Питання для обговорення

1. Розкрийте поняття основного та допоміжного часу в основному виробництві.

2. Як визначити норму обслуговування для робітників-багатоверстатників ?

3. Як обчислити штучно-калькуляційний час на слюсарних операціях ?

4. Особливості нормування апаратурних процесів в окремих галузях промисловості.

Тести

1. Процес визначення норми поштучно-калькуляційного часу на слюсарні та складальні операції полягає в:

а) описуванні правильної послідовності трудових прийомів, що виконуються;

б) визначенні організаційно-технічних умов праці;

в) визначенні санітарно-гігієнічних умов праці;

г) визначенні фізіологічних і психологічних умов праці;

д) виборі потрібних нормативних величин часу і поправочних коефіцієнтів;

е) обчисленні тривалості цілої операції.

2. Норму обслуговування для апаратника у виробництвах з невеликою тривалістю операцій можна визначити:

а) кількістю паралельно і послідовно працюючого устаткування;

б) як функцію від кількості сировини, що надходить до одного апарату і повноти здійснення реакцій;

в) зі співвідношення між апаратурно-вільним часом і часом зайнятості робітника біля одного апарату.

2. Формули машинного часу відбивають залежність тривалості машинного часу від:

а) організаційно-технічного обслуговування обладнання;

б) обсягу роботи;

в) режимів роботи обладнання (режимів різання).

2. Затрати основного (машинного) часу визначають, виходячи з:

а) оптимального режиму оброблення матеріалу;

б) кількості обертів заготовки (інструмента);

в) глибини різання;

г) подачі та швидкості різання;

д) товщини шару матеріалу, який необхідно зняти у процесі оброблення поверхні заготовки за один прохід.

2. Коефіцієнт співвідношення за багатоверстатного обслуговування враховує:

а) співвідношення часу зайнятості робітника на одному верстаті з часом зайнятості (обслуговування) на інших верстатах;

б) співвідношення можливої кількості верстатів, що може обслуговувати один робітник, з коефіцієнтом зайнятості;

в) співвідношення машинного часу при роботі на верстатах-дублерах.

Питання для самоконтролю

1. Які складові частини норм часу ?

2. Як обчислюється коефіцієнт зайнятості робітника на одному верстаті?

3. Що таке норма обслуговування одним верстатником і як вона визначається?

4. Наведіть формулу розрахунку норми штучно-калькуляційного часу на складання виробу.

5. В яких основних галузях найбільш поширенні апаратурні процеси?

6. Як визначити змінну норму виробітку при апаратурних процесах?

7. Які основні чинники слід враховувати при нормуванні праці у виробничих бригадах?

Теми для підготовки презентацій

1. Організація нормування праці робітників-верстатників.

2. Особливості нормування праці слюсарних і складальних робіт.

3. Нормування праці робітників у виробничих бригадах.

Бібліографічний список

1, 5, 9, 11, 18.

Тема 11. Нормування праці допоміжних робітників

Мета: поглибити та систематизувати знання студентів про:

• встановлення норми часу і норми виробітку на ремонтно-будівельних роботах;

• особливості нормування на міжремонтному обслуговування устаткування та налагоджувально-регульованих роботах.

План

1. Особливості встановлення норм при виконанні таких робіт:

а) міжремонтне обслуговування технологічного устаткування;

б) налагоджувальні роботи;

в) контроль якості продукції;

г) ремонт устаткування;

д) використання транспортних та вантажних операцій;

2. Рішення задач з нормування допоміжних робіт

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Необхідно відмітити, що значна частина працівників зайнята обслуговуванням виробництва. Це пояснюється тим, що рівень механізації допоміжних операцій досить низький і не перевищує 40 %. Мають місце недоліки в організації і нормуванні праці допоміжних робітників. Такий стан є також причиною значних витрат робочого часу в основному виробництві підприємств.

Отже, поліпшення якості нормування допоміжних робіт є досить вагомим резервом зростання продуктивності праці і ефективності виробництва. При нормуванні праці допоміжних робітників слід враховувати характер і зміст закріплених за ними робіт.

Весь комплекс обслуговування виробництва можна умовно поділити на дві частини. Перша включає роботи, для яких можна встановити норми часу і норми виробітку, подібно, як це робиться в основному виробництві. До таких робіт можна віднести: