13. Пожежна безпека

Пожежа - неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, яке

призводить до матеріальної шкоди.

Пожежна безпека – стан об’єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожежі і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Причинами пожеж та вибухів на підприємстві є порушення правил і норм

пожежної безпеки, невиконання Закону “Про пожежну безпеку”.

Небезпечними факторами пожежі і вибуху, які можуть призвести до травми, отруєння, загибелі або матеріальних збитків є відкритий вогонь, іскри,

підвищена температура, токсичні продукти горіння, дим, низький вміст

кисню, обвалення будинків і споруд.

За стан пожежної безпеки на підприємстві відповідають її керівники,

начальники цехів, майстри та інші керівники.

На підприємствах існує два види пожежної охорони: професійна і

воєнізована. Воєнізована охорона створюється на об’єктах з підвищеною

небезпекою. Крім того на підприємствах для посилення пожежної охорони

організовуються добровільні пожежні дружини і команди, добровільні

пожежні товариства і пожежно-технічні комісії з числа робітників та

службовців. При Міністерстві внутрішніх справ існує управління пожежної

охорони (УПО) і його органи на місцях. До складу УПО входить Державний

пожежний нагляд який здійснює: контроль за станом пожежної безпеки.

Протипожежна профілактика – це комплекс організаційних і технічних

заходів, які спрямовані на здійснення безпеки людей, на попередження

пожеж, локалізацію їх поширення, а також створення умов для успішного

гасіння пожежі.

Відповідальним керівником робіт по ліквідації пожеж і аварій на

підприємстві є головний інженер. Начальник структурного підрозділу, в

якому виникла пожежа, є відповідальним виконавцем робіт по її

ліквідації

Система пожежного захисту включає облаштування шляхів евакуації людей; використання засобів колективного та індивідуального захисту працюючих; систему протидимного захисту; використання засобі пожежної сигналізації і засобів повідомлення про пожежу, організацію пожежної охорони об’єкта.

Локалізацію пожеж здійснюють шляхом облаштування протипожежних перешкод (стін, зон, захисних смуг); гідро затворів, водяних заслонів, інертних газових або парових завіс; гранично допустимих площ протипожежних і вибухонебезпечних відсіків і секцій; аварійного відключення апаратів і комунікації і т.ін.

Ефективний вибір необхідних методів захисту потрібно визначити на стадії проектування:

- вид засобів пожежегасіння, їх розміщення, кількість та утримання;

- порядок зберігання речовин і матеріалів, гасіння яких категорично забороняється одними і тими ж засобами;

- джерела й способи подачі води на потреби пожежегасіння;

- порядок обслуговування й зберігання засобів пожежегасіння;

- використання різноманітних систем активного пожежегасіння й подолання вибуху.

Вогнестійкість будівель і споруд розраховується таким чином, щоб вони зберігали несучі і огороджуючи функції протягом усього періоду евакуації працюючих або перебування їх у місцях колективного захисту.

Будівлі і споруди повинні мати таке планування, щоб евакуація працюючих з них була закінчена ще до настання небезпечними чинниками пожежі або вибуху гранично допустимих рівнів.

До системи пожежного захисту належать засоби колективного і індивідуального захисту, які забезпечують безпеку працюючих протягом усього часу дії небезпечних чинників.

Система протидимового захисту розраховується на забезпечення не задимлених шляхів евакуації протягом часу, достатнього для евакуації працюючих.

Виробничі об’єкти на випадок пожежі мають забезпечуватися засобами сигналізації та повідомлення про пожежу на її початковій стадії.

Окрім цього, для гасіння пожежі передбачаються механічні засоби, які мають зберігати свою функціональність протягом розрахункового часу для гасіння пожежі (драбини, зовнішні пожежні драбини, аварійні виходи, захищені ліфти та ін.).

Забезпечення пожежної безпеки, відповідно до чинного законодавства, покладається на керівників установ, організацій та підприємств.

Керівники підприємств визначають обов’язки посадових осіб щодо пожежної безпеки, наказом призначають відповідальних осіб у структурних підрозділах, забезпечують експлуатацію технологічного обладнання та утримання у справному стані технічних засобів пожежогасіння.

Відповідно до пожежної небезпеки підприємства наказом (інструкцією) встановлюється відповідний протипожежний режим, що передбачає:

- порядок проведення пожежонебезпечних робіт;

- відключення електрообладнання у разі пожежі;

- дії працівників у таких обставинах.

Відповідальність за прийняття протипожежних заходів персонально покладається на керівника підприємства без права передовіряти її іншим підлеглим особам.

Керівник здійснює загальне керівництво роботою у сфері пожежної безпеки.

Відповідальні особи у структурних підрозділах мають володіти інформацією про пожежну небезпеку технологічних процесів, забезпечувати протипожежний режим, здійснювати своєчасну підготовку працівників і т. ін.

На підприємствах з кількістю працюючих понад 50 чоловік створюється пожежно-технічна комісія (ПТК), головою якої призначається головний інженер, а її членами – головні спеціалісти.

Головні функції ПТК полягають у тому щоб:

- виявляти недоліки та порушення в процесі експлуатації підприємства та розробляти заходи їх подолання;

- брати участь в розробці інструкцій, правил пожежної безпеки;

- здійснювати відповідні заходи протипожежного захисту;

- проводити масово-роз’яснювальну роботу та пропаганду правил і вимог пожежної безпеки;

Громадяни України зобов’язані виконувати правила пожежної безпеки, забезпечувати будівлі, які їм належать первинними засобами пожежегасіння, а у разі потреби повідомляти пожежну охорону та вживати відповідних заходів для ліквідації загоряння до прибуття пожежних підрозділів.

Забезпечення пожежної безпеки у жилих приміщеннях державного, громадського або приватного житлового фонду, відповідно до чинного законодавства, покладається на квартиронаймачів та власників.