12. Контроль та випробування в системі ов

Контроль – перевірка проектної документації на продукцію, процес або монтажу та визначення їх відповідності заданим вимогам або, на основі професійних суджень, загальним вимогам.

Контроль включає складові (ISO/IEC 17020): - візуальний огляд фізичного об’єкту

вимірювання або випробування фізичного об’єкту

вивчення специфікацій, документів,проектних креслень

порівняння результатів з вимогами НД або з загальноприйнятою практикою в цій сфері

складання звіту за результатами перевірки.

Випробування – технічна операція, що полягає у визначенні однієї або декількох характеристик даної продукції, процесу або послуги відповідно до встановленої процедури за прийнятими правилами.

Метод випробування – встановлений порядок проведення випробувань.

13. Роль акредитації в системі ов та забезпечення якості. Акредитація органів з ов.

Акредитація - процедура, у ході якої національний орган з акредитації документально засвідчує компетентність юридичної особи чи відповідного органу з оцінки відповідності виконувати певні види робіт (випробування, калібрування, сертифікацію, контроль).

Акредитація є складним процесом стимулювання приведення систем якості органів з оцінки відповідності до міжнародних стандартів. Розроблена та функціонуюча система якості на будь-якому підприємстві вже має значний економічний ефект.

Створення незалежного Національного органу з акредитації відкриває країні шлях до визнання національної системи сертифікації та акредитації з боку країн ЄС та інших країн. Це дає можливість укладати угоди про взаємне визнання, спрощує доступ товарів на світові ринки. Крім її важливої ролі для торгівлі та бізнесу, акредитація, як показує досвід багатьох країн, також має особливу регуляторну роль відносно певних питань захисту інтересів суспільства, таких як законодавча метрологія, збереження навколишнього середовища та безпека продукції.

Основними етапами здійснення акредитації є:

- подання заявки органом з оцінки відповідності (заявником) на акредитацію чи розширення сфери його акредитації;

- надання заявником інформації та документації, необхідної для акредитації;

- призначення групи аудиторів з акредитації;

- складання програми робіт з акредитації та інформування про це заявника;

- проведення аналізу наданої інформації та документації;

- проведення оцінки заявника на місці;

- аналіз зібраних матеріалів і складання акта оцінки з рекомендаціями щодо акредитації заявника (розширення сфери його акредитації) або відмови в акредитації заявника (відмови в розширенні сфери його акредитації);

- прийняття рішення про акредитацію заявника (розширення сфери його акредитації) або про відмову в акредитації заявника (відмову в розширенні сфери його акредитації).

14. Види сертифікації, їх відмінні ознаки.

Обовязкова сертифікація:Мета: запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоровя та майна громадян і НС

Хто здійснює: проводиться виключно в державній системі сертифікації

Хто є заявником: виробники, постачальники продукції;

Хто визначає схему сертифікації: орган з сертифікації;

Які параметри перевіряються: віднесені нормативними документами до обовязкових до виконання;

Обєкт сертифікації: список товарів затверджується КМУ

Добровільна сертифікація:

Мета: сприяння споживачеві у компетентному виборі продукції; підвищення КС продукції на товарному ринку

Хто здійснює: проводиться органами, що акредитовані у системі сертифікації, а також під-ми та іншими юр.особами, що взяли на себе функції органу з добровільної С

Хто є заявником:Виробники, продавці, споживачі, органи державної виконавчої влади, громадські організації

Хто визначає схему С: заявник за погодженням з органом з С

Які параметри перевіряються: не віднесені актами законодавства та НД до обовязкових (за вибором заявника). Обєкт сертифікації: визначається заявником.