Практичні завдання Завдання 1

Визначити норму обслуговування та виробітку апаратника відділення карбонізації за 8-часову зміну при наступних даних: продуктивність апарату 100 кг/год.; загально змінні витрати робочого часу (у хвилинах):

підготовчо-заключна робота 10

допоміжна робота, що не залежить від кількості апаратів 15

перерви на відпочинок та особисті потреби 25

Перелік трудових операцій по обслуговуванню однієї пічки карбонізації, періодичність їх виконання на протязі зміни та середній час на одну операцію приведені нижче:

Операція	Періодичність	Тривалість однієї операції (хв.)
Контроль тиску у пічці	Кожні 4 год	4
Регулювання тиску	Кожні 8 год	6
Контроль температури	Кожні 0,5 год	5
Регулювання температури	Кожні 2 год	10
Контроль подачі води	Кожні 4 год	3

Завдання 2

У відділенні вирощування чистих культур апаратник обслуговує чотири апарата. Часова продуктивність одного апарата 2 т, процес безперервний, тривалість зміни 8 год. Визначити змінну норму виробітку апаратника.

Завдання 3

Апаратник обслуговує 3 апарати. Змінна норма виробітку апаратника складає 15 т, тривалість зміни 8 год. Визначити продуктивність одного апарата.

Тести

1. Які існують способи встановлення норм:

а) сумарні;

б) на підставі досвіду та кваліфікації нормувальника;

в) на підставі статистичної інформації;

г) шляхом порівняння з аналогічними деталями-представниками;

д) аналітичні;

е) шляхом проведення масових хронометражних спостережень і створення нормативних матеріалів;

є) на підставі використання нормативних матеріалів та розрахунків за емпіричними формулами.

2. За статистичного способу встановлення норм використовують:

а) розрахунки на основі детального вивчення можливостей робочого місця, технологічного процесу, кожної операції та її елементів;

б) дані про затрати праці на конкретну операцію (деталь, виріб), що була у виробництві в минулому;

в) підбір деталей чим операцій-аналогів та зіставлення їх характеристик, які саме визначають норму часу.

3. Основним завданням аналітично-дослідницького методу є:

а) одержання норм затрат праці;

б) створення нормативних матеріалів для подальшого одержання норм;

в) оброблення і проведення спеціальних розрахунків.

Бібліографічний список

2, 5, 8, 14, 15, 16.

Змістовий модуль 3. Нормування праці робітників та службовців. Нормування праці на підприємстві

Практичне заняття № 10

Тема 10. Нормування праці робітників основного виробництва

Мета: сформувати практичні навички та уміння щодо особливостей нормування праці робітників основного виробництва

План

1. Особливості встановлення норм праці в умовах ручних, машинних, автоматизованих робіт і апаратурних процесів.

2. Нормування за умов багатоверстатного обслуговування.

3. Нормування за умов бригадної організації праці.

Обладнання: технічні засоби навчання, роздаткові матеріали.

Методичні рекомендації до практичного заняття

У нормуванні праці робітників основного виробництва найбільш складною і трудомісткою процедурою є встановлення норми основного часу, оскільки всі інші елементи поштучного часу, як правило, визначаються за нормативами.

Час машинного оброблення залежить від швидкості руху деталі (чи інструмента), величини подачі різального інструмента, кількості проходів, які забезпечують оброблення деталі, глибини різання.

Важливою складовою є нормування праці робітників-багатоверстатників, завдання якого полягає у розрахунках можливостей багатоверстатного обслуговування для заданої номенклатури технологічних операцій.

Можливість одночасної роботи на кілької верстатах залежить від коефіцієнта зайнятості робітника і розподілу ручного часу в структурі кожної операції. Коефіцієнт зайнятості робітника враховує суму часу ручних прийомів на виконанні однієї технологічної операції; часу машинно-ручної роботи; часу активного спостереження за автоматичною роботою верстата; часу переходу від одного верстата до іншого, поділену на оперативний час даної операції.

Другою умовою, що визначає можливість багатоверстатної роботи, є розподіл часу ручних прийомів. Важливо також, щоб час роботи вестата в автоматичному режимі перевищував час зайнятості робітника ручними прийомами та переходом.

При нормуванні слюсарних та складальних робіт, процес встановлення норми поштучно-калькуляційного часу полягає в описуванні правильної послідовності виконуваних трудових прийомів, визначенні організаційно-технічних та санітарно-гігієнічних умов праці, виборі потрібних нормативних величин часу, поправочних коефіцієнтів та обчисленні на підставі зібраної інформації тривалості цілої операції.

У роботі слюсаря-складаика недоцільно відділяти основні прийомі праці від допоміжних, тому нормативи містять оперативний час, що полегшує користування ними і виконання розрахунків.

Основними чинниками, що впливають на тривалість операцій, є вид слюсарної роботи, оброблюваний матеріал, форм а і розміри оброблюваної поверхні, припуск на оброблення, використовувані інструменти та механізми, потрібна точність оброблення, зручність виконання роботи, величина партії або серії деталей чи виробів.

Якщо до слюсарно-складальної операції входять суто слюсарні переходи, то їх необхідно нормувати окремо, бо укрупнена норма поштучно-калькуляційного часу складання не включає час на слюсарні переходи.

Нормування апаратурних процесів. Апаратурними називають технологічні процеси, які відбуваються під впливом теплової, хімічної чи електричної енергії у спеціальних апаратах: печах, реакторах, автоклавах, ваннах тощо.

Залежно від режиму роботи устаткування апаратурні процеси поділяють на періодині та безперервні.

Для зручності нормування періодичні процеси поділяють на дві групи: невеликої тривалості (від десятків секунд до однієї години) і тривалі (по кілька годин). В обох випадках апарати зупиняються для завантаження сировини і виймання готового продукту.

Норму обслуговування для апаратника у виробництвах з невеликою тривалістю операцій можна визначити за співвідношенням між апаратурно-вільним часом і часом зайнятості робітника біля одного апарата.