Температура повітря по місяцях (в градусах)

Місяці	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	За рік
оС	-5,5	-3,8	1,1	7,8	13,7	16,8	18,6	17,8	13,4	8,1	2,1	-2,6	7,6

Мінімальні і максимальні температури відповідно -39^о і +38^о.

Таблиця 2

Середньомісячна кількість опадів по місяцях (в мм)

Місяці	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	За рік
мм	22	22	24	49	72	98	101	82	51	40	36	24	621

Початок зими прийнято відраховувати від часу, коли середньодобові температури опускаються нижче 0^оС. Цей період наступає в кінці листопада. Весна починається в першій декаді березня. Погода дуже мінлива, з частими заморозками. Літній період настає в кінці травня, коли середньодобові температури перевищують +15^оС. Найтепліший місяць — липень. Осінь починається після 11-14 вересня. У жовтні вже бувають перші приморозки.

Річки: Косачівка, Рутка, Добровідка. Біля «Сільгоспхімії» Рутка впадає в Косачівку. А Добровідка впадає в Косачівку.

Річки мають рівнинний характер, спокійну течію. У живленні річок найбільша роль дощових вод, меншу частку становлять снігові і підземні. 50% води дають дощі, 13% — підземні джерела, а решту 37% — снігове живлення. На більшості річок утворюється льодовий покрив. Як правило, він не стійкий і триває 2-2,5 місяця. Формуватися льодостав починає в кінці листопада, стаючи порівняно стійким в третій декаді грудня. Льодохід триває 2-5 днів.

Добровідка — ліва притока Пруту — бере початок на північний захід від села Лісна Слобідка. Тече спочатку на південний схід і схід, нижче села Годи-Добровідка тече на південь, а в нижній течії (від села П'ядиків і в межах села Корнича) — на південний схід і (частково) схід. Впадає до Пруту на південній околиці села Перерива. Притоки: Косачів (Косачівка) (права). Довжина річки 29 км, площа басейну 86,9 км². Долина трапецієподібна, завширшки 1,2 км. Річище звивисте, його пересічна ширина 2 м. Похил річки 5,1 м/км. Споруджено кілька ставків.

Довжина річки Косачівка 22 км, ширина русла — 0,5-8 м, площа басейну 110 га.

На території Пядицької сільської ради виділяють 15 агровиробничих груп грунтів:

• дерново-підзолисті і підзолисто-дернові поверхнево-глеюваті ґрунти, легкосуглинкові;

• дерново-підзолисті і підзолисто-дернові поверхнево-глеюваті ґрунти, важкосуглинкові;

• дерново-підзолисті і підзолисто-дернові поверхнево-глеюваті ґрунти, легкосуглинисті;

• дерново-підзолисті і підзолисто-дернові поверхнево-глейові ґрунти, легкосуглинисті;

• дерново-підзолисті поверхнево-оглеєні осушені ґрунти, легкосуглинкові;

• дерново-підзолисті поверхнево-оглеєні осушені ґрунти, важкосуглинкові;

• дерново-підзолисті поверхнево-оглеєні осушені ґрунти, легкоглинисті;

• темно-сірі опідзолені та чорноземи опідзолені глеюваті, важкосуглинкові;

• темно-сірі опідзолені і чорноземи опідзолені поверхнево-глеюваті, важко суглинкові;

• лучні, чорноземно-лучні та каштаново-лучні ґрунти та їх слабо солонцюваті і слабо осолоділі відміни, важкосуглинкові;

• лучно-болотні, мулувато-болотні і торфувато-болотні неосушені ґрунти;

• дернові глибокі неоглеєні і глеюваті ґрунти та їх опідзолені відміни, легко глинисті;

• дернові глибокі глейові ґрунти та їх опідзолені відміни, середньосуглинкові;

• дернові опідзолені поверхнево-оглеєні ґрунти, середньосуглинкові;

• розмиті грунти і виходи рихлих (піщаних і лесовидних) порід.

Висновок

Виробничу переддипломну практику я проходила на підприємстві «Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону».

Дослідна станція займається вивченням актуальних питань сільськогосподарського виробництва, розробкою високоінтенсивних технологій, впровадження нових перспективних сортів, дослідженням їх ефективності, а також — вирощуванням насіння 13 культур 32 сортів сільськогосподарських культур.

За роки існування вона зробила великий вклад в розвиток сільського господарства Івано-Франківщини. Науковими співробітниками проводились дослідження в галузі рослинництва, селекції, насінництва, тваринництва, механізації та економіки, які успішно впроваджувались сільгосптоваро-виробниками Західного регіону.

Дослідна станція постійно співпрацює з науково – дослідним інститутом землеробства, меліорації і гідротехніки, рослинництва, зернового господарства, олійних культур, кормів, інституту луб’яних культур, ефіроолійних. В галузі тваринництва співпрацює з інститутом розведення і генетики тварин, біології тварин, тваринництва, інститутом тваринництва степових районів України, інститутом механізації та економіки.

Сфера діяльності:

• розробка, освоєння та впровадження грунтозахисних систем землеробства, ресурсозберігаючих технологій вирощування с/г культур, систем ведення тваринництва;

• селекція зернових та кормових культур;

• вирощування племінного молодняка;

• виробництво елітного насіння ряду культур

Під час практики я пройшла інструктаж з техніки безпеки на виробництві, ознайомилася з структурою дослідної станції, а також основними видами робіт, які виконуються на даному підприємстві. Ознайомилась з фізико-географічною та економічною характеристикою об’єкту (с.П’ядики Коломийського району Івано-Франківської області), на території якого розміщений відділ науково-дослідного та інноваційного розвитку Прикарпатської державної дослідної станції.

Під час практики, я також ознайомилась з сівозмінами дослідної станції та матеріалами агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення ДДС с.П’ядики Коломийського району Івано-Франківської області. Проводила аналіз родючості грунтів за агрохімічними показниками та картограмами.

Під час проходження практики брала участь у розробці системи удобрень сільськогосподарських культур, складанні структури посівних площ ярих культур на 2013 рік, розробці системи обробітку грунту в сівозмінах дослідної станції. Також переглянула схему розташування земельних ділянок ДС.

Протягом всього періоду проходження практики виконувала завдання та розпорядження спеціаліста установи.

Всі матеріали, які мені вдалось зібрати під час проходження виробничої переддипломної практики, будуть неодмінно використані під час написання дипломної роботи.

ДОДАТКИ