42. Правове регулювання місцевих податків і зборів.

До місцевих податків і зборів відносилися: податок з реклами, комунальний податок, податок за використання регіональної та місцевої символіки, ринковий збір, готельний збір, збір за місця паркування автотранспорту, курортний збір, збір за право проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей, збір за розміщення об'єктів торгівлі і сфери послуг, збір за організацію гастрольної діяльності.Крім того, головними причинами, що обумовили високий рівень оподаткування в Україні стосовно суб'єктивних факторів, є:- затримка з ринковими перетвореннями в Україні, які в свою чергу стали перепоною на шляху скорочення видатків державного бюджету, а також зменшення рівня оподаткування;- помилки при проведенні податкової політики, які призвели до значних масштабів ухилень від оподаткування;- збільшення дефіциту державного бюджету, яке відбувалося за непродуманої політики державних розходів і супроводжувалося пошуком шляхів збільшення державних доходів, а єдиним способом такого збільшення вважалося підвищення загального рівня оподаткування. Поряд з зазначеним вище, до важливих напрямів удосконалення місцевої податкової політики необхідно віднести: розширення податкової бази через „детінізацію" економіки, тобто оподаткування прибутків „тіньової" економіки; встановлення пільг, які мають стимулюючий характер для виробництва із чітко визначеними часовими параметрами; узгодження темпів зміни загального рівня оподаткування з темпами зростання валового внутрішнього продукту та можливостями розширеного відтворення виробництва; зниження нарахувань на фонд заробітної плати, що призведе до можливості своєчасної її виплати, зростання надходжень до бюджету через легалізацію доходів; припинення системи взаємозаліків, які стосуються недоїмки до бюджету, списання боргів тощо, що практично призводить до зниження поповнення його дохідної частини; підвищення рівня податкової культури населення.Пропонуємо удосконалити місцеве оподаткування наступними чином:1) визначити напрями адаптації зарубіжного досвіду місцевого оподаткування до вітчизняної практики, унеможливленні ухилення від оподаткування;2) реформувати інститут місцевих податків і зборів в Україні, зумовлену незначною фіскальною роллю місцевих податків та зборів, більшість із яких не справляють за відсутності об'єктів оподаткування, 3) розширити базу оподаткування місцевих податків і зборів, підвищити граничні розміри їх податкових ставок, скасувати податкові пільги тим платникам, котрі не належать до соціально незахищених верств населення 4) за умов загрозливої екологічної ситуації в окремих реґіонах України обґрунтовано доцільність віднесення до місцевих податкових платежів екологічного збору.

43.Поняття валюти, валютної політики та правове регулювання валютних операцій.

Чинне законодавство визначає валюту України як грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України. Валютна політика є певним симбіозом дій економічної і зовнішньоекономічної політики держави, які складаються з урядових дій відносно внутрішніх і зовнішніх валютних стосунків.Валютна політика держави здійснюється урядом, національним банком, а також центральними фінансовими органами. Взагалі реалізація валютної політики визначається тими завданнями, які ставить перед собою держава при здійсненні своєї політики в цілому. Валютна політика повинна забезпечувати збалансованість макроекономічних і мікроекономічних цілей.Через валютну політику держава впливає на ефективність та цілеспрямованість використання валютних засобів. Сфера дії валютної політики охоплює валютний ринок та ринок дорогоцінних металів і каменів.Основним напрямком організації ефективної діяльності державних органів управління в сфері валютного регулювання і контролю є вдосконалення законодавчої бази України. Велика кількість нормативно-правових актів ускладнює процес виконання норм валютного регулювання і не забезпечує його ефективності. На даний час існує необхідність комплксного дослідження особливостей розвитку національної системи валютного регулювання як частини валютної політики держави. Серед авторів, які досліджували зазначені проблеми, можна відзначити Ю.А. Бовтрук, М.О. Мацелик, Н.Вороная, Т.С. Шемет, Основними чинниками валютної політики є валютне регулювання, валютний контроль, міжнародна валютна співпраця. Ст. 10 Господарського кодексу України “Основні напрями економічної політики держави” визначає, що валютна політика має спрямовуватись на встановлення і підтримання паритетного курсу національної валюти щодо іноземних валют, стимулювання зростання державних валютних резервів та ефективне їх використання.Основним недоліком валютного регулювання,що викликає дискусію є те, що валюта України та номіновані в ній платіжні документи були зараховані до безумовних валютних цінностей без зазначення, що такими вони стають лише в момент перетину кордону. Прийняте формулювання автоматично поширює правила валютного контролю і на національну валюту, що на практиці просто ігнорується через явну невідповідність логіці .