
- •Тема 1. Теоретичні основи курсу міжнародної економіки
- •Тема 2. Міжнародний розподіл факторів виробництва
- •Тема 5. Міжнародний рух робітничої сили, форми, методи регулювання та тенденції розвитку
- •2. Теоретичні школи економічної думки та їх використання в міжнародній економіці
- •3. Поняття сукупного попиту та сукупної пропозиції
- •Тема 2. Міжнародний розподіл факторів виробництва
- •3. Міжнародний розподіл факторів виробництва
- •2. Світове господарство та міжнародний рух факторів виробництва
- •3. Міжнародна економіка та її структура
- •4. Характер та тенденції розвитку міжнародних економічних відносин
- •2. Тенденції розвитку міжнародної торгівлі.
- •Методи регулювання міжнародної торгівлі
- •Тема 5. Міжнародний рух робітничої сили, методи регулювання та тенденції розвитку
- •2. Характеристика основних потоків трудової міграції
- •3. Державне регулювання процесів міжнародної трудової міграції
- •Тема 6. Міжнародний рух капіталу та його місце в міжнародній економіці
- •Поняття міжнародного розподілу і руху капіталу
- •Поняття прямих та портфельних інвестицій
- •3. Міжнародні корпорації та їх роль у міжнародному русі капіталу
- •1. Поняття міжнародного розподілу і рух капіталу
- •2. Поняття прямих та портфельних інвестицій
- •Міжнародні корпорації та їх роль у міжнародному русі капіталу
- •Тема 7. Міжнародний рух технології, нтп в міжнародному економічному просторі
- •1. Технологія як фактор виробництва та значення її міжнародного переміщення
- •2. Нтп та його значення для розвитку міжнародної торгівлі
- •3. Механізм міжнародного передавання технології
- •1. Технологія як фактор виробництва та значення її міжнародного переміщення
- •3. Механізм міжнародного передавання технології
- •Тема 8. Міжнародна економічна інтеграція
- •Передумови та цілі розвитку інтеграційних процесів
- •Типи інтеграційних об’єднань
- •3. Принципи оцінки інтеграції
- •Тема 9. Світова валютна система та міжнародний кредит
- •Поняття міжнародної валютної системи
- •Еволюція міжнародних валютних відносин
- •Європейська валютна система
- •Міжнародний кредитно-фінансовий ринок
- •Тема 10. Сша та їх місце в системі світового господарства
- •Основні фактори розвитку сша в історичному контексті
- •Етапи післявоєнного розвитку сша
- •3. Основні риси американської економіки.
- •Тема 11. Західна Європа в системі світового господарства
- •Загальна характеристика країн Західної Європи та особливості їх економічного розвитку
- •2. Етапи післявоєнного розвитку Західної Європи.
- •Тема 12. Особливості економічного розвитку Японії та її місце в системі світового господарства
- •1. Природно-історичні особливості економічного розвитку Японії
- •2. Розвиток Японії після другої світової війни
- •3. Особливості структури та організації галузей економіки
- •Тема 13. Країни, що розвиваються в міжнародній економіці
- •1. Загальна характеристика місця країн, що розвиваються у світовій економіці
- •Особливості ринку країн, що розвиваються
- •Тема 14. Україна в системі світового господарства: перспективи розвитку
- •1. Формування в Україні економіки ринкового типу
- •2. Зовнішньоекономічні зв’язки України з державами світу та напрямки їх майбутнього розвитку
- •Список використаної літератури
Тема 14. Україна в системі світового господарства: перспективи розвитку
Основні питання лекції
Формування в Україні економіки ринкового типу.
Зрвнішньо-економічні зв’язки України з державами світу та напрямки їх майбутнього розвитку
1. Формування в Україні економіки ринкового типу
На останніх десятиліть Україна розвивалась як складова частина Радянського Союзу, хоча здавна прагнула мати економічну та політичну незалежність. У серпні 1991 р., після провалу спроби державного перевороту (путчу) в Москві, Верховна Рада проголосила Акт про незалежність України як суверенної держави, і цей Акт було підтверджено Всенародним референдумом 1 грудня 1991 р. Сьогодні Україна є членом ООН, Міжнародного валютного фонду, Світового банку i Європейського банку реконструкції та розвитку.
Україна здійснює перехід від командно-адміністративної системи до ринкової економіки. Впровадження ринкових перетворень в Україні вимагає одночасного утвердження політичної незалежності держави і побудови сучасної національної економіки. Це пов’язано з глибокими інституційними змінами, досягненні грошово-кредитної, фінансової й цінової стабілізації, державному регулюванні ринкових відносин, соціальному захисті населення.
Впровадження конкретного механізму ринкових реформ в Україні наштовхується на значні труднощі. Це пояснюється нездатністю адміністративно-командної правлячої еліти, котра загалом зберегла свої колишні позиції, до проведення глибинних ринкових реформ, відсутністю належної підтримки з боку населення реформаторської політики владних структур, що також необхідне для радикального перетворення соціально-економічного життя суспільства.
Перехід до ринкових відносин країн Східної Європи та держав СНД відбувається на фоні спаду обсягів виробництва, структурної перебудови економіки та супроводжується зростанням безробіття. Вже 1991 р. рівень безробіття складав від 3 (Румунія) до 12 % (Болгарія, Польща) економічно активного населення при середньому показникові в 7 % у країнах ОЕСР.
Згідно з оцінками, рівень безробіття в країнах Східної Європи буде збільшуватись і найближчим часом досягне 15 %, що, в свою чергу, створить критичну масу нестабільності в суспільстві. Перші кроки до ринку в країнах СНД викликали зростаючу нестійкість зайнятості, збільшення масштабів вивільнення робочої сили. Подібна тенденція спостерігається в Україні та інших державах СНД.
Сьогодні реальним кроком по шляху до прискорення ринкової трансформації української економіки є дії Президента Леоніда Кучми та нового уряду, які повинні забезпечити гнучкість, відкритість і динамізм економічної моделі України XXI ст. Саме така система покликана забезпечити достатній ступінь економічної свободи, розкріпачення інтелектуально-психологічного потенціалу людини, вивільнення та спрямування її енергії на створення гармонійного середовища нової цивілізації.
2. Зовнішньоекономічні зв’язки України з державами світу та напрямки їх майбутнього розвитку
В Україні є необхідні передумови для створення економічних структур, формування економічної моделі XXI ст. оптимального рівня. Передусім це:
інтелектуальний потенціал;
якість робочої сили;
загальний технічний і технологічний рівень виробництва;
рівень освіченості й культури народу тощо.
Безумовно докорінні ринкові перетворення пов'язані з подоланням величезних труднощів і суперечностей і вимагатимуть напруження сил усіх слоїв суспільства.
Одним із важливіших завдань розбудови державності та економіки України є її інтеграція до світового суспільства. На жаль, Україні сьогодні властива не сучасна виробничо-інвестиційна модель зовшшньо-економічної співвідношень, а традиційна торговельна.
За умов спаду виробництва та скорочення внутрішнього попиту Україна має обмежені можливості щодо здійснення політики заміщення імпорту. Для економіки країни є важливим заохочування експорту продукції. У 1995 р. зовнішньоторговельний оборот України досяг 20 млрд. дол. (106 % до 1994 р.), в тому числі обсяг експорту - 10.2 млрд. дол. (110 % до 1994 р.), а імпорту - 9.8 млрд. дол. (101 %). Отже, сальдо зовнішньої торгівлі виявилось позитивним та дорівнювало 459.5 млн. доларів.
Структура українського експорту залишається переважно сировинною, а головна його частка припадає на продукцію чорної металургії - 34.2%, хімії й нафтохімії - 12.3%, руду та її концентрати - 5,4%, цукор й вироби з нього - 4,3 %. Найбільший обсяг експортних операцій припадає на Російську федерацію - 43,1% усього експорту. Для порівняння: обсяг українського експорту до США складає 4,9 % усього експорту, до Німеччини - 4.1%, Китаю - 3,5 %, Швейцарії - 2.3 %.
Майбутня стратегія розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України має охоплювати побудову власної виробничо-інвестиційної моделі, перехід до створення українськими приємствами-виробниками своїх філій й змішаних товариств за кордоном, розширення міжнародної співпраці у вcix ланках виробничо-технологічного процесу. Головною метою державної зовнішньоекономічної політики має бути створення умов для формування довгострокових конкурентних переваг українському товаровиробникові з метою забезпечення їхнього функціонування на економічній арені св1ту як конкурентноспроможних учасників галузевих й міжгалузевих блоків.