов бригадної організації праці може зменшуватися за рахунок суміщення окремих прийомів, операцій і функцій, перекриття часу обслуговування оперативним часом.

Час на відпочинок визначається з урахуванням організаційно-технічних характеристик роботи, рівня важкості, монотонності тощо.

Підготовчо-завершальний час можна зменшити шляхом включення до складу комплексних бригад наладчиків, а також створення наскрізних бригад, що взагалі робить переналадку обладнання непотрібною.