20.Податкове право як інститут фінансового права: поняття, джерела та особливості.

Податкове право взаємодіє з усіма інститутами фінансового права.можна сказати, що податкове право-це один з основних інститутів фінансового права.Податкове право як фінансово-правовий інститут являє собою сукупність норм, що регулюють суспільні відносини у сфері справляння податків та обов'язкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів, встановлюючи при цьому права, обов'язки та відповідальність сторін.Інститут податкового права є відокремленим комплексом юридичних норм, що забезпечують цільове регулювання різновиду відносин, пов'язаних з надходженням до бюджетів податків та зборів. Податкове право - відносно самостійний сектор фінансового права і займає автономне становище щодо інших інститутів цієї галузі.Предметом податкового права є група однорідних суспільних відносин, що визначають надходження грошових коштів від платників до бюджетів у формі податків та зборів.Характерною рисою податкових відносин є їх чітко виражений владно-майновий характер. Щодо методу правового регулювання, то він є характерним для фінансового права в цілому, тобто метод державно-владних приписів, Що підкріплюється можливістю застосувати санкції з боку держави.Подібно до інших правових норм, податково-правові норми містять правила поведінки, встановлені державою та забезпечені силою її примусу.Залежно від змісту податково-правові норми поділяються на матеріальні і процесуальні.Податкові правовідносини являють собою відносини, що виникають на підставі податкових норм, які встановлюють, змінюють чи скасовують податкові платежі.Ці відносини існують лише після оформлення їх у відповідну правову форму.Отже, податкове право як підгалузь фінансового права є сукупність фінансово-правових норм, регулюючих суспільні відносини, мають владний характер.Джерело права — це форма висловлювання правової норми. Юридична наука виділяє такі види: правової звичай, юридичний прецедент і нормативний акт, і навіть міжнародне законодавство, судова і арбітражна практика.Джерелами податкового права є нормативні правові акти, які містять норми податкового права. Сучасне фінансове право допускає існування податкових договорів. Такі договори полягають у цілях запобігання подвійного оподаткування, вони теж мають міждержавний характер.Внутригосударственние податкові договори полягають й у випадках, якщо підприємства приймають він зобов'язання щодо виконання загальнонаціональних інвестиційних та соціальних програм. Проте й такому разі слід прийняття окремого закону, який би порядок дії такої системи податкового стимулювання.Усі нормативні акти прийнято підрозділяти на закони і підзаконні нормативні акти.

21. Банківська система України

Ба́нківська система України - це складова економічної системи держави, що включає в себе Національний банк України, інші банки небанківські фінансові установи, виключною діяльністю яких є прийняття вкладів, розміщення кредитів або ведення рахунків клієнтів.Сьогодні банківська система України — це один із найрозвинутіших елементів господарського механізму, оскільки її реформування було розпочате раніше за інші сектори економіки, що визначалося ключовою роллю банків при вирішенні завдань переходу до ринку.Банківська система в Україні має дворівневу побудову: на першому рівні — Національний банк України, на другому — комерційні банки.НБУ покликаний провадити єдину політику в сфері грошового обігу, зміцнення національної грошової одиниці — гривні. Він виконує роль емісійного центру. Банк зберігає резервні фонди грошових знаків, дорогоцінні метали, у тому числі золото, валютні запаси. НБУ обслуговує державний борг країни, дає дозвіл на створення комерційних банків.Функції НБУ:брати участь у розробці основних напрямів економічного й соціального розвитку народного господарства; розробляти основні напрями єдиної грошово-кредитної політики, продавати й купувати на договірних засадах кредитні ресурси; здійснювати обслуговування державного боргу, виконувати операції, пов'язані з розміщенням державних позик, їх погашенням і виплатою процентів по них;давати дозвіл на утворення комерційних банків за участю іноземних юридичних осіб та іноземних громадян, реєструвати комерційні банки і встановлювати для них економічні нормативи тощо.Комерційні банки є багатофункціональними заснуваннями, що оперують у різних секторах ринку позичкового капіталу.