2. Поняття прямих та портфельних інвестицій

За характером використання капітал поділяється на:

підприємницький - коли кошти надаються для виробництва з метою отримання прибутку:

позичковий - коли надаються фінансові кошти з метою отримання відсотку.

За метою вкладання капітал поділяється на:

прямі інвестиції - це вкладання капіталу з метою придбання довгострокового інтересу у країні застосування капіталу, яке забезпечує інвесторові контроль щодо об`єкту розміщення капіталу:

портфельні інвестиції - це вкладання капіталу в іноземні цінні папери, яке не забезпечує інвесторові права реального контролю щодо об`єкту інвестування.

Форми та умови міжнародного руху капіталу, які признаються кожною конкретною країною, визначаються її інвестиційним та банківським законодавством.

Протягом останніх десятиріч переважне значення мали прямі інвестиції, а з початку 90-х років різко зросла частка портфельних інвестицій. Якщо у 1987 р. частка прямих інвестицій складала 42%, а портфельних - 36%, то у 1993 р., на портфельні інвестиції вже приходилося до 66% (на прямі - 25%).

3. Міжнародні корпорації та їх роль у міжнародному русі капіталу

Значне місце у процесах міжнародного руху капіталу належить міжнародним корпораціям. Головною ознакою міжнародної корпорації є здійснення нею прямих міжнародних інвестицій з країни свого базування до країни, яка приймає капітал.

Країна базування міжнародної корпорації - це країна, в якій розташовано головний підрозділ міжнародної корпорації.

Країна, яка приймає капітал - це країна, в якій міжнародна корпорація має дочірні, асоційовані компанії або фірми, які створені на основі прямих інвестицій.

Міжнародна корпорація - це форма структурної організації великої корпорації, яка здійснює пряме інвестування у різні країни світу.

Основними видами міжнародних корпорацій є транснаціональні та багатонаціональні корпорації.

Транснаціональні корпорації (ТНК) ( це корпорації, головна компанія яких належить капіталу однієї країни, а філіали розташовані в різних країнах світу.

Багатонаціональні корпорації ( це корпорації, головна компанія яких належить капіталу декількох країн (двом і більше), а філіали знаходяться також в різних країнах світу.

Більшість міжнародних корпорацій мають форму ТНК. У світі нараховується більше 37 000 ТНК, які мають більш ніж 200 000 філіалів по всьому світу. Одна третина усіх світових прямих інвестицій приходиться на 100 найкрупніших ТНК.

Головними країнами та місцями базування 100 найкрупніших ТНК є Західна Європа (38 ТНК), США ( 29, Японія ( 16, інші знаходяться в Австралії , Канаді, Фінляндії. Якщо взяти 100 найбільших ТНК по розмірам іноземних активів (розмір капіталу всіх філіалів), то на частку:

електронної промисловості приходиться 26% загальної суми;

хімічної та фармацевтичної ( 15%;

харчової (9%;

торгівлі ( 4%;

металургійної ( 4%.

Тема 7. Міжнародний рух технології, нтп в міжнародному економічному просторі

Основні питання лекції

1. Технологія як фактор виробництва та значення її міжнародного переміщення

2. Нтп та його значення для розвитку міжнародної торгівлі

3. Механізм міжнародного передавання технології

1. Технологія як фактор виробництва та значення її міжнародного переміщення

Виділення технології у якості окремого фактору виробництва в загальній теорії економіки постає складним питанням. Але важливість використання технології як ресурсу, необхідно для виробництва товарів не викликає ні у кого сумнівів.

Технологію разом з фактором труд можна рахувати людськими ресурсами, тому що технологія є результатом праці, який виражається через наукові методи досягнення практичних цілей. Розглядаючи технологію звичайно виділяють три основні її види:

1. Технологія процесів.

2. Технологія продуктів.

3. Технологія управління.

Міжнародним передаванням технології є міждержавне переміщення науково-технічних досягнень на комерційній або безкоштовній основі. В основі міжнародного переміщення технології лежить її міжнародний розподіл.

Міжнародний розподіл технології - це зосередження окремих видів технологій в різних країнах світу, яке склалося історично або було придбано.

Міжнародний розподіл технологій є передумовою економічно найбільш ефективного виробництва товарів у тих країнах, які володіють кращими технологіями.

Міжнародний розподіл технології є результатом різного рівня розвитку НТП в основі розвитку технології лежить НТП. В економічній літературі приділяється значне місце питанням розвитку НТП, можна визначити три основні групи НТП (Джон Хікс).

До першої відносять нейтральний науково-технічний прогрес. Це прогрес, якій базується на одночасному підвищенні продуктивності таких факторів як труд та капітал.

До другої відносять науково-технічний прогрес, який зберігає витрати праці. Це прогрес, заснований на технології, яка приводить до підвищення витрат капіталу та знижування витрат праці.

До третьої відносять науково-технічний прогрес, який зберігає витрати капіталу. Це прогрес, заснований на технології, яка забезпечує, підвищення витрат праці у більшій мірі, ніж витрат капіталу.

В економічній літературі існують дослідження, які торкаються питань впливу розвитку технології на міжнародну торгівлю. Для оцінки такого впливу можуть використовуватися динамічні моделі технологічної різниці.

В 1961 р. Майкл Познер розробив модель технологічного розриву, який є рухомою силою та причиною міжнародної торгівлі. В 1966 р. Раймонд Вернер опублікував свої дослідження, в яких робився опис циклу життя товару. Теорія, яку запропонував Вернер може розглядатися як самостійна теорія міжнародної торгівлі або як розвиток теорії співвідношення факторів виробництва.

Враховуючи значне місце, яке займає технологія в економічному розвитку, для регулювання цього процесу використовуються різні засоби.