52. Правові основи банківських операцій.

Важливою властивістю банківських операцій є їх продуктивний характер. Банк не просто акумулює гроші - він перетворює "неробочі" грошові кошти в працюючі активи, що нагромаджують доходи банку, сприяють, урешті-решт, розвиткові економіки держави.Комісійні доходи виникають за всіма комісійними операціями банків, наданими клієнтам. Комісійні витрати банки несуть за одержані ними послуги від інших кредитних установ. До цієї категорії включаються:• комісійні за гарантії розміщення кредитів від імені інших кредиторів та за операціями з цінними паперами;•комісійні за розрахунково-касове обслуговування кредитних (депозитних) рахунків, за зберігання цінностей та здійснення операцій із цінними паперами;• комісійні за проведення операцій з іноземною валютою і за продаж або купівлю монет для третіх осіб;• комісійні за іншими операціями.Результати від торговельних операцій - це чисті прибутки (збитки) від цих операцій:• на валютному ринку і ринку банківських металів;• ринку цінних паперів;• від торгівлі іншими фінансовими інструментами.Отже, завжди потрібно пам'ятати, що банк - прибуткове і, разом з тим, ризиковане підприємство, але ризикує банк тільки величиною власного капіталу, а не величиною своїх зобов'язань.

53.Державний кредит як інститут фінансового права. Характеристика форм внутрішнього державного кредиту

Державний кредит - складова фінансової системи держави.Державний борг - це загальний розмір, накопиченої заборгованості уряду власникам державних цінних паперів, який дорівнює сумі минулих бюджетних дефіцитів за вирахуванням бюджетних надлишків. Державний борг складається з внутрішнього та зовнішнього боргу держави. Внутрішній державний борг - заборгованість держави домогосподарствам і фірмам даної країни, які володіють цінними паперами, випущеними її урядом. Внутрішній борг України умовно можна поділити на боргові зобов'язання двох видів: ринкові та неринкові, що виникли за підсумками виконання державного бюджету.Слід зазначити, що структура державного боргу повинна визначатися щорічно Верховною Радою України водночас із затвердженням Державного бюджету України на наступний рік.Зовнішній державний борг - це заборгованість держави перед іноземними громадянами, фірмами, урядами та міжнародними фінансовими організаціями.Характеристика форм внутрішнього державного кредиту.При внутрішньому державному кредиті держава зазвичай виступає позичальником грошових коштів, а її кредиторами є банківські установи, підприємства, страхові компанії, населення та ін. Внутрішній державний кредит може виступати у таких формах: державні позики, використання частини вкладів населення в ощадних установах, грошово-речові лотереї, використання коштів державного позикового фонду.За місцем розміщення позики поділяються на: внутрішні, що розміщуються в певній країні на внутрішньому фінансовому ринку ;зовнішні, які розміщуються на міжнародному фінансовому ринку переважно в іноземній валюті. Залежно від статусу позичальника позики поділяються на: державні; місцеві. Залежно від строків погашення державою своїх боргових зобов'язань розрізняють: короткострокові (до одного року), середньострокові (від одного до п'яти років) і довгострокові позики (понад п'ять років).За видами дохідності державні позики поділяються на:відсоткові, безвідсоткові.За формою випуску державних позик розрізняють готівкові і безготівкові позики.Залежно від забезпеченості державні позики поділяються на: заставні і беззаставні.

54.Правові основи обліку платників податківРегулюється ПКУ.Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Взяттю на облік або реєстрації в органах державної податкової служби підлягають всі платники податків. Взяття на облік в органах державної податкової служби юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору. З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах державної податкової служби за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання особи , а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування. Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних органах державної податкової служби за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, органи державної податкової служби за місцезнаходженням таких об'єктів у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби. Взяття на облік платників податків - юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів здійснюється після їх державної реєстрації чи включення відомостей про них до відповідних державних реєстрів на умовах, що визначаються законодавчими актами України. Всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються в органах державної податкової служби шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб.Облік платників податків в органах державної податкової служби ведеться за податковими номерами. Орган державної податкової служби зазначає податковий номер або серію та номер паспорта у всіх свідоцтвах, довідках, патентах, в інших документах або повідомленнях, що видаються платнику податків або надсилаються йому. Органи державної податкової служби забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків,